На сполох забили відразу, як французький Lactalis став найбільшим акціонером італійського молочного гіганта Parmalat. Французи мають тепер частку у 29 відсотків. Щоб зробити пропозицію для купівлі всього капіталу італійської компанії, Lactalis не вистачає лише одного відсотка акцій.
Як запевнили представники французького концерну, вони не збираються перетинати межу в 30 відсотків. Та обіцянка – цяцянка, подумали італійці і кинулися рятувати важливе стратегічне підприємство.
«Думаю, в Італії знайдуться енергія та здібності, які, я сподіваюся, зможуть відреагувати відповідно», – сказав міністр праці і соціальної політики Мауріціо Сакконі.
Захистити внутрішній ринок
Хоч і запізно прокинулися, вважають економічні експерти, але урядовці таки зібрали свою енергію. Кабмін ухвалив постанову, яка обмежує іноземний вплив у компаніях чотирьох стратегічних секторів економіки. Йдеться про енергетичний, оборонний, телекомунікаційний і, як у цьому випадку, продовольчий комплекси.
Згідно з документом, щоб придбати велике місцеве підприємство, закордонний покупець повинен отримати згоду від італійського уряду. Окрім цього, планують зменшити верхню межу обов’язкової оферти, тобто пропозиції для укладення угоди на купівлю-продаж.
Новоухвалені заходи щодо захисту внутрішнього ринку не повинні викликати зауважень з боку Єврокомісії, зазначають італійські фінансові видання. Подібні правила регулювання іноземних поглинань діють у тій же Франції, тобто в економічній зоні євроспільноти.
Французька компанія Lactalis – лідер на європейському молочному ринку. Вона виробляє, серед іншого, масло й сири під маркою President. Італійський Parmalat випускає йогурти, вершки і спеціалізується на молоці тривалого зберігання.
Чи врятує шоколад молоко?
За обсягом продажу і виробничими потужностями французька корпорація удвічі більша і вже володіє іншими продовольчими марками Італії.
Голова італійської робітничої профспілки CGIL Сюзанна Камуссо з цього приводу зазначила: «Перед нами низка прикладів, які свідчать про неуважність італійської промислової політики. На такі випадки необхідно мати міцнішу індустріальну політику із залученням фінансування підприємств, їхніх наукових підрозділів, тобто потрібно мати чітку ідею виходу країни із кризи».
До порятунку Parmalat долучився і банк Intesa Sanpaolo, власник майже двох з половиною відсотків компанії. Він пропонує шоколадному гіганту Ferrero та іншим підприємствам створити консорціум, щоб залишити італійського молочника в Італії.
BulgariСхожі ініціативи не врятували від рук французів ювелірну компанію Bulgari. На початку березня цей знаменитий італійський дім перепав концернові Moët Hennesy Louis Vuitton – лідерові французьких холдингів з виробництва предметів розкоші.
Між Італією та Францією здавна існує ревнива конкуренція у галузях продовольства, кухні, моди, дизайну і футболу. Останні комерційні операції свідчать, що альпійські сусіди перебирають ініціативу, тим часом італійці потроху втрачають контроль над славнозвісним брендом Made in Italy.
Як запевнили представники французького концерну, вони не збираються перетинати межу в 30 відсотків. Та обіцянка – цяцянка, подумали італійці і кинулися рятувати важливе стратегічне підприємство.
«Думаю, в Італії знайдуться енергія та здібності, які, я сподіваюся, зможуть відреагувати відповідно», – сказав міністр праці і соціальної політики Мауріціо Сакконі.
Захистити внутрішній ринок
Хоч і запізно прокинулися, вважають економічні експерти, але урядовці таки зібрали свою енергію. Кабмін ухвалив постанову, яка обмежує іноземний вплив у компаніях чотирьох стратегічних секторів економіки. Йдеться про енергетичний, оборонний, телекомунікаційний і, як у цьому випадку, продовольчий комплекси.
Згідно з документом, щоб придбати велике місцеве підприємство, закордонний покупець повинен отримати згоду від італійського уряду. Окрім цього, планують зменшити верхню межу обов’язкової оферти, тобто пропозиції для укладення угоди на купівлю-продаж.
Новоухвалені заходи щодо захисту внутрішнього ринку не повинні викликати зауважень з боку Єврокомісії, зазначають італійські фінансові видання. Подібні правила регулювання іноземних поглинань діють у тій же Франції, тобто в економічній зоні євроспільноти.
Французька компанія Lactalis – лідер на європейському молочному ринку. Вона виробляє, серед іншого, масло й сири під маркою President. Італійський Parmalat випускає йогурти, вершки і спеціалізується на молоці тривалого зберігання.
Чи врятує шоколад молоко?
За обсягом продажу і виробничими потужностями французька корпорація удвічі більша і вже володіє іншими продовольчими марками Італії.
Голова італійської робітничої профспілки CGIL Сюзанна Камуссо з цього приводу зазначила: «Перед нами низка прикладів, які свідчать про неуважність італійської промислової політики. На такі випадки необхідно мати міцнішу індустріальну політику із залученням фінансування підприємств, їхніх наукових підрозділів, тобто потрібно мати чітку ідею виходу країни із кризи».
До порятунку Parmalat долучився і банк Intesa Sanpaolo, власник майже двох з половиною відсотків компанії. Він пропонує шоколадному гіганту Ferrero та іншим підприємствам створити консорціум, щоб залишити італійського молочника в Італії.
Між Італією та Францією здавна існує ревнива конкуренція у галузях продовольства, кухні, моди, дизайну і футболу. Останні комерційні операції свідчать, що альпійські сусіди перебирають ініціативу, тим часом італійці потроху втрачають контроль над славнозвісним брендом Made in Italy.
