Відбувається евакуація українського цивільного населення з прикордонних із Росією районів. Важлива автомагістраль у східній частині Донецької області під загрозою від можливого просування російських військ. Село, звільнене Україною під час минулорічного контрнаступу, ймовірно повернеться під контроль Росії. Президент України Володимир Зеленський скасував усі закордонні поїздки. Новини з лінії фронту похмурі: Росія наступає. А Сили оборони України з усіх сил намагаються утримати свої позиції, а в якихось місцях і відступають.

До того, як минулого тижня Росія розпочала наступ на північ від Харкова, українські війська вже зазнали сильного тиску з боку Росії в кількох місцях уздовж 1100-кілометрового фронту. Російські військові увійшли в «сіру зону» – територію, яка повністю не контролюється ні українськими, ні російськими військами. 16 травня російські підрозділи увійшли на околицю міста Вовчанська, що розташоване приблизно за 5 кілометрів від кордону з Росією, і наразі є місцем найзапекліших боїв.

Однак, військові представники західних країн вважають незначними шанси Росії на можливий ширший прорив.

«Росіяни не мають достатньої кількості (військ), щоб зробити стратегічний прорив. Більше того, вони не мають навичок і можливостей, щоб це зробити, щоб діяти в масштабі, необхідному для використання будь-якого прориву для отримання стратегічної переваги... Вони здатні досягати успіхів на локальному рівні, і дещо з цього вже досягли», – сказав верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, генерал Крістофер Каволі.

Тим не менше, мало хто сумнівається, що виснажені та, можливо, ще досі недоозброєні українські війська воюють так, як ми ще не бачили з перших днів вторгнення.

«Розтягуванням українських військ по всьому фронту Росія стирає обмеження своєї непідготовленої армії», – зазначив Джек Уотлінг, аналітик Королівського інституту збройних сил, у звіті, опублікованому цього тижня. «Росія почала перші етапи свого очікуваного літнього наступу з відновленням атак на Харків», – додав він.

Що відбувається на полі бою?

Після того, як наприкінці минулого року широко обговорюваний контрнаступ української армії зазнав невдачі, обидві сторони почали переозброєння та поповнення запасів для наступних боїв. Росія перехопила ініціативу і просунулася до промислового міста Авдіївка, з якого Україна змогла завдавати ударів по окупованому Донецьку. Авдіївка була захоплене російськими військами в лютому.

Минулого місяця російські війська скористалися ротацією українських військових. Після повідомлення про невдалу ротацію вони просунулися вперед і взяли під контроль село Очеретине. Просуваючись на північ і північний захід, російські війська можуть почати загрожувати трасі Н32, яка проходить від Покровська до залізничного міста Костянтинівка.

На схід від Костянтинівки розташоване на височині місто Часів Яр, яке Росія намагається захопити.

Українські війська відбили російські спроби частково завдяки використанню, як лінії утримування водного каналу, що проходить через східний район міста. Капітан Олег Калашников, пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені Романа Дашкевича, розповів «Настоящему времени», що для захоплення міста, Росія задіяла до 25 тисяч військових, включаючи елітні десантні підрозділи.

Захоплення Часів Яру дозволило б Росії загрожувати Костянтинівці та її логістичним шляхам, які використовуються ЗСУ для поповнення запасів. Це відкрило б шлях до Краматорська та Слов’янська – великих населених пунктів, де розташовані українські війська і зосереджені запаси.

10 травня російська піхота перетнула кордон на північ і північний схід від Харкова. Атакуючи українські позиції в двох різних місцях, вона захопила кілька невеликих населених пунктів і відкрила новий фронт. Місто Вовчанськ потрапило під інтенсивний обстріл, і рятувальники були змушені прискорити евакуацію цивільного населення.

Генеральний штаб ЗСУ заявив, що українські сили відтіснили деякі російські підрозділи. Проте 14 травня офіційні особи заявили, що війська «переміщуються на більш вигідні позиції» поблизу Вовчанська і села Лук’янці. Таке повідомлення свідчить про певне виведення військ або навіть відступ.

Через два дні офіційні особи повідомили, що українські війська відходитимуть на «більш вигідні позиції» під містом Куп’янськом, що на схід від Харкова, яке останніми місяцями зазнає тиску з боку військ Росії.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що ситуація «значно погіршилася». Ми розуміємо, що попереду на Україну чекають важкі бої, а росіяни активно готуються до цього, сказав він 17 травня. Напередодні президент Володимир Зеленський скасував свої закордонні поїздки та відвідав Харків. Він також звільнив командувача Харківського фронту.

Російські війська заявили, що захопили Роботине у Запорізькій області. Це село – одне з небагатьох населених пунктів, яке Україні вдалося відбити під час контрнаступу в 2023 році. Українське керівництво заперечує цю заяву, але якщо село справді впаде, то це матиме символічне значення.

«Ситуація на українському фронті зараз складна, – заявив цього тижня речник Пентагону генерал-майор США Патрік Райдер. – Росіяни скористалися ситуацією на полі бою і намагаються просунутися вперед. Це, безумовно, викликає занепокоєння».

Як Україна опинилася в такому невигідному становищі?

По-перше, законодавці Вашингтоні зайшли в політичний глухий кут, результатом якого стало кількамісячне призупинення американської допомоги. Законодавці від Республіканської партії заблокували пакет на понад 60 мільярдів доларів, зумовлюючи його ухвалення радикальними змінами в імміграційній та прикордонній політиці США.

Україна намагалася не відставати від Росії в плані озброєння, але запаси скоротилися, а Росія використала свій промисловий потенціал. Аналітики стверджують, що в деяких сферах Росія випереджає Україну в 10 разів. Росія також використовує «крилаті бомби» – надпотужні руйнівні бомби, оснащені крилами та супутниковою навігацією.

Новий пакет допомоги нарешті був ухвалений Конгресом США 23 квітня. Міністерство оборони Сполучених Штатів швидко оголосило про доставки ракет ППО, боєприпасів і високоточних артилерійських систем.

Але для того, щоб зброя потрапила до рук артилеристів і піхотинців в українських окопах і лісах, потрібен час і логістика.

По-друге, Україна стикається з нестачею людських ресурсів. Українські війська недоукомплектовані і виснажені, їхні втрати зростають. Це стосується і Росії, але в Росії більше населення, і російська влада розробила імпровізовану систему вербування для залучення добровольців до участі в війні – вона використовує мотивацію у вигляді високих зарплат і привабливих пільг.

За оцінками Уотлінга, в загальному вторгненні зараз беруть участь 510 тисяч росіян.

Україна робить все можливе, щоб утримувати чисельність своїх військ на необхідному рівні, проводити ротацію та дати підрозділам можливість відпочити. Влада зволікала з модернізацією системи мобілізації, про що свідчать публічні коментарі генерала Валерія Залужного, попередника Сирського, в інтерв’ю виданню The Economist минулої осені. Залужний був змушений піти у відставку.

Минулого місяця закон про мобілізацію був підписаний. Але, як і у випадку з озброєнням, потрібен час, щоб нові військові пройшли підготовку, отримали необхідне спорядження і були готові до відправки на фронт.

Олександр Демченко, старший сержант 516-го окремого батальйону спеціального призначення, що базується в Харківській області, стверджує, що прорив російських військ вздовж кордону змусив командирів передислокувати частини, виснажені боями в Авдіївці.

«Замість ротації та відновлення, вони далі змушені брати участь у боях. Це матиме подальші наслідки, оскільки ці бригади не зможуть бути використані українським командуванням в інших цілях», – сказав Демченко. «Існує критична нестача особового складу і великі проблеми з боєприпасами», – додав він.

Великою проблемою для України є також те, що чиновники не поспішали будувати лінії оборони в проблематичних зонах. Експерти вважають, що Україна повинна була приділяти першочергову увагу копанню окопів, встановленню мінних полів та протитанкових загороджень ще за кілька місяців до того, як Росія почала наступ на Авдіївку та інші населені пункти.

Що буде далі?

Це залежить від того, як швидко Україна накопичить свої резерви, передислокує досвідчені підрозділи, стабілізує свої позиції і зміцнить оборону.

Експерти кажуть, що кількість російських військ, які намагаються наступати на Харків, недостатня для того, щоб захопити місто.

«Росія використовує свою перевагу для розширення активної лінії фронту. Вона змушує Україну вивести частину військ із Донбасу і розтягнути їх вздовж кордону», – зазначає аналітична група Frontelligence Insight, яку очолює український офіцер запасу.

Україна вже продемонструвала, що використовує нову американську зброю. За повідомленнями, ракети великої дальності ATACMS, були використані для атаки на російські цілі в окупованому Криму 16 травня. Міністерство оборони Росії заявило, що збило ці ракети.

Але неясно, чи цього достатньо, щоб зупинити новий наступ Росії. Похмурі перспективи поглиблюються прогнозами українських і західних аналітиків, які стверджують, що російський наступ буде більш масштабним, можливо, вже цього літа.

«Перспективи в Україні похмурі», – зазначає Уотлінг у своєму аналізі.

«Однак, якщо партнери України зараз допоможуть поповнити її запаси боєприпасів, створити потужний тренувальний механізм та зробити інвестиції для підтримки українського опору, то літній наступ Росії зможе бути подоланий. І тоді, Україна матиме час перехопити ініціативу», – сказав він.