Річка Тиса – найбільша притока головної водної артерії Європи, Дунаю. Якщо виникають якісь проблеми на притоці, страждають й європейські країни, через які протікає річка: Румунія, Словаччина, Україна, Угорщина та Сербія.
Основною бідою Тиси є повені. Вони виникають, за словами спеціалістів, через вирубування лісів та порушення гідрологічного режиму річки.
«Наслідками цього порушення є руйнівні повені. Але руйнівні повені – це лише один бік проблеми, бо вони, у свою чергу, призводять до загибелі рослинного світу. Від 1930 року зникло 16 видів рослин. А 16 рослин за неповних сто років – це дуже серйозна деградація біологічного розмаїття», – каже доцент кафедри ботаніки Ужгородського національного університету Любов Фельбаба-Клушина.
Закарпатці розробили концепцію порятунку для всього Карпатського регіону
Рослини стримували та вбирали вологу. А тепер, кажуть науковці, діяльність людини призвела до руйнування екологічних систем. Зараз зайву воду просто нема куди вбирати, вона стікає і руйнує все на своєму шляху. Проте ще й нині не пізно врятувати ситуацію, вважають закарпатські науковці. Вони спільно з екологами провели масштабне дослідження і розробили план заходів із порятунку для Східної Європи, каже Любов Фельдбаба-Клушина.
«Саме на Закарпатті придумана і розроблена концепція, – зауважує вона, – яка має реалізуватися на території всіх країн Карпатського регіону, якими протікає річка Тиса, аби подолати ті повені».
Спеціалісти наголошують, що одна країна нічого зробити не зможе, повинні об’єднатися всі держави, які розташовані в басейні Тиси. Власне, це вони сьогодні й спробують зробити.
«Тому сьогодні в Ужгороді й зустрічаються міністри довкілля п’ятьох країн, територією яких протікає річка Тиса. Вони підпишуть Тисянський меморандум про взаєморозуміння, в якому викладено план вирішення основних проблем Тиси», – розповіла речниця закарпатського управління охорони навколишнього природного середовища Катерина Бідзіля.
Починати роботу потрібно з Закарпаття
Науковці кажуть, що починати роботу потрібно з Закарпаття, бо саме тут утворюється 62 % усіх водних ресурсів Тиси. Починати слід з висаджування лісів, зміни системи каналів, відновлення заплавних територій. Навіть попри густонаселеність регіону, здійснити це поки реально. Головне – була б політична воля.
Основною бідою Тиси є повені. Вони виникають, за словами спеціалістів, через вирубування лісів та порушення гідрологічного режиму річки.
«Наслідками цього порушення є руйнівні повені. Але руйнівні повені – це лише один бік проблеми, бо вони, у свою чергу, призводять до загибелі рослинного світу. Від 1930 року зникло 16 видів рослин. А 16 рослин за неповних сто років – це дуже серйозна деградація біологічного розмаїття», – каже доцент кафедри ботаніки Ужгородського національного університету Любов Фельбаба-Клушина.
Закарпатці розробили концепцію порятунку для всього Карпатського регіону
Рослини стримували та вбирали вологу. А тепер, кажуть науковці, діяльність людини призвела до руйнування екологічних систем. Зараз зайву воду просто нема куди вбирати, вона стікає і руйнує все на своєму шляху. Проте ще й нині не пізно врятувати ситуацію, вважають закарпатські науковці. Вони спільно з екологами провели масштабне дослідження і розробили план заходів із порятунку для Східної Європи, каже Любов Фельдбаба-Клушина.
«Саме на Закарпатті придумана і розроблена концепція, – зауважує вона, – яка має реалізуватися на території всіх країн Карпатського регіону, якими протікає річка Тиса, аби подолати ті повені».
Спеціалісти наголошують, що одна країна нічого зробити не зможе, повинні об’єднатися всі держави, які розташовані в басейні Тиси. Власне, це вони сьогодні й спробують зробити.
«Тому сьогодні в Ужгороді й зустрічаються міністри довкілля п’ятьох країн, територією яких протікає річка Тиса. Вони підпишуть Тисянський меморандум про взаєморозуміння, в якому викладено план вирішення основних проблем Тиси», – розповіла речниця закарпатського управління охорони навколишнього природного середовища Катерина Бідзіля.
Починати роботу потрібно з Закарпаття
Науковці кажуть, що починати роботу потрібно з Закарпаття, бо саме тут утворюється 62 % усіх водних ресурсів Тиси. Починати слід з висаджування лісів, зміни системи каналів, відновлення заплавних територій. Навіть попри густонаселеність регіону, здійснити це поки реально. Головне – була б політична воля.
