Зранку 2 квітня 2024 року влада Татарстану (республіка РФ) заявила про атаку дронів та підприємства у Єлабузі та Нижньокамську. Офіційно глава республіки не називає підприємства, які атакували, але відомо, що йдеться про особливу економічну зону «Алабуга». Вона розташована за понад 1 200 кілометрів від кордону з Україною. Що відомо про українські безпілотники, які здатні долати таку відстань?
Нічна атака дронів на нафтопереробний завод у Нижнокамську в російській республіці Татарстан була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки – про це повідомило Радіо Свобода джерело, знайоме з ситуацією.
«Український далекобійний дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ в Нижньокамську, після чого там виникла пожежа. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти, а це – 2,6% від загальної річної переробки РФ на рік», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.
Ще одним медіа джерела в українських спецслужбах уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
Українські дрони, які долають понад 1000 кілометрів
За день до атаки по Татарстану міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтервʼю німецькому виданню Welt розповів, що Україна вдесятеро збільшила виробництво ударних безпілотників далекої дії у 2024 році, порівняно з торішніми показниками. Також, згадуючи про численні атаки по російських НПЗ, міністр зазначив, що Україна вже має моделі, які здатні пролітати більш як тисячу кілометрів.
«Більшість дронів, що атакували російські НПЗ, мають радіус дії від 700 до 1000 кілометрів, але зараз є моделі, які можуть пролетіти понад 1000 кілометрів», – розповів Федоров.
Міністр вважає, що саме від розвитку безпілотних технологій залежить результат війни.
«Однак поки не можна сказати, хто перемагає в технологічній війні – на одних ділянках ми виграємо, на інших росіяни перевершують нас», – визнав Федоров.
Я думаю, що цих ударів з часом буде все більшеМихайло Жирохов
Зі слів військового оглядача Михайла Жирохова на європейській частині Російської Федерації не залишилося жодної ділянки, куди не можуть потрапити українські дрони.
«Ще у січні-лютому наші дрони вражали Ленінградську область. Це Луга, це якісь об’єкти «Новатек», це нормальна зараз ситуація. Проблема в масштабуванні і проблема в тому, яку бойову частину несуть ці дрони. Так, російська ППО досить непогана, але дрони прориваються. І я думаю, що цих ударів з часом буде все більше», – розповів Михайло Жирохов в етері проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок».
Зі слів оглядача, Україна нині випробовує різні типи конструкцій та бойових частин, які були б здатні літати на великі відстані та ефективно обходити російські системи ППО.
Зараз час працює саме на наших конструкторівМихайло Жирохов
«По-перше, дуже велика кількість конструкцій – тобто випробовуємо різні варіанти. І щодо управління, і щодо бойової частини. Але чим далі, тим обмеженіша бойова частина. Якщо на близьку відстань це може бути і 40, і 50 кілограмів бойової частини. То далі – там вже є проблеми, але вони зараз вирішуються. У нас досить потужна інженерна школа, і це тільки час і гроші. Гроші є, зараз час працює саме на наших конструкторів», – розповів оглядач.
На думку Михайла Жирохова нині складно говорити про модифікації дронів, якими було завдано удару по точках у Татарстані, адже вони постійно проходять процеси вдосконалення.
Це одні з останніх дронів, які прийняті на озброєнняМихайло Жирохов
«Ці дрони – вони помітні, це одні з останніх дронів, які прийняті на озброєння. Ви ж розумієте, що ця тема – вона дуже непублічна. Тому відео і фото дронів у відкритий доступ досить рідко потрапляє. І взагалі можна говорити тільки якісь оцінювальні судження. Це такий дрон літакового типу, він був зроблений з тих дронів, які використовувались до війни для вантажних перевезень. Така фірма була в Харкові, де вона зараз розташована – звісно, ніхто не знає. Але вона перероблювала ці вантажні дрони в дрони-камікадзе», – розповів Радіо Свобода Михайло Жирохов.
Який український БПЛА на це здатний?
Низка російських пропагандистських ЗМІ після атаки на об’єкти в Татарстані з посиланням на «компетентні органи» пише, що підприємства були атаковані українськими безпілотниками UJ-22 Airborne.
Вперше про нього почали гучно говорити після торішньої спроби атаки на об’єкт «Газпрому» в 100 км від Москви. 28 лютого 2023 року у селищі Губастово (Коломенський район Московської області), ймовірно, були знайдені уламки саме цього безпілотного апарата. З усіх загадкових появ БПЛА на той час в Росії це був безпілотник, який спромігся дістатися найближче до столиці Росії.
Тоді чимало оглядачів, зокрема TWZ, припустили, що апарат дуже схожий на український безпілотник UJ-22 Airborne компанії «Укрджет».
Аналітики порталу зазначають, що фактичний радіус безпілотника UJ-22 Airborne може відрізнятися від заявленого, залежно від його корисного навантаження та інших факторів.
Бортова система зв’язку дозволяє оператору безпосередньо керувати таким БПЛА лише на відстані до 100 кілометрів, а на великі відстані апарат може літати в автономному режимі, використовуючи наперед спланований маршрут польоту. У такому разі інший оператор, який перебуває ближче до кінцевого пункту польоту, гіпотетично міг би взяти управління на себе в момент, коли дрон підійде досить близько.
Аналітики Defence Express називають три головних висновки далекобійних ударів по об'єктах в Татарстані. За їхньою оцінкою, ці удари – «абсолютно новий рівень». Згідно з їхнім аналізом, дальність таких дронів, «вочевидь, більша, адже не направляються по прямій, а по складному маршруту з обходженням районів ППО».
З огляду на все мова йде про дрони, які більше відповідають за розмірами літакам малої авіаціїDefense Express
«З огляду на все мова йде про дрони, які більше відповідають за розмірами літакам малої авіації, таким, як Cessna 172. А цей бестселер у світі малої авіації має дальність під 1300 км та нести 376 кг (у гіпотетичній версії БПЛА – обидва параметри більші, бо можна зняти деяке зайве обладнання). Тобто є очевидна можливість оснастити такий дрон значно потужнішою бойовою частиною, яка призведе вже до більших наслідків у результаті ураження», – зазначають аналітики Defence Express.
Ще один важливий фактор, на думку аналітиків, – те, що БПЛА зміг пролетіти понад 1000 кілометрів і залишився непоміченим.
«Дрон – розміром з умовну Cessna 172 – пролетів понад 1200 км, де його не змогли перехопити, а також уразив об'єкт, який мав бути прикритий засобами ППО, бо мова йде про виробництво «шахедів». А до цього ще треба додати, що у 25 км від місця удару розташований вже «КамАЗ» – найбільший виробник у РФ вантажних автомобілів, в тому числі основних для армії РФ. А у 20 км – Нижньокамська ГЕС. Тобто в одному районі одразу три об'єкти, а за будь-якою логікою вони мали бути прикриті не просто одним умовним «Панцирем», а повноцінним позиційним районом протиповітряної оборони. А це говорить лише про одне – у РФ немає можливості прикрити навіть такі групові об’єкти від атак», – зазначають аналітики.
У висновку, який наводять аналітики Defence Express, поєднання можливого розміру бойової частини, дальності ураження із безліччю незахищеної від таких атак території у глибині РФ від узбережжя Каспійського моря до Казані та Онезького озера, відкриває «абсолютно нові горизонти» для атак по різноманітних об’єктах.
У коментарі Радіо Свобода в програмі «Свобода Live» експерт Defense Express Іван Киричевський зазначив, що якщо по об'єктах в Татарстані завдавали удару все ж українські БПЛА, то можна констатувати, що вони технологічно кращі за іранські «Шахеди», якими РФ регулярно обстрілює українські міста.
«Ми перші в історії, хто зробив настільки далекобійний дрон-камікадзе, що, знаєте, навіть «шахед», порівнювано з тим, за рівнем складності, технологічності, він поряд не стояв. Друге – ми перші в історії з усіх противників Росії, хто зміг долетіти аж туди», – розповів експерт Defense Express.
Також, зі слів Киричевського, такі можливості із використання БПЛА дають можливість вражати важливі стратегічні підприємства для російського ВПК.
«У Казані, там стоїть взагалі завод, так званий КАПО, який може складати нові бомбардувальники Ту-160, ремонтувати старі Ту-22М3. Це ж недавно туди Путін (президент РФ – ред.) приїжджав політати на стратегічному бомбардувальнику», – розповів Іван Киричевський.
Форум