Судова тяганина між власником «Гала-Радіо» Джозефом Леміром та Україною триває понад 10 років. Розпочалося все 1998 року, коли Лемір подав позов до Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних суперечок при Світовому банку. У позові йшлося про те, що Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення не виконала зобов’язань, коли не видала радіостанції ліцензії на мовлення.
Цю суперечку врегулювали у 2000 році під час досудових переговорів. Однак через 6 років інвестор подав повторний позов, в якому звинуватив уряд України у невиконанні домовленостей, зафіксованих у мировій угоді.
Наприкінці березня Арбітражний трибунал Центру із врегулювання інвестиційних суперечок вирішив, що українська держава унеможливила створення в Україні компанією Леміра двох повноцінних радіомереж: мова йшла про те, що інвестор не зміг розвинути існуючу мережу «Гала-Радіо» з загальнонаціональним покриттям, а також створити додаткову АМ-мережу.
Україна має сплатити понад 9 мільйонів доларів
Трибунал також присудив позивачеві компенсацію у понад 8,7 мільйона доларів та зобов’язав Україну відшкодувати ще й 750 тисяч доларів за юридичні витрати Леміра.
Юридичний представник інвестора Хамід Гараві каже, що нині спливає термін, коли держава мала б повідомити про виплату компенсації. Якщо до кінця 5 квітня з позивачем не зв’яжуться з цього приводу, то наступного дня він має всі підстави розпочати виконання рішення трибуналу через арешт українського державного майна за кордоном.
«Під арешт може потрапити майже будь-що з державної власності, що міститься на території однієї із 150 країн, які ратифікувала конвенцію Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних суперечок», – додав Хамід Гараві.
Сам Джозеф Лемір нині відкидає будь-який можливий компроміс із українським урядом щодо виплати багатомільйонної компенсації.
«Я шукав компроміси до того. Але ми тому й розпочали друге арбітражне провадження, бо компроміс, якого ми досягли у 2000 році, очевидно, не припав до душі урядові України. Тим не менше, я був би не проти, якби уряд хоча б намагався зі мною зв’язатися. Нині все відбувається винятково через юристів», – наголосив медіавласник.
Уряд пообіцяв Лемірові частоти – екс-член Нацради
Колишній голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко коментувати справу Леміра проти України відмовився. Він лише припустив, що вона могла б мати інше завершення, «якби нею серйозно займалися».
Водночас колишній член Нацради Ігор Курус вважає, що одну з ключових помилок у відносинах з Леміром уряд зробив саме у спільній мировій угоді, де нібито пообіцяв інвесторові частоти, які свого часу стали предметом суперечки.
«Він (уряд) чомусь гарантував Лемірові частоти, хоча не мав на це ніяких повноважень. Жоден учасник ринку не відсуджував частоти через арбітраж, посилаючись на те, що хтось комусь щось обіцяв. Є процедурні речі, які регулюють розподіл частот та видачу ліцензій», – зазначив він у коментарі для Радіо Свобода.
«Взагалі, це дуже цинічний підхід до роботи в Україні з боку пана Леміра, коли він весь час намагався знайти якісь інші способи отримати частоти і робити свій бізнес, які б відрізнялися від дій інших учасників ринку, і використовувати все, що можна було: і посольство США, й американське громадянство, і, зрештою, позов до суду», – додав Ігор Курус.
У Міністерстві юстиції України поки утрималися від коментарів щодо того, на якій стадії перебуває розв’язання конфлікту. У прес-службі зазначили лише, що міністерство в курсі всіх термінів, дотичних до справи Леміра проти України.
Напередодні Міністерство юстиції повідомило про те, що аналізує рішення Арбітражного трибуналу в цій справі «з метою встановлення наявності підстав для його анулювання».
Цю суперечку врегулювали у 2000 році під час досудових переговорів. Однак через 6 років інвестор подав повторний позов, в якому звинуватив уряд України у невиконанні домовленостей, зафіксованих у мировій угоді.
Наприкінці березня Арбітражний трибунал Центру із врегулювання інвестиційних суперечок вирішив, що українська держава унеможливила створення в Україні компанією Леміра двох повноцінних радіомереж: мова йшла про те, що інвестор не зміг розвинути існуючу мережу «Гала-Радіо» з загальнонаціональним покриттям, а також створити додаткову АМ-мережу.
Україна має сплатити понад 9 мільйонів доларів
Трибунал також присудив позивачеві компенсацію у понад 8,7 мільйона доларів та зобов’язав Україну відшкодувати ще й 750 тисяч доларів за юридичні витрати Леміра.
Юридичний представник інвестора Хамід Гараві каже, що нині спливає термін, коли держава мала б повідомити про виплату компенсації. Якщо до кінця 5 квітня з позивачем не зв’яжуться з цього приводу, то наступного дня він має всі підстави розпочати виконання рішення трибуналу через арешт українського державного майна за кордоном.
«Під арешт може потрапити майже будь-що з державної власності, що міститься на території однієї із 150 країн, які ратифікувала конвенцію Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних суперечок», – додав Хамід Гараві.
Сам Джозеф Лемір нині відкидає будь-який можливий компроміс із українським урядом щодо виплати багатомільйонної компенсації.
«Я шукав компроміси до того. Але ми тому й розпочали друге арбітражне провадження, бо компроміс, якого ми досягли у 2000 році, очевидно, не припав до душі урядові України. Тим не менше, я був би не проти, якби уряд хоча б намагався зі мною зв’язатися. Нині все відбувається винятково через юристів», – наголосив медіавласник.
Уряд пообіцяв Лемірові частоти – екс-член Нацради
Колишній голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко коментувати справу Леміра проти України відмовився. Він лише припустив, що вона могла б мати інше завершення, «якби нею серйозно займалися».
Водночас колишній член Нацради Ігор Курус вважає, що одну з ключових помилок у відносинах з Леміром уряд зробив саме у спільній мировій угоді, де нібито пообіцяв інвесторові частоти, які свого часу стали предметом суперечки.
«Він (уряд) чомусь гарантував Лемірові частоти, хоча не мав на це ніяких повноважень. Жоден учасник ринку не відсуджував частоти через арбітраж, посилаючись на те, що хтось комусь щось обіцяв. Є процедурні речі, які регулюють розподіл частот та видачу ліцензій», – зазначив він у коментарі для Радіо Свобода.
«Взагалі, це дуже цинічний підхід до роботи в Україні з боку пана Леміра, коли він весь час намагався знайти якісь інші способи отримати частоти і робити свій бізнес, які б відрізнялися від дій інших учасників ринку, і використовувати все, що можна було: і посольство США, й американське громадянство, і, зрештою, позов до суду», – додав Ігор Курус.
У Міністерстві юстиції України поки утрималися від коментарів щодо того, на якій стадії перебуває розв’язання конфлікту. У прес-службі зазначили лише, що міністерство в курсі всіх термінів, дотичних до справи Леміра проти України.
Напередодні Міністерство юстиції повідомило про те, що аналізує рішення Арбітражного трибуналу в цій справі «з метою встановлення наявності підстав для його анулювання».
