Минулого тижня російські війська прорвали українські позиції в селищі Очеретине на Донеччині, продовжуючи свій наступ після лютневого захоплення промислової Авдіївки, яка розташована приблизно за 25 кілометрів на південний схід від Очеретиного. Українські командири швидко передислокували виснажених військових з іншої бригади, яка воювала на цьому напрямку понад рік.
Приблизно за годину їзди на північ російські десантні підрозділи просунулися до важливого водного каналу в Часовому Яру. Місто Часів Яр, яке розташоване на панівних висотах, відкриває шляхи для артилерійського вогню по критично важливій залізничній лінії постачання для українського війська.
За сотні кілометрів на південний захід російська мотострілецька піхота прорвалася до частини села Роботине, яке українські війська відвоювали під час широко обговорюваного минулорічного контрнаступу, який не досягнув своїх цілей.
«Ситуація на фронті загострилася», – повідомив головнокомандувач ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський у своєму повідомленні в соцмережі Telegram 28 квітня. За його словами, противник «активно атакує по всій лінії фронту, на деяких напрямках – має тактичні успіхи».
Українські війська, які не мають достатньої кількості зброї, минулого тижня отримали новину, яка підняла їхній бойовий дух. Американські законодавці нарешті ухвалили пакет допомоги на суму понад 60 мільярдів доларів. Пакет включає: зенітні ракети, боєприпаси для стрілецької зброї, 105-мм та 155-мм артилерійські снаряди, боєприпаси для HIMARS, бойові машини піхоти Bradley, та багато іншого. Пакет був схвалений через кілька місяців після того, як були здійснені попередні поставки зброї.
Але ситуація на полі бою залишається похмурою.
Хоча влада нарешті ухвалила новий закон про мобілізацію, пройдуть тижні, якщо не місяці, перш ніж нові військовослужбовці пройдуть підготовку і зможуть суттєво вплинути на ситуацію на фронті.
І російське командування розраховано прискорило темп наступальних операцій. З наближенням святкування в Росії Дня перемоги 9 травня російська армія хоче мати більше яскравих перемог, якими вона могла б похвалитися
«Загалом, ми помаленьку втрачаємо територію», – сказав Іван Ступак, аналітик Українського інституту майбутнього. Він додав, що Росія зосередила свій наступ на вузькій ділянці поля бою в Донецькій області.
«Генеральний штаб Росії перекинув на Донеччину більше піхоти і техніки з інших напрямків. Росія зараз повільно посуває нашу лінію оборони», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода
«Ми дійшли до моменту, коли ситуація на лінії фронту є найгіршою з березня 2022 року», – сказав Конрад Музика, польський аналітик з питань оборони, який регулярно їздить в Україну.
«Чисельна кількість росіян та кількість атак продовжує зростати, – зазначив він на своїй сторінці у соцмережі X. – Україна ще не пережила свою найтемнішу годину. Вона ще тільки починається».
«Навіть з новим пакетом допомоги, в України не має хороших варіантів. Багато військових аналітиків вже прийшли до такого висновку приватно, але не хочуть озвучувати цю думку публічно, – написав Юджин Румер, колишній офіцер розвідки з питань Росії в Національній раді розвідки США
Похмурий прогноз
Ініціатива на полі бою змінювалася кілька разів після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Україна зупинила наступ Росії на Київ, але окупаційні війська захопили значні території на півдні, в Херсонській та Запорізькій областях, а також у Донецькій, Луганській та Харківській областях.
Восени 2022 року Україна здивувала російські війська двома локалізованими контрнаступами, відвоювавши значні території в Харківській і Херсонській областях.
Наступні місяці Україна проводила підготовку, тренування та оснащення дев’яти нових танкових бригад західною технікою за допомогою НАТО. Чотири інші бригади також отримали західне озброєння, і в червні 2023 року Київ розпочав тристоронній контрнаступ.
Проте розгалужені російські оборонні лінії зупинили контрнаступ.
Російські війська підвищили свою ефективність завдяки бригадам, посилених в’язнями, та масштабній мобілізації. Російська промислова інфраструктура була адаптована для забезпечення нескінченних потоків артилерії, боєприпасів і транспортних засобів.
У лютому 2024 року українські війська були змушені відступити з промислового міста Авдіївка, найближчим до Донецька містом, яке контролювала українська армії.
Президент України Володимир Зеленський звільнив популярного головнокомандувача генерала Валерія Залужного після того, як Залужний публічно дав песимістичну оцінку траєкторії розвитку війни.
Відтоді ситуація ще більше погіршилася для України, частково через те, що потік американської та іншої західної зброї майже зупинився на тлі політичних розбіжностей у США. Росія скористалася нестачею засобів ППО, застосувавши «баражуючі бомби», надпотужні руйнівні бомби, оснащені крилами та навігацією.
«Нас чекає досить важка, за нашою оцінкою, ситуація найближчим часом. Але вона не катастрофічна, це теж треба розуміти, – сказав очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC. – Армагеддон не відбудеться, як багато хто зараз починає казати. Але проблеми з середини травня будуть».
Проте критики кажуть, що уряд Зеленського не поспішав із визначенням пріоритетів будівництва своїх оборонних ліній на 1200-кілометровій лінії фронту, оскільки стало зрозуміло, що тактична сила Росії зростає. І уряду знадобилися місяці, щоб ухвалити нове законодавство, спрямоване на залучення в армію більшої кількості чоловіків призовного віку.
За словами Роба Лі, колишнього морського піхотинця США і старшого наукового співробітника Інституту зовнішньополітичних досліджень, нестача нових бійців була «найбільшою проблемою» для України, яка «продовжилася нестачею зброї та боєприпасів».
«Ситуація з живою силою, є найважливішим фактором, який визначатиме траєкторію війни, особливо якщо Росія зможе підтримувати вербування 20-30 тисяч нових рекрутів на місяць», – написав він у X.
За західними оцінками, Росія втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими і пораненими, хоча минулого місяця високопоставлений генерал армії США назвав нижчу цифру, 315 тисяч.
Втрати України також значні. У лютому президент Зеленський вперше офіційно назвав втрати України, заявивши, що за час масштабного вторгнення кількість загиблих українських військовослужбовців становить 31 тисячу. Багато хто вважає, що ця цифра значно занижена.
За даними української аналітичної групи Frontelligence Insight, яку очолює український офіцер запасу, з точки зору особового складу та техніки, українські бригади наразі функціонують лише на 40 відсотків від своєї початкової потужності.
«Очікується, що ситуація на лінії фронту стабілізується з прибуттям нових боєприпасів, озброєння, та недавно мобілізованих, але підготовлених новобранців, – зазначає група. – Тим не менш, стабілізація не очікується відразу, оскільки потрібен час на озброєння, навчання і підготовку новобранців».
«Путін не готовий здаватися»
Українські та західні аналітики стверджують, що Росія розгорнула близько 25 000 військовослужбовців, включаючи кілька елітних десантних і мотострілецьких бригад, для захоплення міста Часів Яр. Захоплення міста поставило б під загрозу залізничний вузол Костянтинівка на півдні, а також деякі лінії постачання, від яких залежать українські підрозділи.
Це може поставити під загрозу також більші міста Краматорськ і Слов’янськ, розташовані приблизно за 30 кілометрів на північ. Це міста, які краще укріплені, мають більшу кількість населення і промислових підприємств.
Українські аналітики кажуть, що Росія покладається на тактику, яка була використана при захопленні Бахмуту минулого року. Це піхотні атаки в стилі Першої світової війни: підрозділи, що складаються з ненавчених колишніх в’язнів, за якими йдуть більш елітні підрозділи.
За словами Міка Раяна, генерал-майора австралійської армії у відставці, російські війська мають перевагу, і вони «намагатимуться максимально використати цю перевагу до того, як в Україну прибуде військова допомога США».
Тим часом в Очеретиному, за непідтвердженими повідомленнями, російський прорив росіян міг стати можливим через, можливо, самовільний або передчасний відступ 115-ї окремої механізованої бригади.
47-а механізована бригада, підготовлена та оснащена за стандартами НАТО, яка кілька місяців воювала в цьому регіоні, повернулася до села, щоб стабілізувати лінію оборони.
За повідомленнями, військове командування зараз проводить розслідування щодо командування підрозділу. Українські армія також були змушена відступити з трьох сіл на південній околиці Очеретиного.
«Ворог просунувся і закріпився в частині Очеретиного, – заявив у телевізійному коментарі підполковник Назар Волошин, речник ЗСУ. – Вживаються заходи, щоб його вибити звідти».
«Україна веде війну проти ворога, який не виявляє жодного бажання припинити свою агресію і вести серйозні переговори, – написав Юджин Румер, який зараз є директором Програми Росії та Євразії у Фонді Карнеґі за міжнародний мир, у своєму коментарі 25 квітня. – Путін не має наміру здаватися. Він поставив на цю війну все своє президентство. Україна потребуватиме допомоги, навіть за умови ухвалення оборонної стратегії на довгострокову перспективу. Чи готові до цього Вашингтон і Брюссель?»
Форум