«Файненшел Таймз» інформує, що посилення темпів озброєння Китаю викликає дедалі більше занепокоєння у світі. Пекін заявив, що військовий бюджет 2011 року становитиме понад 90 мільярдів доларів США. Та аналітики вважають, що Китай витрачає на оборону удвічі більше, аніж офіційно оголошує. Про нові складові концепції військової доктрини Китаю йдеться у новій Білій книзі в галузі оборони країни, яка побачила світ щойно тепер. Публікація Білої книги з оборони, що її Китай видає раз на 2 роки, починаючи з 2000-го, була відстрочена на два місяці у зв’язку з очікуванням результатів візиту до Пекіна міністра оброни США Роберта Ґейтса та президента країни Ху Цзіньтао до США у січні цього року. Оглядачі з «Файненшел Таймз» відзначають, що якраз США та Японія є головними супротивниками Китаю в регіоні Тихого океану. Тут також наголошено, що Пекін не лише модернізував недобудований український авіаносець «Варяг», перетворивши його на сучасний військово-навчальний комплекс, але й мав отримати від України відповідне обладнання для навчання пілотів літаків-винищувачів. «Файненшел Таймз» також попереджає, що Китай зовсім не бажає розкривати у Білій книзі свої новітні види озброєнь на кшталт ракетних систем проти американських авіаносців чи оприлюднювати деталі військових контрактів із придбання цих озброєнь в інших країн.
Лондонський часопис «Економіст» вважає, що з відкриттям Генпрокуратурою кримінальної справи проти екс-Президента Леоніда Кучми, ймовірно, відновилися спроби, так би мовити, «впіймати Кучму» чи використати його у вузьких політичних інтересах нинішньої української влади. Тому й закономірне запитання, що ж насправді стоїть за цим, яка все-таки неправда чи брехня за кримінальним звинуваченням проти колишнього Президента України. Одні політики в Києві кажуть, що це «блеф», інші ж вважають, що цією кримінальною справою влада хоче підняти кредити довіри з боку Заходу та зменшити критику щодо узурпації влади і згортання демократії в Україні за Януковича. Хоча є й експерти, котрі не виключають, що цим Леоніда Кучму хочуть просто «викинути за борт», бо переобтяжена зайвою вагою верхівка в Україні втрачає набір висоти. Та вони попереджають, що Кучма є лише однією з перших вагомих жертв у цьому списку. «Економіст» також вважає, що ця кримінальна справа не зменшить масштабів корупції в Україні, не зупинить перерозподілу активів, котрий триває, не розірве гріховного зв’язку між владою та бізнесом у державі. Це також не покращить життя українців. Ця справа проти Кучми хіба що мобілізує СБУ, прокурорів, даючи Януковичеві і його прибічникам більше наснаги у намаганнях триматися біля влади якнайдовше, резюмує «Економіст».
Два великі міжнародні банки – Deutsche Bank і Credit Suisse, враховуючи факт приватизації «Укртелекому», вимагають від цієї компанії і від держави негайного повернення своїх позичених раніше грошей – понад 220 мільйонів доларів із загальної суми обумовленого у 2005 році 500-мільйонного кредиту для «Укртелекому», тоді ще державної компанії. Про це пише «Файненшел Таймз». Газета також зауважує, що частину з цього боргу, близько 60 мільйонів доларів, Україна вже повернула у лютому з відстрочкою. А всю суму боргу необхідно повернути до серпня 2012 року трьома траншами. Тут також йдеться про намагання влади Президента Януковича шукати додаткових коштів для повернення великих боргів іноземним кредиторам. «Файненшел Таймз» висловлює тут сумніви у реальності нинішньої приватизаційної ціни «Укртелекому» у майже 1,3 мільярда доларів та наголошує, що компанія, яка покриває понад 70 відсотків місцевого телефонного ринку та ще більше міжнародного зв’язку, «постійно зростає в ціні».
Лондонський часопис «Економіст» вважає, що з відкриттям Генпрокуратурою кримінальної справи проти екс-Президента Леоніда Кучми, ймовірно, відновилися спроби, так би мовити, «впіймати Кучму» чи використати його у вузьких політичних інтересах нинішньої української влади. Тому й закономірне запитання, що ж насправді стоїть за цим, яка все-таки неправда чи брехня за кримінальним звинуваченням проти колишнього Президента України. Одні політики в Києві кажуть, що це «блеф», інші ж вважають, що цією кримінальною справою влада хоче підняти кредити довіри з боку Заходу та зменшити критику щодо узурпації влади і згортання демократії в Україні за Януковича. Хоча є й експерти, котрі не виключають, що цим Леоніда Кучму хочуть просто «викинути за борт», бо переобтяжена зайвою вагою верхівка в Україні втрачає набір висоти. Та вони попереджають, що Кучма є лише однією з перших вагомих жертв у цьому списку. «Економіст» також вважає, що ця кримінальна справа не зменшить масштабів корупції в Україні, не зупинить перерозподілу активів, котрий триває, не розірве гріховного зв’язку між владою та бізнесом у державі. Це також не покращить життя українців. Ця справа проти Кучми хіба що мобілізує СБУ, прокурорів, даючи Януковичеві і його прибічникам більше наснаги у намаганнях триматися біля влади якнайдовше, резюмує «Економіст».
Два великі міжнародні банки – Deutsche Bank і Credit Suisse, враховуючи факт приватизації «Укртелекому», вимагають від цієї компанії і від держави негайного повернення своїх позичених раніше грошей – понад 220 мільйонів доларів із загальної суми обумовленого у 2005 році 500-мільйонного кредиту для «Укртелекому», тоді ще державної компанії. Про це пише «Файненшел Таймз». Газета також зауважує, що частину з цього боргу, близько 60 мільйонів доларів, Україна вже повернула у лютому з відстрочкою. А всю суму боргу необхідно повернути до серпня 2012 року трьома траншами. Тут також йдеться про намагання влади Президента Януковича шукати додаткових коштів для повернення великих боргів іноземним кредиторам. «Файненшел Таймз» висловлює тут сумніви у реальності нинішньої приватизаційної ціни «Укртелекому» у майже 1,3 мільярда доларів та наголошує, що компанія, яка покриває понад 70 відсотків місцевого телефонного ринку та ще більше міжнародного зв’язку, «постійно зростає в ціні».
