Reuters
Вибори на Тайвані 13 січня створюють виклики для Вашингтона, незалежно від того, хто на них переможе, оскільки перемога правлячої партії обов’язково загострить напруженість у відносинах острова з Китаєм, тоді як перемога опозиції може викликати незручні питання щодо оборонної політики Тайваню.
Президентські та парламентські вибори 13 січня є першим справжнім випробуванням у 2024 році для досягнення мети адміністрації Джо Байдена стабілізувати зв’язки з Китаєм.
Пекін заявляє, що Тайвань є його власною територією, і дійшов настільки далеко, що розглядав вибори на острові як вибір між війною та миром через Тайванську протоку, попереджаючи, що будь-яка спроба добитися офіційної незалежності Тайваню означає конфлікт.
Уряд Тайваню відкидає суверенітет Китаю.
Офіційні особи США були обережні, щоб не створювати враження, що керують демократичним процесом на острові або втручаються в нього.
«Ми сподіваємося, що ці вибори відбудуться без залякування, примусу чи втручання з усіх боків. Сполучені Штати не залучені і не будуть залучені до цих виборів», – заявив у грудні посол США в Китаї Ніколас Бернс.
Таке відсторонення виявилося складним у минулому. Адміністрація Барака Обами звернула увагу перед виборами на Тайвані 2012 року, коли високопоставлений чиновник США висловив сумніви щодо того, чи зможе тодішній кандидат у президенти Цай Ін Вень підтримувати стабільні відносини з Китаєм.
Цай, член Демократичної прогресивної партії (DPP), програв того року, але виграв президентство в 2016 році та переобрався в 2020 році, і напруженість у відносинах з Китаєм різко зросла.
Це викликало побоювання, що Пекін може виконати свою обіцянку силою поставити Тайвань під свій контроль, якщо це необхідно.
Хто проти кого?
Обмеження термінів забороняють Цаю знову балотуватися, але Китай назвав цьогорічного кандидата від DPP і нинішнього віцепрезидента Тайваню Лай Чін Те сепаратистом, і аналітики очікують, що Пекін посилить військовий тиск, якщо він переможе.
Ми сподіваємося, що ці вибори на Тайвані відбудуться без залякування, примусу чи втручанняПосол США в Китаї
І правляча партія DPP, і найбільша опозиційна партія Тайваню Гоміндан стверджують, що тільки вони можуть зберегти мир, і взяли на себе зобов’язання зміцнити оборону Тайваню.
Обидві запевняють, що лише 23 мільйони жителів Тайваню можуть вирішувати своє майбутнє, хоча Гоміндан каже, що рішуче виступає проти незалежності.
Вашингтон також заявляє, що не підтримує незалежність, але в столиці США є певне занепокоєння, що перемога Хоу Ю-і з Гоміндану може підірвати зусилля США з посилення військової підтримки Тайваню. Партія традиційно виступає за тісніші зв'язки з Китаєм, хоча заперечує свою прихильність до Пекіна.
«Губи представників адміністрації (США) кажуть, що вони нейтральні, але мова їхнього тіла, відображена в загальних політичних заявах щодо Китаю, говорить, що вони підтримують DPP, яку вони знають, а не KMT (Гоміндан), у якому вони не впевнені», – сказав Дуглас Паал, колишній неофіційний посол США на Тайвані.
У зв’язку з війнами в Газі та Україні американський потенціал розтягнутоДуглас Паал
Паал сказав, що на Тайвані є неоднозначне ставлення до більших інвестицій в оборону і що Гоміндан бачить кращі способи підтримки миру, ніж військові витрати, які означатимуть вищі податки без перспективи відповідати можливостям Китаю.
«У зв’язку з війнами в Газі та Україні американський потенціал розтягнуто, а майбутній напрямок політики США активно обговорюється всередині країни, і багатьом у Вашингтоні має здатися кращим статус-кво», – сказав Паал.
Лаура Розенбергер, голова Американського інституту на Тайвані, офісу у штаті Вірджинія, який керує неофіційними зв’язками США з Тайванем, зустрілася з Лаєм і Хоу під час їхніх візитів до США минулого року.
«Політика США щодо Тайваню залишатиметься незмінною, незалежно від того, яка партія перебуває при владі. Ми з нетерпінням чекаємо співпраці з тим, кого б не обирали виборці Тайваню», – заявив речник Державного департаменту США.
Деякі офіційні особи США готуються до посилення тиску Китаю на Тайвань у військовому, економічному та дипломатичному планах, незалежно від того, хто буде обраний.
«Це, ймовірно, буде періодом загострення напруженості, який вимагає дипломатії, чітких каналів зв’язку та повторення важливості миру, стабільності та статус-кво», – сказав Reuters високопоставлений чиновник адміністрації США.
«Ми досить чітко висловлювалися на зустрічах (з Китаєм), висловлюючи нашу стурбованість щодо військового, економічного та іншого примусу за всіма напрямками», – сказав чиновник.
Виграти час для захисту?
Одна особа, обізнана з політикою США, сказала, що офіційні особи США «розвинули глибокі стосунки» з кожним кандидатом і наголосили на «важливості наступності в ключових сферах політики», включно з обороною та підтримкою статус-кво по обидва боки Тайванської протоки, яка розділяє острів і Китай.
Протягом багатьох років Вашингтон наголошував, що він не може сприймати питання оборони Тайваню більш серйозно, ніж сам острів, і сильно підштовхував Тайпей, щоб зробити себе «дикобразом» проти можливих військових дій Китаю, інвестуючи в економічно ефективні, мобільні та потужніші військові засоби.
Підтримка Конгресу США для Тайваню сильна, але однією з небагатьох речей, які могли б послабити це, були б будь-які кроки заможного острова щодо призупинення або скасування зобов’язань щодо покращення власних можливостей самооборони, кажуть аналітики.
Ми досить чітко висловлювалися на зустрічах (з Китаєм), висловлюючи нашу стурбованість щодо військового, економічного та іншого примусуПредставник адміністрації США
Будь-який параліч оборонної політики на Тайвані, якщо вибори призведуть до розколу між новою президентською адміністрацією Тайваню та більшістю в парламенті, швидше за все, викличуть жах у Вашингтоні.
Хоча дехто сумнівається, чи буде Гоміндан так само відданий оборонним реформам і видаткам, як DPP, перемога Гоміндану може дещо вплинути на динаміку взаємин через протоку, яка, на думку Китаю, є найнебезпечнішою проблемою у відносинах США і Китаю.
Гаріс Темплмен з Інституту Гувера Стенфордського університету сказав, що запитання щодо прихильності Гоміндану співробітництву в галузі оборони є обґрунтованими, але у Вашингтоні існують справжні розбіжності в думках щодо того, який кандидат найкраще відповідатиме інтересам США.
«Президентство Хоу могло б допомогти стабілізувати відносини між обома берегами через протоку, знизити рівень короткострокової загрози та виграти більше часу для впровадження оборонних реформ Тайваню», – сказав Темплмен.
(Оригінал публікації статті агенції Reuters)
