Днями видання «Українська правда» опублікувало розслідування, у якому стверджується, що Олексій Мацука на посаді голови державного інформаційного агентства «Укрінформ» поширював серед журналістів видання «темники» – списки бажаних спікерів та тих, кого записувати заборонено. А призначити на посаду керівника Мацуку – нібито була ідея Андрія Єрмака. Про це, як ідеться, розповіли виданню працівники «Укрінформу» на умовах анонімності.
Головна редакторка видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова зауважила, що про тиск на журналістів і «темники» дізналась в листопаді-грудні 2023 року.
За кілька днів до оприлюднення розслідування Олексій Мацука звільнився. Головою «Укрінформу» він був з листопада 2023-го. На цю посаду вже призначили військового – Сергія Череватого.
Чому про ймовірну цензуру і тиск на журналістів почали публічно говорити лише зараз? Що кажуть в ОП та Мацука? Що буде далі з державною інформаційною агенцією «Укрінформ» і чи не посилиться тиск із призначенням керівника-військового? Про ці та інші аспекти розповідаємо далі.
Перші рішення і відповідальність
«Олексій Мацука вийде з членів загальних зборів ГО «Детектор медіа. Це коротка відповідь на запитання до мене в соцмережах», – написала на своїй сторінці у фейсбуці Наталія Лигачова.
Це чи не перше рішення і фактично репутаційна втрата колишнього керівника «Укрінформу» Олексія Мацуки після того, як журналісти оприлюднили інформацію про ймовірний тиск на колектив агенції.
Є 171 стаття, яка фактично покладає відповідальність на тих, хто перешкоджає незалежній діяльності журналістівЯрослав Юрчишин
«За фактами щодо ситуації в «Укрінформі» планую звернутися до Національної рада та Офісу генерального прокурора. Подяка журналістам, які не враховували «рекомендації», – це вже реакція у фейсбуці голови парламентського комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина.
Якщо факти тиску та перешкоджання журналістській діяльності підтвердяться, то відповідальним може загрожувати до 3 років позбавлення волі, додає він.
«Є 171 стаття, яка фактично покладає відповідальність на тих, хто перешкоджає незалежній діяльності журналістів і в цьому випадку є всі підстави вважати, що вони (журналісти – ред.) отримували такі рекомендації», – розповів у коментарі Радіо Свобода Ярослав Юрчишин.
Хто все ж відповідальний?
За даними журналістів «Української правди», котрі першими опублікували розслідування щодо «Укрінформу»: «Олексій Мацука поширював у редакційних чатах теми, які «бажано висвітлювати», а також як «краще пояснювати» політичні, військові та міжнародні події. Простіше кажучи, «темники». Творчі редакції також отримували списки експертів з контактами, до яких варто звертатися».
Однак, хто дав вказівку поширювати ці «рекомендації», хто їх писав, точно невідомо. У опублікованих списках «бажаних» спікерів – здебільшого провладні держслужбовці. У списку «небажаних» – опозиційні політики та цілі партії або, до прикладу, «мешканці регіону, в яких відсутнє водопостачання тривалий час».
Офіс президента зі свого боку заперечив свою причетність до цих списків. А Олексій Мацука, йдеться у розслідуванні, відмовився відповідати на запитання журналістів «УП»: «Звідки він їх отримав?». Радіо Свобода також звернулось до ОП та Олексія Мацуки із проханням про коментар, проте і Офіс президента, і Олексій Мацука відмовилися від коментарів.
Директорка ІМІ Оксана Романюк каже, що «вважати відповідальним за спробу цензурування лише Олексія Мацуку неприпустимо».
«Я категорично проти того, щоб зводити цю історію лише до особистості пана Мацуки. В цій історії замішані десятки людей. Починаючи від Офісу президента – через МКІП, через ОВА, які, очевидно, були залучені до складання цих списків», – висловилась у коментарі Радіо Свобода Оксана Романюк.
Позиції медійників
Медіаспільнота тим часом поділилась на два табори. Меншість: ті, хто підтримує Олексія Мацуку, як от журналістка Наталія Гуменюк. Вона пише, що знає колишнього керівника «Укрінформу» як професійного журналіста та вважає, що він прийняв на себе удар у цій ситуації, бо має інші політичні погляди, ніж у більшості медійників.
Льоша мав ілюзію, що може трошки реформувати агенціюНаталія Гуменюк
«Льоша мав ілюзію, що може трошки реформувати агенцію, бо в його системі координат це логічне місце для подальшої роботи, складний виклик, але будучи також чужинцем в тому числі для влади…
Мені лише прикро, що в медійному середовищі – не так через дії, але насамперед через гріх мати інші політичні погляди, ніж звичні для нашої спільноти, Олексію довелося прийняти повністю на себе удар, хоча проблема інша», – написала журналістка.
Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва у коментарях до цього допису написала: «Наташо, ти серйозно виправдовуєш існування темників корпоративними питаннями і статусом державного медіа?».
Достатньо критично висловилась і Катерина Коберник, редакторка видання «Бабель». Вона написала допис із запитаннями, які у неї виникли.
Одне з них звучить так: «У тексті йдеться про те, що темники в регіони Мацука почав надсилати в грудні. Редакція опиралась і не реагувала. І одразу ж Оксана Романюк говорить, що вже в листопаді 2023-го кількість згадок про Єрмака почала рости і стрімко росла до лютого 2024-го. Тобто редакція таки виконувала вказівки Мацуки і стосувались вони саме піару Єрмака? Хто це робив?»
Проте більшість медійників засудила цензуру та імовірні дії колишнього керівника «Укрінформу».
«У статті «Української правди» про те, як Банкова через Олексія Мацуку підминала під себе «Укрінформ», найкраще – це історія про темників з бажаними і небажаними спікерами», – написав журналіст Данило Мокрик.
«Те, що неокучмістська влада візьметься за ліквідацію вільнодумного гнізда в «Укрінформі» і запровадить цензуру і жорсткий контроль, було очікувано. Іронічно, що для цього обрали Олексія Мацуку – людину, яка жодною мірою не підходила для якісного виконання цієї місії», – висловився з приводу ситуації медіаексперт Отар Довженко.
Новий очільник – військовий: які ризики?
Після того, як Олексій Мацука звільнився з посади керівника «Укрінформу», виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандєєв призначив на цю посаду військового Сергія Череватого.
«Сергій Череватий – авторитетний військовий журналіст, речник Східного угруповання ЗСУ, полковник, кандидат політичних наук. Впевнений, що новий керівник посилить ефективність агентства та організує його роботу, відповідно до актуальних завдань», – так нового керівника «Укрінформу» представив Карандєєв.
У інтерв’ю журналістам проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» Сергій Череватий сказав, що він залишається у статусі військового. На запитання, чи буде Череватий виконувати завдання когось із влади стосовно редакційної політики, відповів так:
«В час війни і можуть бути вказівки, які покликані до нашої безпеки. Ми маємо це розуміти, тому тут це абсолютно допустимо. І я готовий брати відповідальність за таке рішення… Тиснути на журналістів, змушувати їх там якісь робити неправомірні речі, надсилати якісь, це знає, хто мене знає, то, ну, багато десятиліття знають, що це неможливо», – відповів Сергій Череватий.
Водночас директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк стурбована «мілітаризацією» агенції.
«Сама суть військових і медіа – це різні завдання. Військовий повинен виконувати військові накази, а завдання медіа – подавати об’єктивну та неупереджену інформацію. Мені, здається, що цей наказ і призначення – не дуже хороша історія, у тому числі для іміджу України за кордоном», – сказала директорка Інституту масової інформації.
Проте варто зазначити, що на новій посаді Сергій Череватий менше тижня, а чи вплине його військове минуле на теперішнє управління «Укрінформом», покажуть результати роботи.
Форум