Хоча Польща не користується спільною європейською валютою, вона ввійде у групу країн-членів ЄС, що поставили собі за завдання врятувати євро. Голова польського уряду Дональд Туск запевнив у цьому лідерів Європейського Союзу під час березневого саміту ЄС у Брюсселі.
Прем’єр Туск зазначив, що такий крок підніме престиж Польщі в об’єднаній Європі. Водночас він каже, що, приєднуючись до пакту «Євро-плюс», Варшава не братиме на себе жодних фінансових зобов’язань щодо тих країн єврозони, які саме переживають фінансову кризу. Натомість Польща готова поглибити економічну інтеграцію з державами цього договору. Мовляв, таким чином польська економіка ставатиме конкурентоспроможнішою, а країна поступово готуватиметься до впровадження спільної європейської валюти.
Декларація Дональда Туска про приєднання Польщі до пакту «Євро-плюс» спричинила зливу критики з боку польських політиків. Річ у тім, що прем’єр не узгодив своє рішення з парламентом.
На вимогу депутатів Сейму відбулися парламентські слухання, де уряд пояснював, навіщо Польщі приєднуватися до новоствореної європейської структури. Проте аргументи кабміну про політичну та економічну доцільність участі в договорі країн єврозони депутатів не переконали.
Рятівне коло для євро чи зашморг для національної економіки?
Політики наголошують на тому, що учасники пакту «Євро-плюс» муситимуть узгоджувати свою фінансову та соціальну політику. Депутати висловлюють побоювання, що Польщу можуть зобов’язати збільшити оподаткування польських фірм, а також поступово збільшити пенсійний вік навіть до 67 років.
Єжи Матерна, політик партії «Право і справедливість», висловив припущення, що пакт не покращить, а, навпаки, погіршить конкурентоспроможність Польщі.
«Приєднання до пакту може мати фундаметальні наслідки для економіки, адже в цьому договорі йдеться про узгодження податків, – каже він. – Нас можуть змусити збільшити оподаткування юридичних осіб. У Польщі такий податок – це 19 відсотків, натомість у Німеччині – 29,8, а вже у Франції – 34 відсотки. Внаслідок підвищення цього податку польська економіка стане менш конкурентоспроможною. Я побоююся, що Польща, вступаючи в цей пакт, стане самогубцем».
Полемізуючи з урядом, політики польської опозиції твердять, що в пакті йдеться не стільки про координацію економічної політики, як про передачу важливих повноважень найзаможнішим країнам ЄС. Вони кажуть, що таким чином Європейський Союз розпадається на «Європу двох швидкостей» – багатий Захід та бідніший Схід.
Депутат парламенту Мажена Врубель завернулася до польського уряду з запитанням: «Які у нас гарантії, що приєднання до пакту не означатиме для нашої країни скасування індексації зарплати, ліквідації соціальних програм, а водночас зростання податків, збільшення пенсійного віку, постійного узгодження з ЄС, що вписати в наш бюджет, а що ні?» «А це де-факто означатиме, що наш бюджет контролюватимуть ззовні», – зауважила вона.
Польські депутати звертають увагу на те, що від участі в пакті утрималися Велика Британія та Чехія. Політики запитують уряд Дональда Туска, яким чином він збирається ратифікувати суперечливий договір, і закликають кабмін до консультацій із парламентом та польським бізнесом.
Прем’єр Туск зазначив, що такий крок підніме престиж Польщі в об’єднаній Європі. Водночас він каже, що, приєднуючись до пакту «Євро-плюс», Варшава не братиме на себе жодних фінансових зобов’язань щодо тих країн єврозони, які саме переживають фінансову кризу. Натомість Польща готова поглибити економічну інтеграцію з державами цього договору. Мовляв, таким чином польська економіка ставатиме конкурентоспроможнішою, а країна поступово готуватиметься до впровадження спільної європейської валюти.
Декларація Дональда Туска про приєднання Польщі до пакту «Євро-плюс» спричинила зливу критики з боку польських політиків. Річ у тім, що прем’єр не узгодив своє рішення з парламентом.
На вимогу депутатів Сейму відбулися парламентські слухання, де уряд пояснював, навіщо Польщі приєднуватися до новоствореної європейської структури. Проте аргументи кабміну про політичну та економічну доцільність участі в договорі країн єврозони депутатів не переконали.
Рятівне коло для євро чи зашморг для національної економіки?
Політики наголошують на тому, що учасники пакту «Євро-плюс» муситимуть узгоджувати свою фінансову та соціальну політику. Депутати висловлюють побоювання, що Польщу можуть зобов’язати збільшити оподаткування польських фірм, а також поступово збільшити пенсійний вік навіть до 67 років.
Єжи Матерна, політик партії «Право і справедливість», висловив припущення, що пакт не покращить, а, навпаки, погіршить конкурентоспроможність Польщі.
«Приєднання до пакту може мати фундаметальні наслідки для економіки, адже в цьому договорі йдеться про узгодження податків, – каже він. – Нас можуть змусити збільшити оподаткування юридичних осіб. У Польщі такий податок – це 19 відсотків, натомість у Німеччині – 29,8, а вже у Франції – 34 відсотки. Внаслідок підвищення цього податку польська економіка стане менш конкурентоспроможною. Я побоююся, що Польща, вступаючи в цей пакт, стане самогубцем».
Полемізуючи з урядом, політики польської опозиції твердять, що в пакті йдеться не стільки про координацію економічної політики, як про передачу важливих повноважень найзаможнішим країнам ЄС. Вони кажуть, що таким чином Європейський Союз розпадається на «Європу двох швидкостей» – багатий Захід та бідніший Схід.
Депутат парламенту Мажена Врубель завернулася до польського уряду з запитанням: «Які у нас гарантії, що приєднання до пакту не означатиме для нашої країни скасування індексації зарплати, ліквідації соціальних програм, а водночас зростання податків, збільшення пенсійного віку, постійного узгодження з ЄС, що вписати в наш бюджет, а що ні?» «А це де-факто означатиме, що наш бюджет контролюватимуть ззовні», – зауважила вона.
Польські депутати звертають увагу на те, що від участі в пакті утрималися Велика Британія та Чехія. Політики запитують уряд Дональда Туска, яким чином він збирається ратифікувати суперечливий договір, і закликають кабмін до консультацій із парламентом та польським бізнесом.
