Вільнюс, 13 липня 2001 — Протягом півтора тижня подолавши всі процедури формування, в четвер дванадцятий уряд Литви одержав повноваження. Його сформовано спільним зусиллям фракцій соціал-демократів і соціал-лібералів. Від пропозиції президента Адамкуса парламентові ствердити на посаду голови уряду кандидатуру Альгірдаса Бразаускаса до ствердження програми минуло ледве 10 днів. За програму нового уряду проголосував 81 член Сейму (в парламенті 141 депутат). Новий прем’єр і 13 міністрів присягнули. В новому кабінеті 3 жінки, які зайняли посади міністрів фінансів, культури, соціальної охорони і праці. Це скоріше уряд спеціалістів ніж партійний – лише 4 міністри є членами Нового союзу (Соціал-лібералів) чи партії соціал-демократів. Відтепер кабінет міністрів Литви прямуватиме в бік соціально-орієнтованої ринкової економіки - настільки, наскільки дозволятимуть державні фінанси. Узагальнений план дій має бути приготовлено протягом 3 місяців. Від попереднього уряду, який сформували фракції лібералів і соціал-лібералів, теперішній уряд на чолі з Бразаускасом успадкував державний борг в розмірі понад 3 млрд. доларів США і рівень безробіття понад 13%.
Перейнявши кермо уряду, 68-річний Альгірдас Бразаускас повернувся до того ж кабінету, з якого його прогнали майже 12 років тому озброєні люди. Навесні 1990 року будинок ЦК майже на півтора років зайняло окупаційне радянське військо. За радянських часів в теперішньому будинку уряду знаходився ЦК компартії Литви, а Бразаускас був першим секретарем. В четвер він звернув увагу, що протягом отих років кабінет анітрохи не змінився. “До речі, добре ми будували тоді. Ті самі стіни, той самий стіл, лише крісло інше – дуже гарне”, відзначив Бразаускас, колишній випускник Каунаського політехнічного інституту (тепер – Каунаський технічний університет). Ставши прем’єром, Бразаускас є єдиною в Литві людиною, яка займала всі найвищі державні посади. Він вже був міністром, заступником прем’єрміністра, головою парламенту наприкінці 1992 – напочатку 1993 років, потім президентом держави.
Тимчасовий прем’єр-міністр Еугєніюс Гянтвілас, який очолював уряд протягом 3 тижнів, віддаючи крісло Бразаускасу, не потаював, що збирається повернутися до цього кабінету. Після відставки голови уряду Роландаса Паксаса Гянтвілас, колишній мер порту Клайпеда, стає дедалі популярнішим діячем в союзі лібералів Литви. Фракція лібералів в Сеймі проголосила себе опозиційною фракцією, проте її лідер Роландас Паксас обіцяв протягом 100 днів не критикувати уряд.
Перейнявши кермо уряду, 68-річний Альгірдас Бразаускас повернувся до того ж кабінету, з якого його прогнали майже 12 років тому озброєні люди. Навесні 1990 року будинок ЦК майже на півтора років зайняло окупаційне радянське військо. За радянських часів в теперішньому будинку уряду знаходився ЦК компартії Литви, а Бразаускас був першим секретарем. В четвер він звернув увагу, що протягом отих років кабінет анітрохи не змінився. “До речі, добре ми будували тоді. Ті самі стіни, той самий стіл, лише крісло інше – дуже гарне”, відзначив Бразаускас, колишній випускник Каунаського політехнічного інституту (тепер – Каунаський технічний університет). Ставши прем’єром, Бразаускас є єдиною в Литві людиною, яка займала всі найвищі державні посади. Він вже був міністром, заступником прем’єрміністра, головою парламенту наприкінці 1992 – напочатку 1993 років, потім президентом держави.
Тимчасовий прем’єр-міністр Еугєніюс Гянтвілас, який очолював уряд протягом 3 тижнів, віддаючи крісло Бразаускасу, не потаював, що збирається повернутися до цього кабінету. Після відставки голови уряду Роландаса Паксаса Гянтвілас, колишній мер порту Клайпеда, стає дедалі популярнішим діячем в союзі лібералів Литви. Фракція лібералів в Сеймі проголосила себе опозиційною фракцією, проте її лідер Роландас Паксас обіцяв протягом 100 днів не критикувати уряд.
