Кого можуть засудити за виправдовування або заперечення агресії Росії? Яке покарання передбачене у таких випадках? Як СБУ виявляє підозрюваних у таких діях і чим небезпечна їхня поведінка, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- З початком повномасштабної війни до Кримінального Кодексу України внесли зміни, які передбачають покарання за різні види допомоги Росії. Зокрема, у березні 2022 року з’явилася нова стаття про виправдовування або заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікацію її учасників.
- Відтак, за українським законодавством, якщо людина виправдовує агресію Росії, її можуть заарештувати до шести місяців, покарати виправними роботами до двох років або позбавити волі на термін до трьох років. У випадку, якщо особа виготовляє та поширює матеріали на виправдовування агресії Росії, їй загрожує обмеження або позбавлення волі до п’яти років, з конфіскацією майна або без такої.
- Водночас суд може звільнити від відбування покарання, якщо обвинувачений визнає вину та погоджується на обмеження волі до 5 років. У такому випадку ухвалюється так зване «умовне» покарання. Викриттям осіб, які підозрюються у виправдовуванні агресії Росії, опікується Служба безпеки України.
Херсонщина: 130 кримінальних проваджень
Головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська розповіла «Новинам Приазов'я», за якими статтями зареєстровані провадження щодо жителів регіону, які підозрюються у просуванні російських наративів.
Так, за її даними, здійснюється досудове розслідування у 130 кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 111-1 – колабораціонізм (публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресорки), виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки за ст. 436-1. Також за статтею 436-2 – це виправдовування, визнання правомірної та заперечення збройної агресії РФ проти України й глорифікація її учасників.
«Саме за цією статтею (436-2) притягують до відповідальності тих, хто називає війну, наприклад, «внутрішнім громадянським конфліктом», прославляє, тобто глорифікує осіб, які здійснюють збройну агресію РФ проти України, не вважає злочинцями тих, хто бере участь у незаконних збройних формуваннях, і тих, хто згрупував владні функції на тимчасово окупованих територіях України», – зазначила Весіловська.
Скільки вироків ?
За результатами розслідувань, підозри отримали 26 жителів Херсонщини, каже представниця прокуратури. Продовж цього року судами першої інстанції ухвалені вироки стосовно 8 осіб за публічне заперечення збройної агресії проти України.
«Все залежить від того, що зробила людина. Наприклад, вона просто виклала допис у фейсбуці або якійсь соцмережі, або вона ходила на якийсь мітинг, де прославляла осіб, які здійснюють агресію. Або вчиняла інші дії у підтримку країни-агресорки. Тут дуже складно сказати щось конкретне, тому що кваліфікація йде за кількома статтями, не за однією передбачена відповідальність. Вже в залежності від складу злочину йде кваліфікація дій людини. І, відповідно, те, що їй кваліфікували, там йде і відповідальність за статтею», – пояснила вона.
«Докази із соцмереж»
В Україні станом на листопад цього року оголошені 443 вироки за заперечення агресії Росії, розповіла «Новинам Приазовʼя» депутатка Запорізької міської ради, адвокатка Регіна Харченко. Найбільше таких вироків у Харківській і Одеській областях – 86 та 61 відповідно. У Запорізькій області – 2.
За її словами, десь 40% цих кримінальних справ закінчуються певною угодою зі слідством. Тобто особа свою вину визнає, але якогось покорання у вигляді позбавлення чи обмеження волі, або виправних робіт не застосовується. Переважно це заборона обіймати певні посади та займатися певною діяльністю строком на 10 років. Маючи такий обвинувальний вирок, людина не зможе обіймати посаду в державному підприємстві, органах місцевого самоврядування, не може балотуватися до місцевих рад чи до Верховної Ради, каже адвокатка.
Доказами у таких справах можуть бути дописи у соціальних мережах, додала вона.
Все це фактично колабораційна діяльність – заперечення того, що ти живеш в країні, яка має право на свою незалежністьРегіна Харченко
«Соцмережа «Однокласники», де дуже люблять говорити з похвалою, закликом до поваги дій військовослужбовців РФ, говорять про якусь там «успішну операцію контрнаступу», яку вони провели, чи викладають якісь дописи з обговоренням «нацистської політики» української влади. Все це відбувається системно, це не один допис, а прямо така стратегія дій в цій соціальній мережі. Все це фактично колабораційна діяльність – заперечення того, що ти живеш в країні, яка має право на свою незалежність і суверенітет – і визнання, і похвала, і заклик до публічного схвалення тих дій, які здійснює окупант», – зауважила вона.
Що потрібно для судового розслідування?
У випадку, коли лунає публічна підтримка дій Росії, правоохоронні органи документують показання свідків, розповідає Харченко.
«Випадок був у Запоріжжі, де одна з працівниць комунального підприємства, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, розповідала про те, що вона чекає, коли вже Запоріжжя нарешті окупують, обласний центр саме, і ми всі почнемо жити в «мире и здравии» з «великим покровителем». Ось це і є заклики, в яких також є свідки. Що потрібно для судового розслідування? Якщо це соцмережі, це простіше прослідкувати – зробити скріни, подивитися ip-адреси. А якщо це публічний вислів, то мають бути, відповідно, свідки», – сказала адвокатка.
Про покарання
Депутат Запорізької обласної ради Павло Тімофєєв зазначив, що не в усіх випадках покарання за публічну підтримку дій Росії є достатнім.
«Якщо людина мала якусь посаду, працювала в органах держвлади, в органах місцевого самоврядування, була депутатом, працювала у сфері надання публічних послуг у школі, лікарні. Тобто була працівником бюджетної установи й займалася запереченням збройної агресії, її виправданням, то максимальне покарання для цієї людини – це позбавлення права обіймати посади, пов'язані з наданням публічних послуг. Але статистика свідчить, що ті люди, які вчиняють такі кримінальні правопорушення, вони не обіймають таких посад. Це можуть бути люди похилого віку, пенсіонери. Тому для більшості таких людей це зовсім не покарання», – наголосив він.
Втім, депутат вважає, що ресурс правоохоронних органів доцільніше спрямовувати на більш тяжкі злочини.
За його словами, нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який вирішує певним чином цю проблему. Зокрема, пропонуються реальні штрафи – від 51 до 85 тисяч гривень.
«Якщо людина не може сплатити штраф і суддя це бачить, він може призначити альтернативне покарання – це позбавлення волі до 3-х років, але, згідно з вимогами Кримінального кодексу, це буде умовне покарання» – розповів депутат.
«Проваджень про колабораціонізм побільшало»
Тімофєєв зазначив, що українські правоохоронці професійно займаються розслідуванням справ, які пов'язані з колабораційною діяльністю місцевих жителів. З січня до жовтня цього року зареєстровано таких 244 кримінальних правопорушення, каже він.
Дуже великий зріст відкриття кримінальних проваджень за пособництво державі-агресоруПавло Тімофєєв
«І це здебільшого серйозні колаборанти, які на окупованій території перебувають, які співпрацюють (з окупантами), які надають допомогу, які погодилися на якісь там посади в окупаційних адміністраціях. І ми бачимо, що зріст на 14%, тобто стало більше зареєстрованих таких кримінальних правопорушень в порівнянні з цим же періодом минулого року.
Дуже великий зріст відкриття кримінальних проваджень за пособництво державі-агресору, це більш тяжка стаття. Це умисні дії, які спрямовані на допомогу державі-агресору, надання матеріальної підтримки. За це передбачене дуже серйозне покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 12 років. За 10 місяців цього року зареєстровано таких 47 кримінальних проваджень. І ми бачимо, що, порівняно з таким самим періодом минулого року, це зріст майже у 2-3 рази», – підкреслив депутат.
Перевірка спецслужб
Якщо стає відомо про публічну підтримку дій Росії певною людиною, з нею спочатку можуть провести профілактичну бесіду, розповів генерал-майор Служби безпеки України Віктор Ягун.
За його словами, спочатку перевіряють інформацію, чи справді є якісь докази того, що певна особа займається антиукраїнською діяльністю. Людину викликають або в Нацполіцію, або до неї можуть прийти співробітники СБУ й запитати, наскільки відповідає дійсності певні висловлювання, задокументовані свідками та перевірити діяльність цієї людини.
«Тобто це не означає, що відбувається, як у РФ, знущання з людей, затримання, забирання «на підвал». Тут стоїть питання в юридичній площині. І в нас є таке поняття як профілактичні заходи, які мають унеможливити, запобігти майбутньому злочину людини. Можуть просто за нею поспостерігати й отримати інформацію. Бо якщо інформація не підтвердиться в антиукраїнській діяльності, то все завершиться профілактикою», – пояснив Ягун.
«База для російської пропаганди»
Небезпека полягає в тому, що такі висловлювання можуть бути лише початком можливої антиукраїнської діяльності, каже експерт. Адже саме таких людей вишукує російська пропаганда і потім спирається на них, зазначив він.
Можуть стати базою для того, щоб з ними почали працювати російські спецслужби, й в майбутньому вони можуть бути завербованіВіктор Ягун
«Ці люди можуть стати базою для того, щоб з ними почали працювати російські спецслужби, й в майбутньому вони можуть бути завербовані. І, як наслідок, вони можуть працювати на ворога не лише словами, а і діями. Тому коли ми дивимось, що затримані ті чи інші коригувальники, як правило, це люди, які неприхильно ставилися до України. Частина з них були зафіксовані службами в соцмережах, де висловлювали якраз наративи російської пропаганди, зокрема і заперечення агресії Росії проти України», – зауважив експерт.
Він також звернув увагу на те, що суворого покарання за проросійські висловлювання немає, оскільки воно не призводить до серйозних наслідків. Серед умовних запобіжників, як уже зазначалося вище, є унеможливлення участі людини в депутатських виборах та обіймання певної посади в держустанові.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум