Прага, 11 липня 2001 – Інколи українські патріоти намагаються шукати історичні корені предків аж десь там в неандартальському періоді але часто забувають, що є чимало підстав для гордості своїми історичними предками, котрі зафіксовані досить ранніми джерелами. До таких відноситься Анахарсіс, скіф за походженням, котрого греки зараховували до «семи наймудріших» ще у УІІ столітті до нашої ери.
Скіфська традиція стала складовою частиною української, і не лише у мові, чи мистецтві, але й у глибших проявах, які ще слід детально досліджувати. Україна є носієм переважної більшості пам’яток матеріальної культури Скіфії і не безпідставно має гордитися всіма надбаннями скіфських досягнень. До них відносяться й історично відомі діячі з теренів Скіфії, котрі прославили Північне Прчорномор’я у філософії, скульптурі та інших високих проявах античності.
Одним з великих скіфів був Анахарасіс, що жив у УІІ столітті до нашої ери, його філософська спадщина погано осмислена у сучасній науці «любомудрування», а це важливо для глибшого розуміння української ментальності, котра повинна відновлювати свої кращі історичні традиції. Геродот досить багато згадує про Анахарсіса Скіфського, він пише, що той був сином скіфського царя Гнура і багато подорожував, не лише Грецією але бував в Індії, Аравії і виніс звідти для Причорномор’я багато цікавого та повчального.
Насамперед, для українських сучасників важливо знати, що Анахарсіс був активно-діяльною людиною. Вже саме знайомство його з відомим грецьким реформатором Солоном є свідченням цьому, бо основним аргументом для відвідин дому Солона Анахарсіс висунув свою самість, свою неоднозначність, як особистості і чим полонив відомого грека.
Скіфський філософ вважав, що слово є великим і дієвим, особливо, коли воно несе добрі наміри і спричинює добрі діла. Тобто, ще у УІІ столітті до нашої ери Анахарсіс заклав основи науки про зміст слова, яку нині прийнято називати семіотикою чи логістикою.
Анахарсіс Скіфський вважав, що зло і злість є однією з найнегативніших етичних категорій. На його думку, зла людина схожа на вугілля, котре, якщо не обпікає, то чорнить тебе. Цей давній український мислитель, котрий і похований у землі України, вважав, що ринок, це місце, котре немов би умисно призначене для ошукування і обкрадання людей. Чи й не нинішніх українських ринків стосується ця характеристика Анахарсіса дві тисячі семисотлітньої давності?. Особливо багато присвячено, у записаних Діогеном Лаертським висловлюваннях давніх греків, критиці Анахарсісом надмірностей у вині, тобто – засудження ним пияцтва. Скіфський філософ підкреслив, що виноград, а горілки тоді ще не знали, дає послідовно три плоди: задоволення, сп’яніння і розкаяння. Або ж, його ж афоризм: «Перша чаша задовольняє спрагу, друга робить веселим, третья – насолоджує, а четверта робить безумним». Чи не актуально це сьогодні для мільйонів пияків в Україні?
Чимало дослідників вважають Анахарсіса винахідником двозубого якоря, тліючого трута та інших корисних суспільству речей. Окрім злих людей, скіфський філософ застерігав перед заздрісниками. Очевидно, за Геродотом, і смерть прийшла до Анахарсіса від його заздрісного брата, скіфського царя Савлія, який підступно пустив стрілу у спину славетного філософа, хоча чутка приписує, як причину смерті любомудра, ненависті співвітчизників за ніби-то його спробу ввести серед давньоукраїнських степовиків культ древньогрецької богині Гери.
Але, не зважаючи на загибель, пам’ять про Анахарісіса навіки закарбувалася серед славетних мислителів світу. На нього із повагою посилалися, як Сократ і Діоген, так і новітні філософи Європи. Жаль, що лише співвітчизники не згадують про нього хоча б, для початку, у шкільних підручниках.
Скіфська традиція стала складовою частиною української, і не лише у мові, чи мистецтві, але й у глибших проявах, які ще слід детально досліджувати. Україна є носієм переважної більшості пам’яток матеріальної культури Скіфії і не безпідставно має гордитися всіма надбаннями скіфських досягнень. До них відносяться й історично відомі діячі з теренів Скіфії, котрі прославили Північне Прчорномор’я у філософії, скульптурі та інших високих проявах античності.
Одним з великих скіфів був Анахарасіс, що жив у УІІ столітті до нашої ери, його філософська спадщина погано осмислена у сучасній науці «любомудрування», а це важливо для глибшого розуміння української ментальності, котра повинна відновлювати свої кращі історичні традиції. Геродот досить багато згадує про Анахарсіса Скіфського, він пише, що той був сином скіфського царя Гнура і багато подорожував, не лише Грецією але бував в Індії, Аравії і виніс звідти для Причорномор’я багато цікавого та повчального.
Насамперед, для українських сучасників важливо знати, що Анахарсіс був активно-діяльною людиною. Вже саме знайомство його з відомим грецьким реформатором Солоном є свідченням цьому, бо основним аргументом для відвідин дому Солона Анахарсіс висунув свою самість, свою неоднозначність, як особистості і чим полонив відомого грека.
Скіфський філософ вважав, що слово є великим і дієвим, особливо, коли воно несе добрі наміри і спричинює добрі діла. Тобто, ще у УІІ столітті до нашої ери Анахарсіс заклав основи науки про зміст слова, яку нині прийнято називати семіотикою чи логістикою.
Анахарсіс Скіфський вважав, що зло і злість є однією з найнегативніших етичних категорій. На його думку, зла людина схожа на вугілля, котре, якщо не обпікає, то чорнить тебе. Цей давній український мислитель, котрий і похований у землі України, вважав, що ринок, це місце, котре немов би умисно призначене для ошукування і обкрадання людей. Чи й не нинішніх українських ринків стосується ця характеристика Анахарсіса дві тисячі семисотлітньої давності?. Особливо багато присвячено, у записаних Діогеном Лаертським висловлюваннях давніх греків, критиці Анахарсісом надмірностей у вині, тобто – засудження ним пияцтва. Скіфський філософ підкреслив, що виноград, а горілки тоді ще не знали, дає послідовно три плоди: задоволення, сп’яніння і розкаяння. Або ж, його ж афоризм: «Перша чаша задовольняє спрагу, друга робить веселим, третья – насолоджує, а четверта робить безумним». Чи не актуально це сьогодні для мільйонів пияків в Україні?
Чимало дослідників вважають Анахарсіса винахідником двозубого якоря, тліючого трута та інших корисних суспільству речей. Окрім злих людей, скіфський філософ застерігав перед заздрісниками. Очевидно, за Геродотом, і смерть прийшла до Анахарсіса від його заздрісного брата, скіфського царя Савлія, який підступно пустив стрілу у спину славетного філософа, хоча чутка приписує, як причину смерті любомудра, ненависті співвітчизників за ніби-то його спробу ввести серед давньоукраїнських степовиків культ древньогрецької богині Гери.
Але, не зважаючи на загибель, пам’ять про Анахарісіса навіки закарбувалася серед славетних мислителів світу. На нього із повагою посилалися, як Сократ і Діоген, так і новітні філософи Європи. Жаль, що лише співвітчизники не згадують про нього хоча б, для початку, у шкільних підручниках.
