Найкращою є ситуація із підключенням у містах із населенням понад півмільйона осіб. 38% мешканців таких населених пунктів мають вдома інтернет. А серед жителів сіл такий показник становить 12%.
Про інтернет-різницю між містом і селом розповідає аналітик компанії GfK Ukraine Андрій Радевич. «Чим меншим є населений пункт, чим далі він від мегаполісу, тим гірша там ситуація з інтернетом. Чим старші мешканці, тим меншим є вочевидь попит на інтернет. Але в селах найбільша проблема не стільки в тому, що відсутній попит, а скільки в тому, що відсутня пропозиція, – говорить аналітик. – Але вже зараз бездротові та мобільні провайдери досягають невеличких міст і сіл, і там рівень проникнення інтернету зростає».
Лише наситивши мегаполіси, провайдери візьмуться за село
Провайдери зараз зацікавлені у тому, щоб підключати інтернет у тих населених пунктах (навіть невеликих), де є багатоквартирні будинки. Лише повністю наситивши цей сегмент, провайдери почнуть приділяти більше уваги селам.
Зменшити різницю між містом і селом у доступі до інтернету мають передусім мобільні технології, зазначає аналітик компанії GfK Ukraine Андрій Радевич.
«Найбільше зараз теми зростання зараз показує мобільний інтернет. Непогані темпи зростання, близько 30% на рік, демонструє дротовий інтернет, – наголошує експерт. – Але у селах, у зв’язку з тим, що невелика щільність населення і переважає малоповерхова забудова, розвиток дротового інтернету є менш привабливий для провайдерів».
Аналітик пояснює це також і тим, що в Україні ще досі залишаються великі райони міст, де є багатоповерхова забудова і де рівень проникнення інтернету досі є невисоким.
Почому інтернет?
У Києві 42% мешканців мають вдома інтернет. Про це повідомив аналітик компанії GfK Ukraine. Хоча у столиці ринок уже починає насичуватися і темпи зростання підключення до мережі є найменшими в Україні.
А найактивніше підключалися торік до всесвітньої мережі мешканці міст із населенням від 50 тисяч до 100 тисяч. Кількість тих, хто має доступ до інтернету, зросла в цьому сегменті в середньому удвічі.
Ціна на інтернет приблизно в усіх українських провайдерів однакова, з різницею плюс-мінус 10-20 гривень, і становить 100 гривень на місяць за безлімітний тариф з такими параметрами: 100 мегабіт на секунду до України і від 20 мегабіт на секунду до решти світу. Але швидкість у різних операторів різна.
Що стосується підключення одного користувача для компанії, то тут сума теж коливається. Докладніше – експерт з інформаційних технологій Олександр Каплун. «Це зумовлено тим, що компанія прокладає магістраль до будинку. А далі – чим більше клієнтів підключилось, тим дешевше обходиться компанії один клієнт, – говорить експерт. – Сюди входять ще такі можливі витрати: якщо треба будувати свою каналізацію для кабелю (коли доведеться прокладати оптику), чи можна залучити якісь готові канали з якимось оператором на пару; потрібні компанії проектні роботи чи не потрібні, тощо».
Не демонізуйте глобальну мережу!
Ті, хто досі до не підключився до інтернету, не повинні відчувати своєї неповноцінності, наголошує соціопсихолог Олег Покальчук. Так, це зручний інструмент, визнає він. Хороший засіб комунікації, який заощаджує час. Але переоцінювати інтернет не варто. Радикально світосприйняття людини він не змінить.
«Людська психіка за останні кілька тисяч років дуже мало змінилася, – переконаний соціопсихолог. – І тому можливість сприйняти чи переробити обмежуються соціальними фільтрами, які не дозволяють людини ковтнути більше, ніж вона може засвоїти і як би вона цього не хотіла. Тому в плані отримання людиною інформації демонізація інтернету – це така міфологічна складова нашого суспільства (і не тільки нашого), як усякого нового винаходу».
Колись демонізували електрику, потім радіо, потім телебачення. Інтернет не став винятком, вважає соціопсихолог. Така реакція суспільства є закономірною на технічну новизну.
Тим часом в Україні має вдома інтернет кожен четвертий мешканець, а в країнах ЄС – у середньому 9 із 10.
У всьому ж світі число користувачів інтернету вже сягнуло двох мільярдів осіб. А це близько 30 відсотків населення Землі.
Про інтернет-різницю між містом і селом розповідає аналітик компанії GfK Ukraine Андрій Радевич. «Чим меншим є населений пункт, чим далі він від мегаполісу, тим гірша там ситуація з інтернетом. Чим старші мешканці, тим меншим є вочевидь попит на інтернет. Але в селах найбільша проблема не стільки в тому, що відсутній попит, а скільки в тому, що відсутня пропозиція, – говорить аналітик. – Але вже зараз бездротові та мобільні провайдери досягають невеличких міст і сіл, і там рівень проникнення інтернету зростає».
Лише наситивши мегаполіси, провайдери візьмуться за село
Провайдери зараз зацікавлені у тому, щоб підключати інтернет у тих населених пунктах (навіть невеликих), де є багатоквартирні будинки. Лише повністю наситивши цей сегмент, провайдери почнуть приділяти більше уваги селам.
Зменшити різницю між містом і селом у доступі до інтернету мають передусім мобільні технології, зазначає аналітик компанії GfK Ukraine Андрій Радевич.
«Найбільше зараз теми зростання зараз показує мобільний інтернет. Непогані темпи зростання, близько 30% на рік, демонструє дротовий інтернет, – наголошує експерт. – Але у селах, у зв’язку з тим, що невелика щільність населення і переважає малоповерхова забудова, розвиток дротового інтернету є менш привабливий для провайдерів».
Аналітик пояснює це також і тим, що в Україні ще досі залишаються великі райони міст, де є багатоповерхова забудова і де рівень проникнення інтернету досі є невисоким.
Почому інтернет?
У Києві 42% мешканців мають вдома інтернет. Про це повідомив аналітик компанії GfK Ukraine. Хоча у столиці ринок уже починає насичуватися і темпи зростання підключення до мережі є найменшими в Україні.
А найактивніше підключалися торік до всесвітньої мережі мешканці міст із населенням від 50 тисяч до 100 тисяч. Кількість тих, хто має доступ до інтернету, зросла в цьому сегменті в середньому удвічі.
Ціна на інтернет приблизно в усіх українських провайдерів однакова, з різницею плюс-мінус 10-20 гривень, і становить 100 гривень на місяць за безлімітний тариф з такими параметрами: 100 мегабіт на секунду до України і від 20 мегабіт на секунду до решти світу. Але швидкість у різних операторів різна.
Що стосується підключення одного користувача для компанії, то тут сума теж коливається. Докладніше – експерт з інформаційних технологій Олександр Каплун. «Це зумовлено тим, що компанія прокладає магістраль до будинку. А далі – чим більше клієнтів підключилось, тим дешевше обходиться компанії один клієнт, – говорить експерт. – Сюди входять ще такі можливі витрати: якщо треба будувати свою каналізацію для кабелю (коли доведеться прокладати оптику), чи можна залучити якісь готові канали з якимось оператором на пару; потрібні компанії проектні роботи чи не потрібні, тощо».
Не демонізуйте глобальну мережу!
Ті, хто досі до не підключився до інтернету, не повинні відчувати своєї неповноцінності, наголошує соціопсихолог Олег Покальчук. Так, це зручний інструмент, визнає він. Хороший засіб комунікації, який заощаджує час. Але переоцінювати інтернет не варто. Радикально світосприйняття людини він не змінить.
«Людська психіка за останні кілька тисяч років дуже мало змінилася, – переконаний соціопсихолог. – І тому можливість сприйняти чи переробити обмежуються соціальними фільтрами, які не дозволяють людини ковтнути більше, ніж вона може засвоїти і як би вона цього не хотіла. Тому в плані отримання людиною інформації демонізація інтернету – це така міфологічна складова нашого суспільства (і не тільки нашого), як усякого нового винаходу».
Колись демонізували електрику, потім радіо, потім телебачення. Інтернет не став винятком, вважає соціопсихолог. Така реакція суспільства є закономірною на технічну новизну.
Тим часом в Україні має вдома інтернет кожен четвертий мешканець, а в країнах ЄС – у середньому 9 із 10.
У всьому ж світі число користувачів інтернету вже сягнуло двох мільярдів осіб. А це близько 30 відсотків населення Землі.
