У ніч проти 14 березня проєкт DeepState повідомив про просування армії Росії в Новомихайлівці, Орлівці та Первомайському – це на захід від Авдіївки та Мар'їнки.
Судячи з повідомлень Генштабу ЗСУ, ці напрямки – Авдіївський та Новопавлівський – залишаються найгарячішими на фронті: у зведенні за минулу добу йдеться про 49 атак агресора на цій ділянці.
Пізніше DeepState у своєму зведенні повідомив, що Росія активізувалася біля Авдіївки та посилює тиск на Бердичі, Орлівку та Тоненьке.
Аналітики підсумували, що армія агресора концентрує основні сили у напрямку Покровська та Курахового – наступних відносно великих міст на Донбасі. На їхню думку, війська РФ тепер спробують перейти річку Дурну (впадає до Карлівського водосховища) і вийти до берега річки Вовчої (на її ділянках створені Карлівське і Курахівське водосховища).
Третя штурмова бригада, яка стримує армію Росії на захід від Авдіївки, також повідомила про жорстокі бої там.
«За чисельністю втрат, противнику було завдано критичну поразку на рівні полку, але кількісно значно більші збройні сили РФ не відступають. Бойова ситуація залишається надскладною», – заявили в бригаді.
Головні питання випуску:
- Чи зможе Росія дійти до берега річки Вовчої під час нинішнього ривку на захід від Авдіївки?
- Що дозволило ЗСУ добитися відносної стабілізації фронту там?
- І чи здатна Росія на раптовий прорив на будь-якій іншій ділянці фронту?
Схід
- Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський. 26 лютого командувач повідомляв, що російська армія збільшила кількість штурмів та авіаударів на Таврійському напрямку, а українські війська посилюють лінію оборони під Авдіївкою.
- Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним. «Ці тактичні здобутки слугують переважно для консолідації російських позицій довкола Авдіївки», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Британії.
- Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- Аналітики ISW у звіті 8 грудня висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
