У травні 1944 року Василь Кононов разом зі спеціальним підрозділом карателів, перевдягнутими у німецьку військову форму, вбили дев’ятьох жителів латвійського селища Малі Бати, серед яких було три жінки, одна вагітна.
Суд Латвійської Республіки визнав Кононова винним у геноциді та злочині проти людяності. Незважаючи на спроби колишнього карателя оскаржити це рішення у різних судових інстанціях, Велика палата Європейського суду з прав людини врешті визнала законним вирок латвійської сторони.
Колишній радянський партизан Василь Кононов
Вердикт Страсбурзького суду викликав хвилю обурення у Росії, яка підтримувала й надавала фінансову підтримку Кононову в його судових справах проти Латвії. Обидві палати парламенту Росії ухвалили заяви, які засуджували рішення Страсбурзького суду.
Влада Росії у жалобі, але справу Конова продовжуватиме
Співчуття з приводу смерті колишнього радянського партизана висловили президент Росії Дмитро Медвєдєв, прем’єр-міністр Володимир Путін та мер Москви Сергій Соб’янін. Росія збирається підтримати зусилля родичів померлого у процесі перегляду справи Кононова у Європейському суді з прав людини.
Директор Центру з прав людини Талліннської школи права Талліннського технічного університету Євген Цибуленко каже, що важко уявити ситуацію, коли канцлер Німеччини висловлює співчуття із приводу смерті колишнього нациста, або ж влада США робить кумиром лейтенанта Келлі, якого звинувачують у вбивстві в’єтнамців.
«Якщо влада Росії захищає воєнного злочинця, то фактично вона захищає його злочини. Цим самим вони засвідчують, що злочини – це геройство. Якщо жителі Росії це так сприйматимуть, то вони, звичайно, будуть ці злочини повторювати. У принципі, що ми зараз і бачимо – розгул скінхедів у Росії, які кожного дня вбивають когось з іноземців. Це, на мій погляд, прямий наслідок такого ставлення влади», – каже балтійський правознавець.
Розіграш «балтійської карти» потрібний для внутрішнього ринку
На думку Євгена Цибуленка, постаті Конова у Латвії, як і, зокрема, Арнольда Мері в Естонії, якого естонська влада звинувачує у геноциді, потрібні Росії для боротьби з балтійськими демократіями та для прикриття внутрішніх проблем.
«У першу чергу – це такий собі товар для внутрішнього ринку. Російська Федерація будує свою зовнішню політику і об’єднує суспільство зараз на тому, що вони ніби перебувають «у фортеці, оточеній ворогами». А коли навколо одні вороги, то, звичайно, на це легше списати усі свої внутрішні проблеми», – зауважив Євген Цибуленко.
Експерт наголошує, що незважаючи на те, що Кононов був громадянином Росії і судився проти Латвії, він не збирався залишати місце проживання у Ризі.
«Це взагалі дуже відома тактика. Спостерігається вона і в Естонії, де живе багато так званих «професійних росіян», які також постійно скаржаться на Естонію, але водночас до Росії жоден із них переїжджати не бажає. Взагалі – це гарний приклад лицемірства російської політики», – зазначив професор, директор Центру з прав людини Талліннської школи прав Талліннського технічного університету Євген Цибуленко.
Також до теми:
Росія засудила рішення Страсбурзького суду про латвійського партизана
Суд Латвійської Республіки визнав Кононова винним у геноциді та злочині проти людяності. Незважаючи на спроби колишнього карателя оскаржити це рішення у різних судових інстанціях, Велика палата Європейського суду з прав людини врешті визнала законним вирок латвійської сторони.
Вердикт Страсбурзького суду викликав хвилю обурення у Росії, яка підтримувала й надавала фінансову підтримку Кононову в його судових справах проти Латвії. Обидві палати парламенту Росії ухвалили заяви, які засуджували рішення Страсбурзького суду.
Влада Росії у жалобі, але справу Конова продовжуватиме
Співчуття з приводу смерті колишнього радянського партизана висловили президент Росії Дмитро Медвєдєв, прем’єр-міністр Володимир Путін та мер Москви Сергій Соб’янін. Росія збирається підтримати зусилля родичів померлого у процесі перегляду справи Кононова у Європейському суді з прав людини.
Директор Центру з прав людини Талліннської школи права Талліннського технічного університету Євген Цибуленко каже, що важко уявити ситуацію, коли канцлер Німеччини висловлює співчуття із приводу смерті колишнього нациста, або ж влада США робить кумиром лейтенанта Келлі, якого звинувачують у вбивстві в’єтнамців.
«Якщо влада Росії захищає воєнного злочинця, то фактично вона захищає його злочини. Цим самим вони засвідчують, що злочини – це геройство. Якщо жителі Росії це так сприйматимуть, то вони, звичайно, будуть ці злочини повторювати. У принципі, що ми зараз і бачимо – розгул скінхедів у Росії, які кожного дня вбивають когось з іноземців. Це, на мій погляд, прямий наслідок такого ставлення влади», – каже балтійський правознавець.
Розіграш «балтійської карти» потрібний для внутрішнього ринку
На думку Євгена Цибуленка, постаті Конова у Латвії, як і, зокрема, Арнольда Мері в Естонії, якого естонська влада звинувачує у геноциді, потрібні Росії для боротьби з балтійськими демократіями та для прикриття внутрішніх проблем.
«У першу чергу – це такий собі товар для внутрішнього ринку. Російська Федерація будує свою зовнішню політику і об’єднує суспільство зараз на тому, що вони ніби перебувають «у фортеці, оточеній ворогами». А коли навколо одні вороги, то, звичайно, на це легше списати усі свої внутрішні проблеми», – зауважив Євген Цибуленко.
Експерт наголошує, що незважаючи на те, що Кононов був громадянином Росії і судився проти Латвії, він не збирався залишати місце проживання у Ризі.
«Це взагалі дуже відома тактика. Спостерігається вона і в Естонії, де живе багато так званих «професійних росіян», які також постійно скаржаться на Естонію, але водночас до Росії жоден із них переїжджати не бажає. Взагалі – це гарний приклад лицемірства російської політики», – зазначив професор, директор Центру з прав людини Талліннської школи прав Талліннського технічного університету Євген Цибуленко.
Також до теми:
Росія засудила рішення Страсбурзького суду про латвійського партизана
