Правозахисна організація «Репортери без кордонів», «Коаліція жінок у журналістиці», Національний прес-клуб, Комітет із захисту журналістів і ще 10 організацій звернулися до держсекретаря США Ентоні Блінкена із закликом «прискорити процес і негайно оголосити» журналістку Татаро-Башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву «неправомірно затриманою» в Росії. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Idel. Реалії.
Курмашева, яка має громадянство США і Росії, з кінця жовтня перебуває у СІЗО в Казані за звинуваченням у порушенні законодавства про «іноземних агентів».
«Наскільки ми розуміємо, Росія офіційно не повідомила Державному департаменту про її затримання, проте США не повинні зволікати з необхідними кроками, незважаючи на ймовірну тактику затягування справи [Росією]. Ми глибоко стурбовані тим, що внаслідок цього затягування Алсу досі не може отримати консульську підтримку США», – сказано у зверненні.
Виконавчий директор американського відділення «Репортерів без кордонів» Клейтон Веймерс заявив, що «Алсу Курмашева є жертвою війни Москви з журналістикою і її геополітичних суперечок зі США».
«Кремль має негайно звільнити її і зняти ці безглузді звинувачення, але доти, поки цей день не настане, Держдепартамент має оголосити її неправомірно затриманою. Як американська журналістка, яка переслідується за свою роботу, Курмашева заслуговує не менше, ніж на всю міць свого уряду, який працює над її звільненням», – наголосив Веймерс.
Визнання громадянина «неправомірно затриманим» означає, що влада США офіційно домагатиметься його звільнення від влади відповідної іноземної держави.
Алсу Курмашеву звинувачують у тому, що вона не подала російській владі документи для включення самої себе до реєстру «іноземних агентів». Це перша кримінальна справа за цією статтею у Росії, яку порушили проти журналіста.
23 жовтня Радянський районний суд Казані відправив Алсу Курмашеву до СІЗО до 5 грудня. Найближчими днями має відбутися суд про продовження запобіжного заходу.
Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-Башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах.
Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон.
Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
З моменту арешту Курмашева, яка також має російське громадянство, не спілкувалася з родиною.
Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.
Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.
Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America і в Управлінні ООН з прав людини.
Затримання й арешт журналістки прокоментували і засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції сказав, коментуючи справу, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».
Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода.
Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.
У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.
Форум