Половина на нацбезпеку та оборону, ще половина – у дефіциті. За такий головний кошторис недавно проголосували нардепи, а згодом його підписав президент.
Цифри на папері є, та чи будуть під ними реальні кошти – все ще питання. Бо кошти чекають від міжнародних партнерів, якими, зокрема, мають покрити усі соцвиплати. А у партнерів – США та ЄС – тривають політичні баталії.
Тож із яким бюджетом Україна прямує у новий воєнний рік?
Радіо Свобода розпитало експертів та нардепів і проаналізувало:
- скільки коштів перебачили на пенсії та субсидії;
- як зросте «мінімалка» та прожитковий мінімум;
- як держава пропонує закривати дефіцит бюджету, який у 2024-му становитиме половину всього кошторису.
Ключові цифри
Кошторис на третій рік війни 9 листопада ухвалила Верховна Рада, а 28-го підписав президент Володимир Зеленський. Другий бюджет України, ухвалений в умовах воєнного стану, майже не відрізняється від кошторису 2023-го, кажуть нардепи.
«Насправді, дуже схожий бюджет на минулорічний. Великі видатки, великий дефіцит, рекордний. Виклики по військовій частині», – коментує депутат від «Голосу» Ярослав Железняк.
- У 2024-му доходи бюджету складуть – 1 трлн 768 млрд гривень.
- Видатки планують значно більші – 3 трлн 355 млрд гривень.
- А це означає, що дефіцит становитиме половину бюджету – 1 трлн 571,5 млрд гривень.
«Видатки зросли через те, що зростають видатки на оборону. Нам потрібно боронити країну і це коштує дуже дорого», – пояснює Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії.
Половину кошторису заклали на безпеку та оборону. На неї, як на головний пріоритет держави у війні, планують витратити 1 трлн 692,6 млрд гривень, а це 22,1% ВВП.
«Для розуміння, це більше, ніж будь-які бюджети, які в мирні часи ухвалювалися», – каже Ярослав Железняк.
Водночас, нардепи не виключають, видатки на армію впродовж року будуть переписувати. Зміни диктуватиме ситуація на полі бою.
Ми абсолютно не знаємо, що буде відбуватися...Які зміни диктуватиме війна?Гончаренко
«Ми абсолютно не знаємо, що буде відбуватися. Тобто це така чернетка, загальна думка щодо того, яким має бути бюджет. Бо скільки буде тривати війна, з якою інтенсивністю протягом року, це надзвичайно важливо і це напряму впливає (на видатки бюджету – ред.). Очевидно, що він буде багато разів переглядатися», – пояснює Олексій Гончаренко, депутат «Європейської Солідарності».
Кошти на сектор безпеки та оборони держава планує наповнювати виключно із власних надходжень. Це і податки, і митні платежі, і дивіденди держкомпаній. Також кошти від розміщення ОВДП та приватизації.
«Тому що міжнародні партнери нам не дозволяють використовувати кошти, які вони надають до державного бюджету для, наприклад, грошового забезпечення військовослужбовців, закупівлі військової техніки чи ремонту військової техніки», – пояснює Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету.
У місцевих бюджетів забирають частину ПДФОРепко
«Міністерство фінансів робить усе, щоб профінансувати цю воєнну кампанію. І це дається «великою кров'ю». Бо, по-перше, у місцевих бюджетів забирають частину ПДФО, податку на доходи фізичних осіб, яка традиційно належала їм», – пояснює ситуацію із джерелами доходу Марія Репко.
Так, із місцевих бюджетів, уряд планує залучити 93,7 млрд грн ПДФО. За словами аналітикині, крок абсолютно вимушений і «буде болючим, особливо для тих місцевих, які не зможуть фінансувати свої видатки у потрібному обсязі».
Другий крок, необхідний для фінансування оборони – підвищення податку на прибутки банків.
«Вони отримали дійсно досить високий для воєнного часу прибуток і зараз цей прибуток буде оподатковуватися по підвищеній ставці для того, щоб Україна могла профінансувати грошове забезпечення військових, закупівлю необхідного одягу, боєприпасів і так далі», – каже заступниця директора Центру економічної стратегії.
Другу половину бюджету запланували на решту сфер життя країни – соціальні виплати, освіту, охорону здоров'я та інші. Ця половина якраз і є дефіцитом.
«І ось цей дефіцит бюджету у нас покривається коштами міжнародних партнерів переважно», пояснює Роксолана Підласа.
За словами Ярослава Железняка, нам не вистачає 41 мільярд доларів.
І це ключовий ризик бюджету, бо підтверджених надходжень від донорів наразі майже в чотири рази менше, аніж необхідна сума.
«На цю хвилину затвердженими ми маємо близько 10 мільярдів. Тобто це може стати колосальною для нас проблемою», – припускає Олексій Гончаренко.
Попри велике питання щодо міжнародної допомоги, на думку очільниці бюджетного комітету Роксолани Підласої, «є обережний оптимізм щодо того, що бюджет 2024 року буде виконаний».
«Тому що Міністерство фінансів завжди досить консервативно планує доходи державного бюджету і намагається скорочувати якомога більше видатки. За підсумками багатьох років і навіть цього року, ми бачимо, що доходи державного бюджету перевиконуються і перевищують навіть уточнений план, який закладений в державному бюджеті».
Що із «соціалкою»?
У державному бюджеті на 2024-ий стаття видатків на соціальний захист друга після безпеки і оборони. На нього спрямують 469,4 мільярдів гривень.
У порівнянні із 2023-ім, сума зросла на 25 мільярдів гривень. І ці кошти дозволили переглянути ключові видатки, раніше заявляла міністерка соцполітики Оксана Жолнович.
В уряді планують частково підвищити мінімалку, прожитковий мінімум, пенсії.
- З 1 січня загальний показник прожиткового мінімуму на одну особу зросте на майже 13% і становитиме 2920 гривень.
- Для працездатних осіб він становитиме 3028 гривень. А для тих, хто втратив працездатність – 2361 гривень.
- Для дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень. Ці цифри залишатимуться незмінними впродовж року.
«Звісно, це недостатня сума, щоб говорити про повне покриття того рівня інфляції, який є, але ми розуміємо, що сьогодні весь соціальний бюджет – це є підтримка наших міжнародних партнерів, тому мусимо дуже уважно розраховувати збільшення і покращення», – у листопаді заявляла міністерка Оксана Жолнович.
Зміниться і мінімальна зарплата, яка нині складає 6700.
- Впродовж 2024-го вона зростатиме двічі: з 1 січня становитиме 7100 гривень, з 1 квітня – 8000 гривень.
- Середня зарплата, за оцінками уряду, буде на рівні 21 809 гривень. У порівнянні, на кінець 2023-го, 18 527 гривень.
Разом із підвищенням прожиткового мінімуму, зростуть і прив'язані до нього пенсії.
У січні мінімальна пенсія збільшиться від 2093 до 2361 гривень. Це на 12,8% у порівнянні з 2023-ім, уточнює Роксолана Підласа.
Зросте і максимальна пенсія – від 20 930 до 23 610 гривень.
Більше платитимуть і за понаднормові роки стажу, за кожен по 23 гривні 60 копійок.
До того ж, як раніше повідомляв Денис Шмигаль, уряд планує провести індексацію пенсій у березні 2024-го за новою формулою, кошти на це у кошторисі передбачили.
Загалом витрати на виплату пенсій у 2024 році складуть 271,9 мільярдів гривень.
Із частковим підвищенням соцвиплат «можна очікувати, що купівельна спроможливість за цей рік не зменшиться», – припускає очільниця бюджетного комітету.
У 2022 році інфляція сягнула 30% і через повномасштабне вторгнення, на жаль, всі українці стали біднішимиПідласа
«Але ми розуміємо, що в 2022 році інфляція сягнула 30% і через повномасштабне вторгнення, на жаль, всі українці стали біднішими. І з цим складно наразі щось зробити. Тому що, незважаючи на те, що ми вгамували інфляцію, але при цьому вона прогнозується на рівні 9% в наступному році . І відновлення економічно відбувається трошечки меншими темпами, ніж нам хотілося би», – каже Роксолана Підласа.
Передбачили в бюджеті майже 50 мільярдів гривень на субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг для 3,2 млн домогосподарств.
У бюджеті Мінсоцполотіки, для тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, передбачили допомоги на загальну суму до 88,7 мільярдів гривень.
Ще понад 20 мільярдів гривень скерують на підтримку малозабезпечених сімей.
На соцзахист дітей та сім’ї виділили 27,6 мільярдів гривень. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримає 6,7 мільярдів гривень.
Водночас, документ не передбачає підвищень виплат на дитину, зауважує Олексій Гончаренко. Каже, в умовах складної демографічної ситуації і суттєвого падіння народжуваності, на це слід звернути увагу.
«З кожним днем війни очевидно, що менше українців повернеться додому з тих, хто виїхали. Для нас питання демографії – це питання №2 після питання перемоги у війні. Але що ми маємо? Виплата при народженні не міняється вже років 10. І сьогоднішня виплата 860 гривень на дитину на місяць, віком до трьох років це взагалі ні про що. Це неможливо. Це фактично нічого», – вважає народний обранець.
Натомість Ярослав Железняк вважає, що «уряд зробив по соціалці максимум, що зміг».
«Кабмін молодці, намагалися знайти ці гроші, якось індексувати. Я розумію чудово, що інфляція більша, девальвація, сам бачу ціни в магазинах. Але більше (грошей – ред.) немає», – констатує депутат.
Соціальна підтримка для ветеранів
На підтримку ветеранів у бюджеті заклали майже 15 мільярдів гривень і це вдвічі більше аніж минулого року. 1 мільярд з них запланували на протезування воїнів.
Житлові програми для ветеранів та членів їхніх сімей запланували 5,75 мільярдів гривень. А на запровадження інституту помічника ветерана – 3,85 мільярдів гривень.
Ще 2,58 мільярди гривень передбачили на заходи з ментальної та фізичної реабілітації, професійної адаптації ветеранів.
247 мільйонів гривень заклали на Український ветеранський фонд.
«Ветеранська політика це один з напрямків, на який фінансування дуже сильно збільшили. Майже вдвічі. Можемо очікувати і програми з розширення протезування, і інші програми, наприклад, інститут помічника ветеранів, повернення ветеранів до ринку праці, реабілітація і так далі. Зараз досить багато є громадських організацій, які опікуються ветеранами, ветеранською політикою, і в Мінсоці є досить сильний цей напрямок. І, насправді, ветеранів зараз все більше», – пояснює Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії.
Чи має держава гроші на соцвиплати?
Соціальні видатки, як і уся половина бюджету «не на війну» – у його дефіциті. Щоб закрити діру і виконати соціальні зобов’язання перед громадянами, держава збирається, як і в минулі роки, залучати міжнародну фінансову допомогу.
Всю соціалку фінансують наші міжнародні партнериЖелезняк
Для цього Україна потребує підтримки на 41 мільярдів доларів напряму до державного бюджету.
«Всю соціалку фінансують наші міжнародні партнери. Буде 41 мільярд доларів – профінансуємо. Не буде, то нас чекає секвестр. Тому я сподіваюся, що ми не прогавимо той час, коли нам треба отримати гроші від партнерів», – вважає Ярослав Железняк.
«Це величезна діра. Але ми не можемо як держава дозволити собі фінансувати війну із Росією, супротивником, який в рази більше, ніж ми економічно, без такого дефіциту. І те, що ми ще можемо якось функціонувати, і, в принципі, люди в тилу не відчувають на собі в повній мірі зубожіння, то це лише подяка велика донорам і нашим західним партнерам, які фінансують оцей дефіцит», – пояснює ситуацію Марія Репко.
Про урядові очікування допомоги міністр фінансів Сергій Марченко розповів під час презентації бюджету до другого читання.
За його словами, у наступному році, розраховують отримати:
- 5,4 мільярдів доларів від МВФ,
- 8,5 мільярдів доларів від США
- та 18 мільярдів доларів від Євросоюзу.
Але остаточного погодження цих надходжень досі немає. Як і немає потенційних джерел фінансування для ще $9,1 мільярдів доларів.
І в допомозі з цією сумою «ми розраховуємо на Світовий банк, на Японію, на Велику Британію, Канаду, Корею, Норвегію, Німеччину, які мають досипати ці гроші. А це достатньо складно», – каже нардеп Ярослав Железняк.
Що стосується, наприклад, Міжнародного валютного фонду, надходження точно підтверджені, каже Роксолана Підласа. На фінальній стадії перемовини з Канадою і Японією.
Нині непокрита потреба від донорів – 29 мільярдів доларів.
«Якщо ми будемо виконувати умови МВФ, якщо ми будемо залишатися в програмі МВФ, то наступного року ми отримаємо від них 5 мільярдів 400 мільйонів доларів. І відповідно від того, чи ми продовжимо програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, залежить фінансування від уряду Канади та уряду Японії. Ми зараз говоримо про те, що уряд Канади надасть близько 2 мільярдів доларів, а уряд Японії – близько 4,5 мільярдів доларів в наступному році», – розповідає депутатка.
За словами міністра фінансів, нині непокрита потреба від донорів – 29 мільярдів доларів.
«Цей бюджет, він де-факто сьогодні... це така декларація. Тому що, на жаль, затвердженими і гарантованими цих цифр зовнішньої підтримки, які тут закладені, їх поки що немає», – констатує Олексій Гончаренко.
Як пояснює Марія Репко, останні два роки «половина державного бюджету до нас надходить у вигляді західних та японських кредитів і грантів, грантової допомоги. Але на 24-й рік ми маємо проблеми».
В першу чергу, справа у затягуванні погодження грантової допомоги від США, де нині все ще тривають дискусії надавати підтримку чи ні.
Як пояснюють нардепи, раніше Америка підтримувала Україну грантами. А грант, на відміну від кредиту, не потрібно повертати чи платити відсотки, і це для України була цінна допомога.
Але наразі підтверджених коштів від США немає.
«В США допомога Україні проходить реально дуже важко. Зараз точаться переговори, зараз всі працюють на те, щоби в Штатах нарешті проголосували допомогу Україні, але поки що цього не відбулося», – каже Марія Репко.
«Поки що ми отримали нуль. Ми чекаємо голосування до 15 грудня», – констатує Ярослав Железняк.
Поки що ми отримали нуль. Ми чекаємо голосування до 15 грудняЖелезняк
Втім, знайти консенсусу республіканцям та демократам не вдається. Зокрема, дискутують щодо будівництва стіни на кордоні з Мексикою, яке разом із допомогою Ізраїлю, входить у законопроєкт, в якому передбачена допомога Україні. І 6 грудня документ не пройшов процедурне голосування в Сенаті.
«Навіть президент Байден вам точно не скаже як швидко сенат і палата представників погодять законопроект про підтримку України», – розповідає Роксолана Підласа.
Затягують із допомогою і в Євросоюзі. На відміну від США, ЄС надавав Україні не гранти, а кредити. Вони були на пільгових умовах, довгострокові, за низькою процентною ставкою, пояснюють нардепи. Допомогу там планують продовжувати за програмою Ukraine Facility і в 2024-му, але її поки не проголосували.
«Єврокомісія збирається виділити 50 мільярдів євро на 4 роки. Але цей великий обсяг допомоги, всі ці 50 мільярдів запакованих в цей Facility поки що має ще проголосувати Європейський парламент і Європейська рада», – пояснює Марія Репко.
Але якщо придивитися уважно, з яких елементів фінансування складається Ukraine Facility, то стає зрозуміло, що на пряму бюджетну підтримку буде спрямовано лише 39 мільярдів євро, розповідає Роксолана Підласа.
Україна веде переговори, щоб пряма бюджетна підтримка від Європейського Союзу складала на менше, ніж 18 мільярдів євроПідласа
«Якщо розділити ці кошти на чотири роки рівними частинами, то виходить 9 мільярдів 750 мільйонів євро. Це вдвічі менше, ніж нам потрібно в наступному році. Тому уряд і міністерство фінансів веде перемовини, щоби в наступному році наше фінансування і пряма бюджетна підтримка від Європейського Союзу складала на менше, ніж 18 мільярдів євро (від суми 4-річної допомоги – ред.)», – каже голова бюджетного комітету парламенту.
У 2024-му уряд сподівається отримати від ЄС 18 мільярдів євро від загальної суми 4-річної допомоги. І ці кошти Євросоюз даватиме під конкретні реформи, які Україна має виконати, розповідає Ярослав Железняк.
«Ті гроші, вони не просто так даються, вони даються під конкретні маяки. Тобто хочеш більше, роби більше реформ. Не хочеш більше, не роби реформ. Умовно, там буде моє улюблене перезавантаження БЕБ», – каже нардеп.
Дискусії щодо виділення допомоги у ЄС все ще тривають. Рішення мали б ухвалити на саміті ЄС, який відбудеться 14-15 грудня у Брюсселі.
І щоб погодити це фінансування і супровідний до нього план реформ, потрібна одноголосна підтримка. І тут проблеми можуть виникнути із Угорщиною.
«Тут складно сказати, чи підтримує Угорщина, чи ні. Ми розуміємо, що для них це питання не тільки ідеологічне, а ще й фінансово прагматичне. Тому що вони розуміють, що якщо ЄС буде підтримувати Україну, це водночас означатиме і зменшення фінансування для Угорщини, яка грубо порушує права людини. Тому вже в 2023 році, наприклад, для них певне фінансування від ЄС було заморожене», – каже Роксолана Підласа.
І поки ситуація з обсягами майбутньої міжнародної допомоги фінансами залишається невизначеною, у парламенті констатують – внутрішніми надходженнями дефіцит перекрити ніяк не вдасться.
Ситуація невизначеності
Відстрочення допомоги США створить «великий ризик програти війну» з Росією, так, перебуваючи у Вашингтоні, голова Офісу президента Андрій Єрмак закликав Конгрес США схвалити надання додаткового фінансування Україні.
«Якщо допомога, яка зараз обговорюється в Конгресі, буде відкладена – це створить великий ризик того, що ми будемо в тому ж становищі, що зараз. І, звісно, це з великою ймовірністю зробить неможливим продовження звільнення територій і створить великий ризик програти війну», – сказав тоді очільник ОПУ.
«Коли ви маєте половину бюджету, яка має фінансуватися з кредитів, які станом на початок грудня і ще не затверджені, а лише десь є можливо на папері, можливо в головах у депутатів різних іноземних країн, то це дуже великий ризик, що допомоги буде не вистачати», – вважає Марія Репко.
І за таких умов, держава матиме вдатися до «друку грошей, або дуже сильно затягнути паски. І це для України може стати сильно проблематичним», каже економістка.
Варіант друку грошей припускає і Олексій Гончаренко:
«Друк грошей. Ну а що інакше? Іншого варіанту просто немає. І це буде мати серйозні економічні наслідки і соціальні. Падіння курсу гривні однозначно. Тобто це призведе до зниження рівня життя всіх».
Натомість, Ярослав Железняк запевняє, ввімкнути друкарський станок не вийде, і на те є вагомі причини.
«Це буде порушення програми МВФ. Якщо тільки ми порушимо програму МВФ, вона злітає одразу все, в нас злітає міжнародна підтримка по США, по іншим країнам. Тому історія з друком, як це було в перший рік війни, вона недопустима», – каже нардеп.
Додатковий фактор проблем із надходженнями до бюджету - ситуація на кордоні з Польщею, каже Марія Репко. За її словами, через для України «існує ризик недоотримання платежів від митниці», які мають наповнити бюджет на армію.
Якщо коштів не вистачатиме, скорочуватимуть всі видатки. Про такий сценарій розвитку подій розповідає Роксолана Підласа:
«Спочатку ми будемо скорочувати програми підтримки бізнесу. Про відновлення і кошти на відновлення не може бути і мови, якщо не буде профінансований в достатній мірі дефіцит державного бюджету. Звісно, будуть скорочені всі капітальні видатки, будуть скорочені видатки на державну службу, що дуже негативно»
Українські парламентарі сподіваються, рішення Конгресу США щодо прямої допомоги в бюджет буде до Різдва. Бо далі у американських політиків святкові канікули.
«А далі в них знову розпочнеться процес внутрішній...Тобто нам дуже було б важливо зараз це питання вирішити», – каже Гончаренко.
Як варіант, Україна може сподіватися на так зване «бридж-фінансування», припускає Марія Репко і пояснює, що це «попередні транші, які передують програмі, але не в її рамках, такі авансові платежі поки програму не затвердили».
На думку Ярослава Железняка, було б добре, щоб Україна отримувала ритмічне фінансування, як і в 2023-му.
«Тобто там умовно по 3,3 мільярда виходить, трошки більше, кожного місяця отримувати. Можемо раніше. Головне, щоб не в останню мить».
- За 11 місяців цього року Україна залучила 37,4 млрд доларів зовнішнього фінансування, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
- Крім того, майже 405 млрд грн грантів отримала Україна в січні-листопаді – передусім від США, Німеччини, Іспанії, Фінляндії, Ірландії та інших держав-партнерів.
- У 2023 році через фонди Світового банку залучили 14 млрд доларів.
Форум