Координатор «Постійного комітету загальнонаціональних зборів кримських татар» Абдурешит Джеппаров заявляє, що Меджліс та його лідери порушували «принципи національного руху», а також ігнорували «ініціативи народу», зокрема, скликання власне згаданих «загальнонаціональних зборів кримських татар».
Але найбільша претензія до Меджлісу – невиконання «Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу». Абдурешит Джеппаров каже, що представники Меджлісу мають народний мандат, офіси, автомобілі, всі ресурси, але не займаються «тим, що їм наказано в «Декларації» – там усе розписано, чим вони мають займатися».
Згаданий документ ухвалив у червні 1991 року перший Курултай кримськотатарського народу, і він передбачає виключне право кримських татар на своє національне самовизначення на території Кримського півострова. Там також зазначено, що лише в його національній державі можливе відродження кримськотатарського народу, а основою його національного багатства є земля і природні ресурси Криму.
Як повідомив Абдурешит Джеппаров, «Постійний комітет загальнонаціональних зборів» збирається проводити пікетування приміщення Меджлісу і розпочати формування «перехідної національної ради» кримських татар.
Меджліс: народ нас підтримує
У Меджлісі скептично поставилися до заяв опозиціонерів. Там кажуть, що висуванці Меджлісу і Курултаю отримали підтримку у співвітчизників на останніх місцевих виборах, де близько тисячі меджлісівців стали депутатами рад різних рівнів. Разом з тим, представники опозиційних до Меджлісу організацій або взагалі не спромоглися навіть зареєструватися кандидатами в депутати, або ж програли вибори. Депутатами міських і районних рад від організацій, що увійшли до згаданого «Постійного комітету загальнонаціональних зборів кримських татар», стали менше як 10 осіб, а в кримському парламенті їх зовсім немає.
Член Меджлісу Бекір Мамутов каже, що насправді у кримськотатарському національному русі завжди звучали різні погляди і думки, а тому там вже виробився «певний імунітет і розуміння» цих людей, які висловлюють іншу точку зору. Вони це роблять у тій формі, яку вважають прийнятною, зазначає Бекір Меметов і наполягає на тому, що Меджліс «завжди відкритий до діалогу».
Кримський експерт Ян Синицин визнає, що проблема єдності в національному русі кримських татар «нині є справді актуальною». Але він наводить результати останнього опитування, яке провели в Криму фахівці Центру Разумкова у лютому-березні нинішнього року. Згідно з його результатами, майже 65 відсотків кримських татар задоволені тим, як Меджліс захищає їхні інтереси, і лише 18 відсотків у різній мірі не задоволені.
За словами Синицина, нинішні радикальні критики Меджлісу – представники маргінальних і маловпливових кримськотатарських груп. Він припускає, що їхню інформаційну активність, яка значно зросла в останній місяць, можна пояснити спробою дискредитувати в очах західних організацій Меджліс, показати, що серед кримських татар є значне невдоволення його діяльністю, тоді як його лідери готують міжнародний форум щодо безпеки і подальшого розвитку кримськотатарського народу в Україні.
Але найбільша претензія до Меджлісу – невиконання «Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу». Абдурешит Джеппаров каже, що представники Меджлісу мають народний мандат, офіси, автомобілі, всі ресурси, але не займаються «тим, що їм наказано в «Декларації» – там усе розписано, чим вони мають займатися».
Згаданий документ ухвалив у червні 1991 року перший Курултай кримськотатарського народу, і він передбачає виключне право кримських татар на своє національне самовизначення на території Кримського півострова. Там також зазначено, що лише в його національній державі можливе відродження кримськотатарського народу, а основою його національного багатства є земля і природні ресурси Криму.
Як повідомив Абдурешит Джеппаров, «Постійний комітет загальнонаціональних зборів» збирається проводити пікетування приміщення Меджлісу і розпочати формування «перехідної національної ради» кримських татар.
Меджліс: народ нас підтримує
У Меджлісі скептично поставилися до заяв опозиціонерів. Там кажуть, що висуванці Меджлісу і Курултаю отримали підтримку у співвітчизників на останніх місцевих виборах, де близько тисячі меджлісівців стали депутатами рад різних рівнів. Разом з тим, представники опозиційних до Меджлісу організацій або взагалі не спромоглися навіть зареєструватися кандидатами в депутати, або ж програли вибори. Депутатами міських і районних рад від організацій, що увійшли до згаданого «Постійного комітету загальнонаціональних зборів кримських татар», стали менше як 10 осіб, а в кримському парламенті їх зовсім немає.
Член Меджлісу Бекір Мамутов каже, що насправді у кримськотатарському національному русі завжди звучали різні погляди і думки, а тому там вже виробився «певний імунітет і розуміння» цих людей, які висловлюють іншу точку зору. Вони це роблять у тій формі, яку вважають прийнятною, зазначає Бекір Меметов і наполягає на тому, що Меджліс «завжди відкритий до діалогу».
Кримський експерт Ян Синицин визнає, що проблема єдності в національному русі кримських татар «нині є справді актуальною». Але він наводить результати останнього опитування, яке провели в Криму фахівці Центру Разумкова у лютому-березні нинішнього року. Згідно з його результатами, майже 65 відсотків кримських татар задоволені тим, як Меджліс захищає їхні інтереси, і лише 18 відсотків у різній мірі не задоволені.
За словами Синицина, нинішні радикальні критики Меджлісу – представники маргінальних і маловпливових кримськотатарських груп. Він припускає, що їхню інформаційну активність, яка значно зросла в останній місяць, можна пояснити спробою дискредитувати в очах західних організацій Меджліс, показати, що серед кримських татар є значне невдоволення його діяльністю, тоді як його лідери готують міжнародний форум щодо безпеки і подальшого розвитку кримськотатарського народу в Україні.