Росія наприкінці весни або влітку 2024 року може піти у наступ відразу на чотирьох напрямках – у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях, нещодавно повідомило британське видання Financial Times із посиланням на українських та західних посадовців.
Те, що окупанти планують новий наступ в інтерв'ю німецькому виданню Das Erste підтвердив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його словами, ЗСУ добре до цього підготуються, але без допомоги Україні буде «катастрофічно важко». Президент Володимир Зеленський також днями заявив, що без військової підтримки США Україна не має шансів перемогти у війні з Росією.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з експертами проаналізував шанси РФ наступати одразу на чотирьох напрямках фронту, які це несе загрози для Херсонської і Запорізької області, а також дізнався як живуть прифронтові міста і села півдня під постійними обстрілами російських військ.
Посилення обстрілів на Запоріжжі
Як зазначається в матеріалі Financial Times Росія планує новий широкомасштабний наступ з метою захопити більше територій у регіонах, які вона вже частково окупувала раніше. Крім того, офіційні особи в Києві занепокоєні тим, що Москва може планувати напад на Харків – друге за величиною місто України. Вона мобілізує сотні тисяч військовослужбовців і обстрілює місто ракетами в рамках підготовки, пише видання.
Тим часом армія РФ посилює обстріли у Запорізькій області, більша частина якої вже окупована. Під вогнем перебуває низка населених пунктів, серед яких – Оріхів, Гуляйполе, Роботине, Новопавлівка, Мала Токмачка та інші, повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. За його словами, на окупованій території регіону армія РФ продовжує накопичувати свою техніку.
Начальник Гуляйпільської міської військової адміністрації Сергій Ярмак розповів «Новинам Приазов’я», як регулярні обстріли з боку російських військових впливають на життя громади. Посадовець зазначив, що на сьогодні у 32-х населених пунктах залишаються близько 2,5 тисяч жителів.
Отримуємо два рази на місяць гуманітарну допомогу і роздаємо її людямСергій Ярмак
«У нас вже понад два роки відсутнє і водопостачання, і водовідведення, і електроенергія, і газопостачання. Ми отримуємо два рази на місяць гуманітарну допомогу і роздаємо її два рази на місяць людям. Воду також підвозимо. Працює декілька свердловин, генераторами підіймаємо воду. Є домовленість з нашими ДСНСниками, які згідно заявок і побажань людей завозять воду на домогосподарства. Також ми отримуємо бутельовану воду і роздаємо її людям», – повідомив посадовець.
«Зруйновна вся інфраструктура»
Вся інфраструктура в громаді або зруйнована, або пошкоджена, каже очільник адміністрації.
По приватному сектору відсотків 60-70 зруйновано точно.Сергій Ярмак
«У нас 49 багатоквартирних будинків, які також пошкоджені всі. Є такі будинки, які просто без вікон, а є так, де по пів під'їзду немає. Ну а по приватному сектору відсотків 60-70 зруйновано точно. У нас при комунальному підприємстві створена будівельна бригада. Завдяки БО «Пролісок» ми отримуємо будівельний матеріал і ця будівельна бригада ремонтує швидко об'єкти критичної інфраструктури. А паралельно хлопці в самому місті, по селах згуртувалися, отримують заявку від людей, кому який будинок треба відремонтувати, отримують на них матеріал і ремонтують ці будинки», – розповідає він.
З міста Гуляйполе вже евакуювали всіх дітей, але в селах такі сім'ї ще залишаються, каже Ярмак. Він наголосив, що евакуація безкоштовна, як була на початку війни, так і зараз. Людей розселяють по гуртожитках чи санаторіях на заході України або під Києвом.
«На жаль, більшість людей, які залишилися в Гуляйполі, це люди більш пенсійного віку, які кажуть, що я тут народився, тому якщо доведеться померти, я тут і помру. У нас загинули вже 56 цивільних і близько 115 поранені», – додав він.
Херсонщина: «куди «прилетить» – лотерея»
Прифронтова територія лівобережної Херсонщини також перебуває під обстрілами. Російські військові використовують всю можливу зброю, розповідає перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
«Люди чудово розуміють, що іде війна і може бути різний розвиток подій. Вони чудово бачать, як працюють зараз наші сили оборони. Вони бачать, що ніхто не збирається залишати Херсонщину. Вони бачать, що там будується додаткова лінія оборони. Постійні обстріли – це дуже важко насправді. Це відбувається цілодобово, і куди «прилетить» – це як лотерея», – каже він.
«Понад 100 км нових фортифікацій»
Днями «Центр журналістських розслідувань» повідомляв, що російська армія покращує й збільшує мережу інженерно-фортифікаційних споруд на окупованій частині півдня України. За даними журналістів, лише за місяць окупанти збудували понад 100 км фортифікацій на чорноморському узбережжі Криму та Херсонщини.
Також російські військові проводять ротації на окупованій частині регіону, продовжує розповідати Соболевський.
«Підрозділи вони (окупанти) міксують, іноді вони виводять цілими підрозділами, заїжджають інші. Це постійні процеси. Можу сказати, що в них морально таке дуже негативне відношення до Кринок. Тому що те, що люди передають зі спілкування з російськими військовими, що репутація така у цього напрямку, звідки не повертаються. Є різні російські підрозділи, які зараз на окупованій території розташовані. Є і високомотивовані, озброєні, з досвідом бойових дій, а є і гарматне м'ясо, яке використовували під час штурмів, їх ніхто не жаліє. І їхня бойова користь під сумнівом. Але їх багато», – розповів Соболевський.
- Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
- Кринки – село в Олешківській громаді Херсонщини, розташоване на лівому березі Дніпра. До початку повномасштабної війни Росії проти України в селі проживало майже тисяча людей.
- На початку березня Сили оборони півдня повідомляли, що ЗСУ «продовжують розширювати плацдарм» на лівобережжі Дніпра. А керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в коментарі «Новинам Приазовʼя» запевнила, що оборонні споруди на правому березі Дніпра облаштовані так, що у російської армії немає можливості навіть наблизитися до них.
«Головна мета окупантів – розширитися»
Полковник запасу Збройних сил України, військовий аналітик Петро Черник розповів «Новинам Приазов’я», що Росія й надалі буде намагатися захопити якомога більше територій України. Ті населені пункти, які не зможуть окупувати, військові РФ будуть знищувати.
«Значна частина східного плацдарму міст, містечок і сіл стерті у попіл. Противник ставить собі за мету завдати нам якомога більше матеріальних і людських втрат. Навколо Роботиного є певна проблематика. Ми розуміємо, що маємо стратегічно прорубаний плацдарм у так званій лінії Суровікіна, противник буде намагатися вирішити цю проблему. Але поки що достатніх сил і засобів у них немає. Противник ставить перед собою головне завдання – розширитися. Вони поставили собі завдання – мінімум вийти на адміністративні кордони Донеччини і Луганщини за принципом нарізання – це тактика «салямі» й вони мають часткові успіхи. Чому мають? Тому що у нас є проблема зі зброєю», – пояснив Черник.
За його словами, вийти на кордони Донецької і Луганської областей – це теж непросте завдання для російської армії. Поки, на думку експерта, шансів реалізувати цей план в окупантів немає.
Ми поки що – в зоні стратегічного завмирання. Без великої кількості якісної зброї не можна говорити про успіхиПетро Черник
«Правда, вони оголосили про створення нових 14 дивізій, нових 16 механізованих бригад і дві загальновійськові армії. Чи це багато? Так, це дуже багато. Це сукупно до 300 тисяч людей плюс. Але тут є нюанс. Не забуваємо, що до 30 тисяч особову складу ми винищуємо на місяць, отже, три місяці умовно, це мінус 90 тисяч. То ж з тих 300 тис. цих 90 тис. треба замістити. Ми поки що – в зоні стратегічного завмирання. Без великої кількості якісної зброї не можна говорити про успіхи. Сам факт того, що ми тримаємо оборону з противником, котрий у кілька разів нас переважає, це вже успіх сам по собі», – зауважив Черник.
«Без стратегічної переваги»
Російські окупанти зараз не мають стратегічної переваги на жодному з напрямків, втім можуть наростити сили до кінця осені, вважає Черник.
Потрібно як найбільше зброїПетро Черник
«На цей час я не бачу, що вони можуть організувати серйозні пробивні операції хоча б на 15 кілометрів у глибину. Ми можемо взяти переваги тільки за рахунок якісної техніки. Чи ця техніка є? Є. Наші союзники не поспішають її надавати. От і вся проблема. Якби надали десь 220 машин, F-16 і велике ракето-бомбове навантаження до них, то обвалення південного плацдарму, вихід на умовне північне Поазов'я і стискання лінії до старої лінії розмежування, не таке вже й складне завдання. Не скажу, що легке, але цілком можливе. Потрібно як найбільше зброї», – наголосив експерт.
Де найбільша небезпека?
Російський політолог та військовий експерт із Праги Юрій Федоров вважає, що наступ російської армії у Херсонській області є малоймовірним. Цей напрямок набагато складніший за запорізький. Наступ саме на Запоріжжя експерт вважає найбільшою небезпекою.
Російські війська можуть спробувати вийти до міста ЗапоріжжяЮрій Федоров
«Якщо говорити в напрямку Мелітополя, Токмака, Оріхова і далі, російські війська можуть спробувати вийти до міста Запоріжжя. Це, на мій погляд, більш або менш реальна небезпека, яка існує. Просто, тому що, там зосереджене дуже велике угруповання російських військ під назвою «Дніпро». Одна її частина знаходиться в Херсонській області й намагається контролювати берег Дніпра. Але друга частина знаходиться в Запорізькій області, як раз в районі Мелітополь – Токмак. Крім того, там є ще війська іншої сусідньої групи військ», – повідомив він.
За даними експерта, на запорізькому напрямку російське угрупування військ може сягнути 80-100 тисяч осіб.
«Порушення логістики завадить просуванню»
Просуванню російських військових на півдні може завадити порушення логістики, зазначив Федоров. Якщо в Донецькій та Харківській області російська армія спирається на дуже розгалужену, досить ефективну логістичну мережу, зокрема систему залізничних сполучень, то на захід від Волновахи щільність залізничної мережі різко падає, каже експерт.
«І власне на Мелітополь поки що йде тільки одна дорога з Донбасу, з-під Донецька, через Волноваху, Токмак на Мелітополь. Ось однією з цілей літнього наступу минулого року Збройних сил України була спроба перерізати цю дорогу в районі Токмака, але не вийшло, на жаль», – зауважив він.
Федоров нагадує, що друга лінія постачання йде через Керченський міст та через Джанкой-Мелітополь.
«І це одразу ставить питання, що якщо вдасться зруйнувати Керченський міст, про це розмови ходять, це завдання може бути вирішене», – додав він.
Армія РФ буде намагатися окупувати всю Донецьку область, влітку або на початку осені у цьому регіоні будуть дуже інтенсивні бої, додав Федоров. Втім, він має сумніви, що окупанти здійснять свій план.
- Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 квітня повідомив, що ситуація на фронті, яка «завжди складна» під час гарячої війни, важчає цими днями – «особливо на донецьких напрямках».
- Вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня, заявив головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум