Війна РФ проти України довела необхідність «пріоритетного розвитку європейської оборонної промисловості й відповідних прикладних технологій», написав у своєму блозі на сайті Європейської служби зовнішніх дій високий представник ЄС Жозеп Боррель.
«Російська агресивна імперіалістична війна насправді розглядається як екзистенційна загроза для Європейського Союзу. На цьому фоні визначення спільних запозичень для фінансування головних військових зусиль з підтримки України, з метою примусити Путіна сісти за стіл переговорів, мають здійснюватися швидко та відповідно до угод ЄС. Вони мають водночас посилити конкурентоспроможність Європи у критично важливих секторах оборонної промисловості та не допустити нашого незворотного відставання у цій сфері від Росії та від інших», – зауважив високий представник ЄС.
За його словами, «ЄС та його країни-члени витрачають щороку 14,4 мільярда євро на дослідження та розвиток у військовій сфері. Водночас, наприклад, США витрачають на такі програми майже у десять разів більше – 130 мільярдів євро. Разом з тим, європейські інвестиції є фрагментованими та розподіленими між країнами-членами. Така фрагментація відображає загальну ситуацію у європейській обороні, адже лише 18 відсотків оборонного обладнання в Європі замовляється спільно, у співробітництві, решта – на національній основі, в кожній з країн-членів. Наслідком є те, що європейська оборонна промисловість є надто малою за обсягами, надто фрагментованою та стикається із нестачею інновацій».
При цьому високий представник ЄС окремо наголосив на «важливості посилення взаємодії оборонного виробництва з приватним сектором. Багато з сучасних технологій надійшли на споживчий ринок з оборонного сектору, але сьогодні спостерігається зворотний процес – дедалі більше цивільних комерційних технологій використовуються у військовій сфері».
«Російська агресивна війна проти України надала чітку ілюстрацію для цієї тенденції. Вона розпочалася із масштабної кібернетичної атаки, і саме компанія Microsoft, комерційна структура із необхідними спроможностями, здійснила кроки для захисту цифрової інфраструктури України. В той час, коли Росія спрямовувала свої атаки проти української інфраструктури інтернет, ще один комерційний оператор, – компанія Starlink, забезпечила зв’язок для Сил оборони України», – нагадав Боррель.
«У світі поновлення конфліктів та геополітичного суперництва, оборона потребує лідерства у баченні, включно з розвинутими технологіями. Європейська оборонна промисловість має величезний потенціал. Наше завдання – розкрити його», – додав високий представник ЄС.
9 жовтня посли Євросоюзу погодили позику для України на 35 мільярдів євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
У вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала кредит Україні на суму до 35 мільярдів євро «в рамках зобов’язання G7». Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з фон дер Ляєн уточнив, що ці кошти витратять передусім «на енергетику, на захист».
Також видання Bloomberg минулого місяця писало, що Сполучені Штати заявили Європейському союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.
США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.
Форум