Житомир, 1 серпня 2001 - Небагато українців бували у Швейцарії. Але чомусь дуже часто мальовничі куточки своєї батьківшини вони порівнюють саме з цією гірською країною. Епітет “Українська Швейцарія” можна почути з вуст мешканців різних регіонів України. Втім Швейцарія залишається Швейцарією, а Україна Україною. І зовсім не обов’язково їхати в гори, аби зустріти скелі і швидкоплинні потоки. Є вони, наприклад, і на Житомирському Поліссі. Можливо ці місця не дуже відомі широкому загалові, проте мають стійкий авторитет у прихильників активного відпочинку та спорту.
Видатний просвітитель, письменник і громадський діяч Юзеф Ігнаци Крашевський, який мешкав у Житомирі в середині 19 століття, так описував скелясті краєвиди річки Тетерів, що тече повз місто: ”..місцевість ця являє собою дещо особливе, так, що навіть ті, хто багато мандрував по світу і звикли до прикрасних видів природи, не могли не дивуватися при вигляді дикої краси житомирських околиць”. Гранітним каньйон, що оперезує річку Тетерів, можна милуватися не лише біля Житомира. Скелі виходять і за 20 кілометрів угору річкою, між селами Дениші та Тригір’я.
Мальовничі береги, сосново-дубові ліси, чиста річка казкові болітця та зручне сполучення зробили цю місцевість улюбленим місцем відпочинку житомирян.
На підтвердження цих слів можна сказати й те, що неподалік розмістився найкращий санаторій області під назвою “Дениші”. Саме тут є джерела з цілющою родоновою водою. З уривчастих гранітних скель – чудовий вигляд на протилежний берег, де мальовничо розташувалося село Тригір’я. Селище, відповідно, отримало свою назву тому, що міститься на трьох горбах. Трохи осторонь на вершині одного з пагорбів стоїть Спасо-Преображенський чоловічий монастир.
Дістатися до монастиря можна дорогою черз село Дениші. Ще на підході до самого селища над маківками дерев видніються руїни замку-палацу відомого, майже легендарного серед народу, цукрового магната Терещенка. Неподалік стомлений подорожній може відпочити у затінку старезного велетня-дуба. Звичайно ж, за переказами тут відпочивали козаки, звичайно ж місцеві жителі твердять, що це був сам Богдан Хмельницький.
Втім ця місцевість відома не стільки своїми пам’ятками та краєвидами. Пердовсім вона облюбована туристами, які віддають перевагу активному відпочинкові. Тут проводяться обласні змагання з пішохідного та водного туризму, спортивного орієнтування, екстрімальних видів спорту та скелелазіння. Каньйон неподалік села Денеші добре знаний серед любителів повесіти на скелях. Вибрати собі маршрут за складністю тут може як початківець- любитель, так і професіонал. На вихідні сюди приїздять спортсмени-скелелази з Житомира, Києва чи віддаленіших міст України. І навіть сусідніх країн.
Хвалити Бога, сюди не особливо потикаються відпочивальники з численними гамірними чадами, магнітофонами, кумами, випивкою і шашликами. Тому тут завжди чисто й комфортно. Можна в тиші поси¢діти на скелі й порозмірковувати над тим, що ж воно таке означає вислів “Поліська Швейціарія”.
Видатний просвітитель, письменник і громадський діяч Юзеф Ігнаци Крашевський, який мешкав у Житомирі в середині 19 століття, так описував скелясті краєвиди річки Тетерів, що тече повз місто: ”..місцевість ця являє собою дещо особливе, так, що навіть ті, хто багато мандрував по світу і звикли до прикрасних видів природи, не могли не дивуватися при вигляді дикої краси житомирських околиць”. Гранітним каньйон, що оперезує річку Тетерів, можна милуватися не лише біля Житомира. Скелі виходять і за 20 кілометрів угору річкою, між селами Дениші та Тригір’я.
Мальовничі береги, сосново-дубові ліси, чиста річка казкові болітця та зручне сполучення зробили цю місцевість улюбленим місцем відпочинку житомирян.
На підтвердження цих слів можна сказати й те, що неподалік розмістився найкращий санаторій області під назвою “Дениші”. Саме тут є джерела з цілющою родоновою водою. З уривчастих гранітних скель – чудовий вигляд на протилежний берег, де мальовничо розташувалося село Тригір’я. Селище, відповідно, отримало свою назву тому, що міститься на трьох горбах. Трохи осторонь на вершині одного з пагорбів стоїть Спасо-Преображенський чоловічий монастир.
Дістатися до монастиря можна дорогою черз село Дениші. Ще на підході до самого селища над маківками дерев видніються руїни замку-палацу відомого, майже легендарного серед народу, цукрового магната Терещенка. Неподалік стомлений подорожній може відпочити у затінку старезного велетня-дуба. Звичайно ж, за переказами тут відпочивали козаки, звичайно ж місцеві жителі твердять, що це був сам Богдан Хмельницький.
Втім ця місцевість відома не стільки своїми пам’ятками та краєвидами. Пердовсім вона облюбована туристами, які віддають перевагу активному відпочинкові. Тут проводяться обласні змагання з пішохідного та водного туризму, спортивного орієнтування, екстрімальних видів спорту та скелелазіння. Каньйон неподалік села Денеші добре знаний серед любителів повесіти на скелях. Вибрати собі маршрут за складністю тут може як початківець- любитель, так і професіонал. На вихідні сюди приїздять спортсмени-скелелази з Житомира, Києва чи віддаленіших міст України. І навіть сусідніх країн.
Хвалити Бога, сюди не особливо потикаються відпочивальники з численними гамірними чадами, магнітофонами, кумами, випивкою і шашликами. Тому тут завжди чисто й комфортно. Можна в тиші поси¢діти на скелі й порозмірковувати над тим, що ж воно таке означає вислів “Поліська Швейціарія”.
