Доступність посилання

ТОП новини

«У 2014 році ми показали слабкість». Інтерв’ю зі спікеркою парламенту Чехії


Маркета Пекарова Адамова прийматиме другий парламентський саміт «Кримської платформи» у Празі
Маркета Пекарова Адамова прийматиме другий парламентський саміт «Кримської платформи» у Празі

Реакція Заходу на окупацію Криму Росією в 2014 році не була достатньою, і таким чином продемонструвала слабкість демократичних країн. Сьогоднішня масштабна війна РФ проти України є по суті наслідком нерішучості Заходу майже 10 років тому. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода сказала спікерка нижньої палати парламенту Чехії Маркета Пекарова Адамова.

Вона також розповіла про те, як можна деокупувати Крим, чи долучаться США до саміту «Кримської платформи» у Празі та про «розчарування», яке у неї викликає премʼєр Угорщини Віктор Орбан.

– Я хотів би почати із запитання про «Кримську платформу». Цього року ви приймаєте її у Празі. Які основні цілі саміту? Як ви думаєте, який результат буде найкращим?

Крим є частиною України, тому потрібно ще раз голосно заявити, що ми дотримуємося міжнародного права

– Основна мета – зібрати всіх спікерів парламентів і представників їхніх країн, тому що я вважаю, що це має велике символічне значення як для Росії, так і для українців. Для Росії – що ми залишаємося єдиними. І водночас для українців – що ми з Україною і наша підтримка непохитна.

Крим є частиною України, тому потрібно ще раз голосно заявити, що ми дотримуємося міжнародного права і жодних змін у цьому немає. І ми обговоримо все, що цього стосується.

– Щороку до формату «Кримської платформи» приєднується все більше нових країн. Чи варто чекати новачків у Празі?

– Загальна кількість – поки що 40 країн, але ми говоримо за десять днів до початку. Тож у нас ще є час (інтерв’ю було записане 13 жовтня – ред.). Ще п’ять парламентських асамблей, маю зазначити, тому що важливо, щоб були представники ПАРЄ, НАТО та інші. Переважно учасники – з країн, які є членами ЄС або європейськими країнами. Але у нас також будуть, наприклад, Ірак, Сьєрра-Леоне, Канада, Велика Британія.

І не всі учасники можуть бути насправді тут, у Празі. Тож деякі з них будуть надсилати онлайн-звернення. А це будуть, наприклад, Японія та Нова Зеландія. Тож я вважаю, що це досить непоганий результат, але ми ще працюємо над цим з українським парламентом. Хочу зазначити, що це спільні зусилля. І ми зараз працюємо над іншими учасниками, наприклад, зі Сполучених Штатів Америки.

– Саме хотів вас запитати про США, враховуючи, що зараз обирають нового спікера Палати представників. У вас є якісь новини про те, чи хтось приїде до Праги?

– Я точно дізнаюся протягом кількох днів (інтерв’ю було записане 13 жовтня – ред.), але зараз ми точно не можемо сказати, чи буде хоч якесь відеозвернення. Але, звісно, ситуація, динамічна ситуація, я б сказала, у Конгресі також впливає на можливість представника США приїхати або бути частиною платформи онлайн.

– Як ви оцінюєте реакцію світу на окупацію Криму в 2014 році? Чи була вона адекватною? Чи була достатньою? А також чи поділяєте ви думку, що якби реакція була трохи жорсткішою, то повномасштабного вторгнення у 2022 році можна було б уникнути?

– Маю сказати, що зараз я вважаю, що ми однозначно ухвалили неправильне рішення не тиснути на Росію, оскільки наша відповідь була недостатньою. І я майже впевнена, що тепер не лише я, а й інші лідери добре знають, що це була помилка. Наш попередній міністр закордонних справ Карел Шварценберг, здається, у 2014 році, отже, невдовзі після анексії та окупації Криму, сказав, що Крим був для Росії лише початком, і вони продовжать, саме в Україні, і ми повинні зробити все можливе, щоб їх зупинити.

Ми однозначно ухвалили неправильне рішення не тиснути на Росію, оскільки наша відповідь була недостатньою. І я майже впевнена, що тепер не лише я, а й інші лідери добре знають, що це була помилка

Але це був один із голосів, а більшість голосів були лише за певні санкції, але цього було недостатньо. І для Росії це, звичайно, виглядало як слабкість, і тому вони вирішили зробити те, що вони зробили, те, що вони досі роблять.

– Головне завдання «Кримської платформи» – звільнення Кримського півострова. Який сценарій, на вашу думку, зараз є найбільш реалістичним, щоб звільнити півострів?

– Перш за все треба, щоб Україна виграла війну. Я абсолютно впевнена, що це перший крок до цього, треба виграти у війні, а потім мати можливість деокупувати також Кримський півострів, як і усі українські території. Тому ми маємо підтримати Україну як вільний, демократичний світ у цій боротьбі та всіма можливими засобами допомогти Україні перемогти.

Мається на увазі, звичайно, підтримка всією необхідною військовою технікою. І я як чеський політик і представник цієї держави можу сказати, що Чехія з Україною буде до кінця війни. Тож ми вас підтримуватимемо до кінця війни.

– Якщо ми візьмемо шкалу від 1 до 100, де 100 – це звільнення Криму, то на якій точці цього шляху зараз «Кримська платформа», за вашою оцінкою?

– Ой, це непросте питання, коли йдеться про зусилля, які тривають місяцями, роками, на жаль, вже роками. Але я повинна сказати, що моя країна, колишня Чехословаччина, була окупована Радянським Союзом понад 20 років. І, можливо, у ті часи люди були в розпачі й не бачили світла в кінці тунелю. Але я вважаю, що важливо розуміти, що надія завжди є, і ми маємо зробити все можливе, щоб ця надія стала реальністю.

Тож я думаю, що зараз це нелегко сказати в масштабах якоїсь шкали. Зараз видається, що це безнадійно. Але в цьому контексті ми бачимо, що це може статися, і ми повинні боротися за це.

– Одним із завдань саміту «Кримської платформи» є підвищення обізнаності про порушення прав людини в Криму. Ми як журналісти повідомляємо про багато порушень прав людини, особливо коли ми говоримо про кримських татар. Чи бачите ви ознаки того, що в Криму відбувається етнічна чистка?

– У нашому парламенті, в Палаті депутатів парламенту Чеської Республіки, ми мали дуже гарний захід із громадськими організаціями та активістами, які працюють в Криму, Луганській і Донецькій областях. Вони привели свідків того, що там відбувається. Тож у нас була чудова нагода поговорити та зрозуміти, що насправді відбувається. А порушення прав людини відбуваються щодня. Тож я вважаю, що це також чудова причина та одна з цілей цього саміту – ще раз винести на стіл обговорення ці порушення.

Ми хочемо підтримати під час дискусій цих активістів і правозахисників. Вони справді сміливі, вони роблять чудову роботу.

– Я про це питаю, тому що кримські татари в історії відносин із Москвою вже потерпали раніше. Ви бачите, що щось подібне відбувається знову і що ціллю є певна етнічна група?

– Я думаю, що це досить добре описано всіма цими громадськими організаціями та активістами. Тому ми знаємо, ми всі знаємо. І ми не можемо просто заплющувати на це очі. Це дуже важливо – зосередитися на цих темах. І те, чим, на мою думку, важлива «Кримська платформа», і особливо парламентський саміт, є те, що ми зосереджуємося не лише на політичній точці зору, але й на, скажімо так, людській точці зору. Ми всі – люди і маємо співчуття до всіх людей, які страждають. Тож це також одна з відмінностей. І я впевнена, що ми згадаємо про ці речі в нашій остаточній резолюції, яка буде під час завершення саміту.

– Якщо говорити про можливе звільнення цивільних в’язнів, які утримуються в полоні в Криму, чи відчуваєте ви, що всі міжнародні механізми вже використані? Чи вони вичерпані на цей час?

– Не можу сказати. Я не настільки поінформована. Можливо, мій український колега (Руслан Стефанчук – ред.) зможе сказати, що вже використовувалося, а що ні, і де є можливість для вдосконалення. Але те, що я роблю, і мій особистий вплив полягає в тому, що я вважаю, що ми все ще повинні чинити тиск на всі міжнародні асамблеї та всі міжнародні організації, які можуть відігравати певну роль.

Маркета Пекарова Адамова під час інтерв'ю Радіо Свобода 13 жовтня
Маркета Пекарова Адамова під час інтерв'ю Радіо Свобода 13 жовтня

І ми маємо переконати інші країни приєднатися до нас, бути активними в цьому політичному тиску на Росію і приєднатися до нас у всіх діях, таких, як санкції. Я вважаю, що це дуже важливо не лише для Криму, а й для всієї України – справді встановити справедливість для людей. І це можна зробити у міжнародному суді, який буде зосереджений на всіх злочинах, скоєних в Україні, на всій території України, звісно, включно з Кримським півостровом.

– Також було оголошено, що під час «Кримської платформи» тут, у Празі, ви плануєте провести благодійний збір коштів для психологічної допомоги дітям, які постраждали від війни в Україні. Чи маєте ви розуміння, скільки грошей потрібно на цю справу і скільки дітей можуть отримати цю допомогу?

– Перш за все, важливо сказати, що існує інший тип справжнього злочину – це те, як війна впливає на дітей, усіх. Але деяких із них також забрали від їхніх сімей, їх схопили і привезли в Росію чи російські громади, їм промивають мізки і багато іншого. Отже, за словами дружини президента Зеленського, пані Зеленської, це поки що приблизно, тому що ми точно не знаємо цифру, таких дітей – 19 тисяч.

Є, звичайно, величезне бажання допомогти цим дітям і спробувати повернути їх в Україну, в їхні родини, а потім допомогти їм конкретною психологічною та іншою допомогою. Тож ми будемо збирати гроші на це, але також і на допомогу дітям, які є біженцями та проживають зараз у Чехії. Звичайно, потрібні всі гроші, всі гроші вітаються. І всі, хто може взяти участь навіть невеликою пожертвою, це все одно велика допомога. Ми будемо дуже вдячні за це. І ми зможемо допомогти більшій кількості дітей, якщо матимемо більше грошей, звичайно, це логічно. Тож я сподіваюсь, що ми можемо отримати справді велику допомогу.

– Як ви можете прокоментувати заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що не було прецеденту прийняття країни до ЄС без чітких кордонів або принаймні з чіткими кордонами території, яку контролює уряд, і тому Україну навряд чи приймуть до закінчення війни? Чи згодні ви? І чи є інші країни в ЄС, які б мали таку ж позицію?

– Я впевнена, що він із цими заявами та зауваженнями такий один. І я дійсно дуже розчарована не лише Віктором Орбаном, але й усіма угорцями, які дотримуються цих ідей. Неймовірно, що саме угорці, які мають у своїй історії справді важкий досвід із Радянським Союзом, тепер підтримують такі думки.

Тому для мене це справді розчарування. Але водночас я думаю, що ми добре знаємо, що за цим стоїть величезний вплив Росії в Угорщині. І, звичайно, це заважає всім нам. І ми працюємо над єдиною позицією країн ЄС і НАТО. І, зрештою, Угорщина все ще з нами, коли йдеться про санкції тощо. Але я, звичайно, не згодна з позицією Орбана.

  • Зображення 16x9

    Сашко Шевченко

    Журналіст проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум» з січня 2020 року. Співпрацював з виданнями Hromadske.ua та «Детектор медіа». У червні 2019 року пройшов двотижневе стажування у команді data-журналістики The Guardian в Лондоні. Здобув ступінь магістра журналістики в університеті City (Лондон, Сполучене Королівство). Цікавлюсь міжнародними подіями та новинами технологій. 

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG