Цього тижня НАТО відзначає 20 років свого п’ятого і найбільшого розширення. 29 березня 2004 року до Північноатлантичного альянсу приєдналось сім східноєвропейських країн. Серед них балтійські країни – Латвія, Литва та Естонія. 25 березня до Вашингтона прибули міністри закордонних справ цих трьох країн.
У зверненні до преси перед зустріччю з державним секретарем США Ентоні Блінкеном міністри підтвердили важливість НАТО для безпеки цих країн та усієї Європи. Раніше цього дня посадовці взяли участь у Гудзонівському інституті в дискусії, присвяченій європейській безпеці. Зокрема, вони поділились своїм баченням того, якою може бути агресія Росії в Європі, якщо Путін переможе в Україні.
Ймовірне зіткнення з Росії та НАТО у Балтиці
Нещодавнє «переобрання» Володимира Путіна на посаду президента РФ – це сигнал Заходу, що Росія продовжить вести агресивну політику принаймні наступні шість років, вважає міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш. Найімовірніше, тепер Путін оголосить про повну мобілізацію і змінить термінологію – замість «спеціальна військова операція», тепер буде «повномасштабна війна», додає міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна. А його колега з Литви Габріеліус Ландсбергіс звертає увагу на цифри.
«Росія розпочала цю війну приблизно із 800 000 військовослужбовців... Зараз у них близько 1,2 мільйона регулярної армії, і з них близько пів мільйона перебувають в Україні...А нещодавно їхній міністр оборони за пару днів до теракту в Москві, оголосив, що вони збираються ще розширити свою регулярну армію. Мова може йти про 1,7 мільйона військових», – зауважує Ландсбергіс.
Якщо така сила виграє в Україні вона не зупиниться. Далі, ймовірно, буде агресія щодо Молдови чи Грузії, а в перспективі й країн НАТО, вважає міністр.
«Глибина території Естонії 200 кілометрів. Усі військові НАТО (у разі вторгнення – ред.) будуть там буквально за хвилину. Усе відбудеться там, але все там буде знищено», – прогнозує ймовірне зіткнення міністр закордонних справ Естонії.
Міністр Литви згадує також про загрозу для країн Балтії через так званий Сувальський коридор.
«Я не дуже люблю цей термін, бо він передбачає, що є бажання перетнути його. Але якщо його заблокують, наприклад, у випадку агресії Росії, усі три балтійські країни будуть відрізані від важливих шляхів постачання», – каже Ландсбергіс.
Захист цього регіону стане однією з основних місій сухопутної бригади німецьких збройних сил, яка невдовзі буде базуватись у Литві. Це історичний крок, каже Ландсбергіс, і порівнює його із розміщенням іноземного контингенту для захисту Західного Берліну в часи Холодної війни.
«Розміщення німецької бригади коштуватиме нам понад 1% ВВП. Це багато, але вважаю це життєво важливий крок для нас, для НАТО і Європи», – каже Ландсбергіс.
Бригада, за даними Німеччини, налічуватиме до 4800 військовослужбовців та буде розміщена в Литві до 2027 року.
«Дешевше підтримати Україну»
Країни Балтії на тлі загрози з боку Росії відновили призов в армію, каже міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш. Три країни збільшують видатки на оборону.
«Латвія та сусіди інвестували в оборонну 2,4% бюджету. Але, схоже, вони сягнуть 3%, а в майбутньому ще більше. Ми розширюємо збройні сили. Закуповуємо дорогі системи ППО та берегової охорони», – каже Каріньш.
Утім, видатки на оборону можуть зрости в рази, коли дійде до фактичної війни, зауважує міністр закордонних справ Литви.
«Перед Другою світовою війною Велика Британія витрачала на оборону 4% свого ВВП. Під час війни вони витрачали на оборону 40%. Тож це дає вам уявлення про те, чому дешевше та ефективніше виграти в Україні, ніж через пару років витратити в 10 разів більше», – зауважує Ландсбергіс.
Саме тому важливо, щоб Сполучені Штати схвалили пакет допомоги для України, додає його колега з Естонії. Разом із підтримкою із Європи цього буде достатньо, щоб відбити напади Росії, вважає Маргус Тсахкна.
«Пакет на 61 мільярд доларів США, який досі не схвалений США – це 0,25% ВВП Америки. Це по суті один день роботи вашої країни», – зауважує Тсахкна.
Міністр з Естонії зауважує, що Україна вже знищила суттєве угруповання російських сил, які загрожували країнам Балтії.
«Україна вже б'ється не тільки за нас, а й замість нас. Ми спостерігаємо за кордоном із Росією. У 2016-2017 роках на нашому кордоні було 120 тисяч військовослужбовців. Тепер їх немає. Вони відправили їх в Україну і вони всі мертві», – каже Тсахкна.
Саме тому він наполягає, аби Україні відправили усю зброю, яка вона просить, а після війни обов'язково взяли у НАТО.
«Путін намагається відібрати нашу впевненість
НАТО та західні союзники сильніші за Росію. Вони мають технологічну перевагу, краще підготовлену армію, мають більше ресурсів. Утім, Москва сподівається, що Захід буде не готовий до війни політично, каже міністр закордонних справ Литви.
Російська пропаганда на Заході робить все, аби зламати «волю до боротьби», додає міністр з Латвії.
«Він намагається позбавити нас упевненості у собі. Господи, та НАТО у 25 разів більша за економічним потенціалом, ніж Росія. Але якщо ми вважаємо, що ми не здатні до боротьби, тоді їм це вдасться. Гібридна війна забирає нашу фундаментальну віру в себе», – зауважує Каріньш.
Путін намагається переконати весь світ, що він виграє в Україні, каже Каріньш. Усе це, мовляв, розраховано на те, щоб Захід пішов на мирову.
«Є клуб автократів, які із сигарами спостерігають, як Росія кидає виклик США та НАТО. Яку відповідь вони зрештою дадуть? Спробують укласти угоду? Для них це було б чудово. Але це загроза для демократії і укладу життя, який ми любимо», – каже Каріньш.
Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс додає, що сьогодні, як ніколи, США мають проявити лідерство в демократичному світі.
«Немає заміни американському лідерству, особливо якщо це стосується безпеки в трансатлантичному регіоні... Без вашого лідерства я не думаю, що на нас чекає хепіенд», - підсумовує міністр.
Форум