Сенат США схвалив законопроєкт, у якому, серед іншого, передбачено виділення 60 мільярдів доларів на допомогу Україні.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на експрезидента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт і закликав не голосувати за нього.
Загалом же законопроєкт передбачає, що основана частина від цих 60-ти мільярдів буде надана у вигляді замовлень на виробництво зброї та військового обладнання для американських оборонних компаній. В Сенаті таке рішення назвали історичним. Документ підтримали 70 сенаторів, проти виступили 29.
- Які шанси на ухвалення допомоги для України у Палаті представників США?
- Чи є в України «план Б», якщо допомогу не ухвалять?
- Чи впливають заяви Дональда Трампа на процес ухвалення у США допомоги для України?
Про це Радіо Свобода в ефірі проєкту Свобода.Live розпитало Ігоря Жовкву, заступника керівника Офісу президента.
– Які у вас сподівання на голосування у Палаті представників? Чи вистачить там голосів, а головне бажання, в принципі, винести цей документ на розгляд Палати представників?
В нас є всі шанси, всі підстави сподіватися, що відповідне сильне рішення буде ухвалене в Палаті представників.
– Усі зараз добре вивчили, чи починають вивчати процедуру, як це працює між двома палатами.
Безумовно, є дуже високі шанси, щоб цей законопроєкт не лише був винесений в палату представників, а й проголосований. І от саме ця цифра, 70 людей, вона буде серйозним дуже сигналом і для представників, зокрема, Республіканської партії.
Сполучені Штати Америки завжди дуже вміло проявляють своє лідерство у критичних ситуаціях, в тому числі, для інших держав. Тому в нас є всі шанси, всі підстави сподіватися, що відповідне сильне рішення буде прийнято в Палаті представників.
– Якщо буде затримка, якщо невдовзі не винесуть цей документ на голосування, і ухвалення знову затягнеться, що буде робити Україна? Чи є план «Б», якщо американська допомога не буде надходити? А вона, в принципі, вже не надходить, принаймні про це говорить Білий дім.
Якщо не буде винесено, Україна буде далі працювати.
– Законопроєкт вже проголосований у Сенаті.
Але, звісно, він може бути не винесений спеціально спікером (Палати представників – ред.), якщо ви про це запитуєте.
Але навіть там є юридичні процедури і механізми, яким чином це винести. І ми чули заяви представників Демократичної партії про те, що вони докладуть максимальну кількість зусиль, щоб це питання було внесене в зал. І тоді воно неодмінно буде проголосоване з позитивним для України результатом.
– А якщо не буде винесене?
– Якщо не буде винесене, то Україна буде далі працювати.
– Як ви думаєте, яка роль Дональда Трампа у тому, що допомогу для України досі не ухвалили?
–Він не говорить про недоцільність допомоги. Його останні заяви про те, що треба давати допомогу у вигляді кредитів. Нагадаю, у нас існує подібний механізм зі Сполученими Штатами, у нас існує, наприклад, механізм ленд-лізу.
У нас є інші представники Республіканської партії, у нас є представники Демократичної партії, у нас є представники Адміністрації чинного президента Штатів.
Кожні візити сенаторів чи конгресменів сюди в Україну, а вони двопартійні завжди, вони мають відповідні зустрічі в Офісі президента з президентом України.
Нещодавно приїжджали конгресмени, і один з них сьогодні, який до цього бачився з президентом, маю на увазі пана Тернера, зробив дуже потужні заяви будучи, до речі, представником Республіканської партії.
– Нещодавно Такер Карлсон, наближений до Трампа, до речі, американський телеведучий, брав інтерв'ю Володимира Путіна. Скажіть, а ви дивились це інтерв'ю?
– У мене не було часу подивитися весь хронометраж цього інтерв'ю. Бачив лише окремі вирізки і текстовий виклад основних положень, про які говорив президент країни-агресора.
–Низка експертів і дипломатів, в тому числі, з якими ми говорили, кажуть, що це не випадково, що це інтерв'ю з'явилося саме тоді, коли мільярди американської допомоги застрягли у Конгресі. І дехто вважає, що Кремль просто використав Карлсона, щоб, по-перше, посіяти ще більше сумнівів серед скептично налаштованих американців стосовно допомоги Україні. По-друге, щоб передати сигнали про готовність Кремля до переговорів. Як ви думаєте, чи мало це інтерв'ю якусь із перелічених цілей?
це інтерв'ю не досягло своєї мети
– Якщо слідувати вашій конспірологічній теорії, то тоді це інтерв'ю не досягло своєї мети, тому що буквально через пару днів після цього інтерв'ю Сенат проголосував позитивно для України. Очевидно, це точно не було планом Кремля.
Особисто я не знайшов якихось нових наративів від президента країни-агресора, які ми не чуємо з вами протягом усіх цих майже двох років відкритої агресії.
– Путін ставив такі риторичні питання: «навіщо це Америці, давайте домовлятися, ми ж все одно рано чи пізно домовимося». Можливо, це було нове для американської аудиторії?
– Ми чуємо пропозиції до переговорів постійно від часів початку відкритих агресій. Така позиція дуже проста. Давайте заморозимо конфлікт, давайте залишимо за Росією такі території, яка намагалася загарбати, і ось це будуть переговори.
А потім просто відновимо цю агресію, сконцентрувавши ще більше сил, відновившись, випустивши ще більше техніки, ракет, артилерійських снарядів, і будемо далі виконувати свою мету.
Якщо ви вважаєте, що більшість американців цього дуже хочуть, не думаю, що це той наратив, який сприймається в Штатах.
– У листопаді торік ви прогнозували, що глобальний Саміт миру може відбутися в лютому 24-го року. На календарі середина лютого. Які перспективи цього саміту?
– Перспективи саміту пожвавилися після того, як під час зустрічі президента України Зеленського і президентки Швейцарії було досягнуто домовленості, що саміт відбудеться у Швейцарії.
Дуже важко говорити про дати саміту, коли немає місця. Тепер у нас є місце, зараз працюємо над датою, в тому числі зі швейцарською стороною, і в тому числі з країнами-учасниками саміту.
– Ви сказали, що всі попередні зустрічі радників були успішними, але от якраз остання зустріч в Швейцарії – там не було китайського представника. Я так розумію, що з цієї точки зору це не дуже успішна історія, тому що в Києві сподівалися, що представник Китаю буде все-таки. Тим паче, що величезна китайська делегація приїздила тоді в Давос.
Україна зацікавлена, щоб китайська сторона взяла участь у практичній реалізації формули миру
– На інших зустрічах були китайські представники, на зустрічах в Києві, коли проводились зустрічі керівника Офісу Президента з послами, знову ж таки, країни, які беруть участь у формулі миру, був китайський посол на деяких зустрічах.
Робота з китайською стороною триває, безумовно, Україна зацікавлена, щоб китайська сторона взяла участь у практичній реалізації формули миру.
– Китай налаштований брати участь у саміті миру? Є якісь сигнали, які кажуть, що так, вони налаштовані?
– Є діалог, є постійний діалог, і ще раз наголошую, і України, і в даному випадку Швейцарії, країна, яка буде приймати саміт, і наших партнерів.
Форум