Журналісти британського видання Sunday Times протягом тривалого часу проводили експеримент: видаючи себе за представників лобі, за якими стоять великі банки та компанії, вони пропонували щедрі грошові винагороди депутатам Європарламенту. Більшість відмовлялася, а от Ернст Штрассер із Австрії, Зоран Таллер зі Словенії та Адріан Северин із Румунії погодилися за гроші просувати деякі зміни до європейських законів. Звинувачені у корупції, двоє з них вже розпрощалися із депутатськими мандатами, а Адріан Северин звернувся до суду.
Тим часом попри збентеження, що панує у Європарламенті, та розслідування спеціальної комісії чимало питань виникло й щодо впливу лобі на політику Євросоюзу.
«Роль лобі полягає у просвіті тих, що ухвалюють політичні рішення на предмет різноманітних наслідків від впровадження (законів) та щодо існуючого можливого вибору, коли ухвалюють законодавчі тексти», – пояснює генеральний директор європейського лобі від Союзу споживачів Монік Ґуаян. Вона – представниця лише однієї з гілок європейського лобі.
Лобі: прояв демократії чи приклад нерівноправ’я?
Самих лобістів у Брюсселі нараховується аж близько 20 тисяч. Їхнє завдання – тиск на законодавців та політиків, щоб ухвалити чи відхилити закони в інтересах своїх фінансових груп чи промислових компаній. Для одних діяльність лобі – це свідчення демократії, для інших – приклад нечесної гри та нерівноправ’я. Наприклад, згадане європейське бюро Союзу споживачів часто наштовхується на тверду, а подекуди й агресивну конкуренцію з боку потужних промислових лобі.
Інша проблема – так би мовити, «замасковане лобі». Євродепутат не завжди усвідомлює, що особа, з якою він обмінюється думками, – лобіст. Тому в Єврокомісії та Європарламенті створили списки офіційних лобі, хоча донині реєстрація була необов’язковою.
Водночас скандальна історія депутатів-хабарників може змінити правила гри.
«Політик повинен бути обачним» – віце-президент Європарламенту
«Існує особиста етика: ніколи не приймати грошей, подарунків чи готової написаної поправки до закону за фінансову компенсацію, – каже віце-президент Європарламенту Ізабель Дюран. – Але не слід знищувати лобізм. Знищувати треба поганих лобістів та поганих парламентарів».
Євродепутат і віце-президент парламенту Євросоюзу також зазначила: «Троє впійманих на хабарництві депутатів не мають жодного виправдання. Коли ти політик і представляєш громадські інтереси, у власній поведінці слід бути надзвичайно обачним».
Тим часом через інцидент у цій представницькій та законодавчій установі об’єднаної Європи обіцяють, з одного боку, посилити контроль та зробити реєстрацію лобі обов’язковою, з іншого чільники Європарламенту закликають поглибити правила прозорості для кожної з існуючих євроінституцій.
Тим часом попри збентеження, що панує у Європарламенті, та розслідування спеціальної комісії чимало питань виникло й щодо впливу лобі на політику Євросоюзу.
«Роль лобі полягає у просвіті тих, що ухвалюють політичні рішення на предмет різноманітних наслідків від впровадження (законів) та щодо існуючого можливого вибору, коли ухвалюють законодавчі тексти», – пояснює генеральний директор європейського лобі від Союзу споживачів Монік Ґуаян. Вона – представниця лише однієї з гілок європейського лобі.
Лобі: прояв демократії чи приклад нерівноправ’я?
Самих лобістів у Брюсселі нараховується аж близько 20 тисяч. Їхнє завдання – тиск на законодавців та політиків, щоб ухвалити чи відхилити закони в інтересах своїх фінансових груп чи промислових компаній. Для одних діяльність лобі – це свідчення демократії, для інших – приклад нечесної гри та нерівноправ’я. Наприклад, згадане європейське бюро Союзу споживачів часто наштовхується на тверду, а подекуди й агресивну конкуренцію з боку потужних промислових лобі.
Інша проблема – так би мовити, «замасковане лобі». Євродепутат не завжди усвідомлює, що особа, з якою він обмінюється думками, – лобіст. Тому в Єврокомісії та Європарламенті створили списки офіційних лобі, хоча донині реєстрація була необов’язковою.
Водночас скандальна історія депутатів-хабарників може змінити правила гри.
«Політик повинен бути обачним» – віце-президент Європарламенту
«Існує особиста етика: ніколи не приймати грошей, подарунків чи готової написаної поправки до закону за фінансову компенсацію, – каже віце-президент Європарламенту Ізабель Дюран. – Але не слід знищувати лобізм. Знищувати треба поганих лобістів та поганих парламентарів».
Євродепутат і віце-президент парламенту Євросоюзу також зазначила: «Троє впійманих на хабарництві депутатів не мають жодного виправдання. Коли ти політик і представляєш громадські інтереси, у власній поведінці слід бути надзвичайно обачним».
Тим часом через інцидент у цій представницькій та законодавчій установі об’єднаної Європи обіцяють, з одного боку, посилити контроль та зробити реєстрацію лобі обов’язковою, з іншого чільники Європарламенту закликають поглибити правила прозорості для кожної з існуючих євроінституцій.
