Білорусь витратила 20 відсотків своїх валютних резервів від початку року і наприкінці березня здійснила часткову девальвацію білоруського рубля. Білоруси кинулися на панічні закупки всього, чого можна, – від іноземної валюти й золота до цукру, чаю чи кави, – щоб хоч якось використати свої заощадження, побоюючись, що вони знеціняться далі.
І 31 березня Мінськ подав Москві план стабілізації своєї економіки за рахунок кредиту на суму в 2 мільярди доларів від Євразійської економічної спільноти, в якій домінує Росія, і ще в 1 мільярд доларів від самої Росії. Білорусь натомість пропонує зробити суворішою монетарну політику, здійснити структурні й податкові реформи і скоротити державні витрати.
У Москві з відповіддю не поспішали. Лише через кілька днів заступник міністра фінансів Росії Дмитро Панкін заявив, що його країна «нічого не обіцяє» і ще вивчає білоруський план макроекономічних реформ.
Росія матиме вимоги – економісти
Білоруський економіст Сергій Чалий сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що, на його думку, Москва матиме до Мінська певні умови, на яких вона може погодитися надати кредит.
«Очевидно, що умови є – про них не говорять публічно, найімовірніше, там цілком конкретні умови виставлені – просто через те, що зовсім погане становище, насправді загнали самі себе в глухий кут, і тут Росія може вимагати практично чого завгодно», – каже він.
Москва вже давно домагається від Мінська приватизації значної частини державного майна, як-то нафтопереробних і хімічних заводів, нафто- й газопроводів, машинобудівних підприємств, – у якій узяла б участь Росія. Також Москва закликає Мінськ відкрити свої ринки для продукції з Росії, знявши торговельні бар’єри, які далі існують попри те, що обидві країни є членами одного Митного союзу.
Директор російського Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко вважає, що зараз ці вимоги Росія й висуне знову. «Питання все те ж саме: приватизація активів, прихід у Білорусь російського капіталу, відкриття ринків для російської продукції», – наголошує аналітик.
Крім Москви, звертатися вже нікуди
І позиція Росії зараз сильніша, ніж будь-коли останнім часом, каже він, – адже нині президент Білорусі Олександр Лукашенко втратив можливість маневрувати між Росією чи Заходом, як то він полюбляв робити раніше. Президентськими виборами, які не відповідали стандартам, і подальшим брутальним придушенням опозиції він перекрив собі можливість сподіватися на Захід.
Напередодні виборів Європейський Союз пропонував Білорусі пакет допомоги на 4 мільярди 200 мільйонів доларів за умови, що вибори відбудуться чесно. Після них ЄС не тільки відкликав цю пропозицію, а й наклав на білоруську владу нові санкції.
Оглядачі також звертають увагу, що нинішня криза в білоруській економіці спричинена саме передвиборчими популістськими заходами Лукашенка, такими, як підвищення зарплатні в величезному державному секторі. Паніка в країні тепер чинить на президента додатковий тиск, щоб швидко пристати на вимоги Москви.
І 31 березня Мінськ подав Москві план стабілізації своєї економіки за рахунок кредиту на суму в 2 мільярди доларів від Євразійської економічної спільноти, в якій домінує Росія, і ще в 1 мільярд доларів від самої Росії. Білорусь натомість пропонує зробити суворішою монетарну політику, здійснити структурні й податкові реформи і скоротити державні витрати.
У Москві з відповіддю не поспішали. Лише через кілька днів заступник міністра фінансів Росії Дмитро Панкін заявив, що його країна «нічого не обіцяє» і ще вивчає білоруський план макроекономічних реформ.
Росія матиме вимоги – економісти
Білоруський економіст Сергій Чалий сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що, на його думку, Москва матиме до Мінська певні умови, на яких вона може погодитися надати кредит.
«Очевидно, що умови є – про них не говорять публічно, найімовірніше, там цілком конкретні умови виставлені – просто через те, що зовсім погане становище, насправді загнали самі себе в глухий кут, і тут Росія може вимагати практично чого завгодно», – каже він.
Москва вже давно домагається від Мінська приватизації значної частини державного майна, як-то нафтопереробних і хімічних заводів, нафто- й газопроводів, машинобудівних підприємств, – у якій узяла б участь Росія. Також Москва закликає Мінськ відкрити свої ринки для продукції з Росії, знявши торговельні бар’єри, які далі існують попри те, що обидві країни є членами одного Митного союзу.
Директор російського Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко вважає, що зараз ці вимоги Росія й висуне знову. «Питання все те ж саме: приватизація активів, прихід у Білорусь російського капіталу, відкриття ринків для російської продукції», – наголошує аналітик.
Крім Москви, звертатися вже нікуди
І позиція Росії зараз сильніша, ніж будь-коли останнім часом, каже він, – адже нині президент Білорусі Олександр Лукашенко втратив можливість маневрувати між Росією чи Заходом, як то він полюбляв робити раніше. Президентськими виборами, які не відповідали стандартам, і подальшим брутальним придушенням опозиції він перекрив собі можливість сподіватися на Захід.
Напередодні виборів Європейський Союз пропонував Білорусі пакет допомоги на 4 мільярди 200 мільйонів доларів за умови, що вибори відбудуться чесно. Після них ЄС не тільки відкликав цю пропозицію, а й наклав на білоруську владу нові санкції.
Оглядачі також звертають увагу, що нинішня криза в білоруській економіці спричинена саме передвиборчими популістськими заходами Лукашенка, такими, як підвищення зарплатні в величезному державному секторі. Паніка в країні тепер чинить на президента додатковий тиск, щоб швидко пристати на вимоги Москви.
