Державне бюро розслідувань повідомило, що завершило спеціальне розслідування і передало до суду матеріали справи за обвинуваченням колишнього президента Віктора Януковича і експрем’єр-міністра України Миколи Азарова в державній зраді через укладання угоди між Україною й Росією від 21 квітня 2010 року про перебування Чорноморського флоту РФ на території України, відомої як «Харківські угоди».
«Як встановлено слідчими ДБР, колишній президент України у 2010 році отримав вказівку від керівництва РФ продовжити термін перебування Чорноморського флоту Росії на території АР Крим та Севастополя. Згідно з базовими Угодами 1997 року між Україною та РФ, цей строк закінчувався у 2017 році. Раніше Україна підтвердила наміри не пролонговувати дію цих Угод та підготувала двосторонній Меморандум з виведення флоту РФ. Російська сторона проігнорувала офіційне звернення. Через енергетичний шантаж, росіяни вирішили примусити тодішнє українське керівництво продовжити термін перебування флоту РФ в Криму. Це надалі призвело до анексії півострова», – йдеться в повідомленні.
У ДБР заявили, що в результаті «злочинних дій тодішнього керівництва країни» відбулося нарощування особового складу та військової техніки збройних сил Росії на території Криму та Севастополя.
«Ці сили були використані ворогом для окупації півострова у 2014 році. Також слідством задокументовано збитки держави, завдані екскерівництвом країни через підписання Харківських угод, на понад один трильйон вісімдесят мільярдів гривень», – йдеться в повідомленні.
21 квітня 2010 року у Харкові на той час президент України Віктор Янукович і тодішній президент Росії Дмитро Медведєв підписали угоду між Україною і РФ, згідно з якою строк перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі було продовжено з 2017 до 2042 року з правом продовження на п’ять років. Низка українських та західних експертів зазначили, що ці події в подальшому сприяли окупації Криму.
У межах розслідування справи щодо підписання «харківських угод» про підозру у вчиненні держзради було повідомлено Януковичу і колишнім прем’єр-міністру Миколі Азарову, міністру закордонних справ Костянтину Грищенку, міністру юстиції Олександру Лавриновичу та міністру оборони Михайлу Єжелю.
