Народні депутати України 5 вересня повернули е-декларування, але залишили закритими реєстри. А це означає, що декларації чиновників, в тому числі зі статками, набутими під час війни, суспільство не побачить.
Про ризик ухвалення такого законопроєкту раніше повідомляв заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин. За його словами, до законопроєкту, який передбачає відновлення е-декларування для чиновників, внесли відповідні правки, які і дозволять чиновникам і депутатам ще протягом щонайменше року не показувати суспільству статки за останній рік. Юрчишин додав, що більшість аргументів за закритий реєстр – «це відверта маніпуляція», адже усі аргументи щодо безпеки декларантів вже враховані у законопроєкті. Зокрема, ідеться про те, що військові, полонені, громадяни на тимчасово окупованих територіях не повинні декларуватися до закінчення воєнного стану або деокупації території. Натомість така норма не стосувалася працівників ВЛК і військкоматів.
Відкритий реєстр підтримують декларацій і міжнародні партнери України, зокрема країни-члени «Групи семи», країни Євросоюзу і Міжнародний валютний фонд, який залишається найбільшим кредитором України.
А НАЗК вимагатиме у президента ветувати проголосований парламентом закон про відновлення е-декларування, якщо той міститиме корупційні норми. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков.
– Сьогодні парламент розглянув один із законопроєктів щодо відновлення е-декларування. Мова йде вже про закон №9587-д. «За» проголосували 305 народних депутатів. Що передбачає цей документ? І, як зазначають народні депутати, була підтримана 25-та поправка. У чому проблема? Що не так з нею?
– Національне агентство абсолютно впевнене, що ми маємо працювати над зменшенням кількості осіб в реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупційними правопорушення. Тому ми запропонували внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачити, що протоколи за несвоєчасну подачу декларацій складаються в автоматичному режимі, як і за порушення правил швидкісного режиму, реєстром декларацій як ІТ-системою. По-перше, це мінімізує корупційні ризики, оскільки сама система, а не людина, визначає, чи вчинені, чи не вчинені правопорушення. По-друге, ми запропонували, що особи, які добровільно сплатили штраф, не включаються до реєстру осіб, які вчинили корупційні і пов’язані з корупцією правопорушення. Сьогодні парламент підтримав відповідні законодавчі зміни, запропоновані фактично Національним агентством.
У цьому законопроєкті є дві небезпечні норми. Національне агентство вимагатиме вето президента щодо двох відповідних пунктів
Разом з тим у цьому законопроєкті є дві небезпечні норми. Перше – правка 25 народного депутата Мамки дозволяє вважати особами, які не вчинилися адміністративних правопорушень, осіб, які не вказали в декларації майно вартістю до 1,3 мільйона гривень і були притягнуті до адміністративної відповідальності. Це нонсенс! Норма 25-ї правки передбачає, що особи, які не вказали таке майно, після сплати штрафу вважаються такими, що не притягнуті до відповідальності. Це просто порушення логіки навіть законодавчої роботи!
І друга небезпечна норма – це внесення змін до статті 59-ї, яка врегульовує порядок ведення осіб, що вчинили корупційні і пов’язані з корупцією правопорушення. Ця норма приховає від громадян і журналістів дані про 40 тисяч осіб, які вчинили відповідні правопорушення, у тому числі 10 тисяч осіб, які засуджені за кримінальні корупційні злочини.
Національне агентство вимагатиме вето президента щодо двох відповідних пунктів. Ми сподіваємося, що президент, як і громадяни України, підтримає прагнення громадян України мати доступ до тих осіб, які вчинили кримінальні корупційні злочини.
(Законопроєкт №9587-д «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо вдосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у другому читанні й у цілому підтримали 305 народних депутатів, повідомив член фракції «Голос» Ярослав Железняк. За його словами, «правка №25 (вона про уникнення відповідальності, якщо на 1,3 млн грн забув задекларувати майно) набрала 250 голосів – врахована» – ред.)
– Серед інших поправок, які парламент сьогодні відхилив, була поправка, яку дуже активно обговорювали і політики, і експерти – правка Максима Бужанського і Максима Павлюка. Вона, зокрема, передбачає по суті відсутність відповідальності за незадеклароване орендоване майно. Чи правильно це? І чому було важливо, щоб ця поправка була не проголосована?
– Ця поправка була не проголосована. І це дуже добре. Чому? Тому що ця правка дозволяла не декларувати без будь-якої відповідальності майно, вартість використання яким становить понад 1,3 мільйона гривень. Це значить, що можна фактично використовувати маєток, умовно, в Маямі, у Сан-Франциско або на південному узбережжі Франції хоч увесь рік і не декларувати таке майно. Тобто ця правка фактично знищувала систему декларування як таку.
– Якщо говорити взагалі про основний законопроєкт про відновлення е-декларування №9534, то вже є інформація, що народні депутати не підтримали поправку про те, щоб декларації були публічними. Цю правку також активно обговорювали.
Тобто виходить, що українці як до цього не могли публічно побачити декларації чиновників, так і зараз не зможуть. Поясніть, будь ласка, у чому тут справа? Чи розумієте ви острах депутатів?
– Нам необхідно ознайомитися з фінальною редакцією законопроєкту. Сподіваємося, він буде в цілому ухвалений сьогодні. Тоді ми зможемо коментувати відповідні положення.
(Після розмови стало відомо, що вказаний законопроєкт №9534 все ж ухвалили в цілому 329-ма голосами – ред.)
Очевидно, певні ризики безпекові є. Наприклад, відкриття даних щодо посадовців в Мелітополі окупованому, в Маріуполі окупованому, в Генічеську. Оскільки десятки тисяч осіб на окупованих територіях подавали декларації про себе і своїх близьких осіб і дані про їх майно на окупованих територіях. Ми не були залучені комітетом з антикорупційної політики до опрацювання проєкту до другого читання, тому не знаємо, в якій редакції відповідні правки голосувалися.
– Наскільки я розумію, що це мова йде про те, щоб перенести відкриття цих декларацій на рік. Тобто НАЗК матиме доступ до них, але громадськість, ЗМІ не матимуть. Наскільки це відповідає взагалі вимогам наших партнерів, які якраз вже звертаються до України неодноразово, аби ми відновили е-декларування і зробили його прозорим.
– Наскільки я розумію, основною вимогою наших партнерів є забезпечити відновлення обов’язку подання декларацій. Він відповідним законопроєктом відновлюється. Обов’язок подачі декларації – 90 днів після набуття чинності законом або до 31 січня. Знову ж таки, ми хоча й є органом, який забезпечує формування антикорупційної політики, не маємо остаточно тексту, який голосують сьогодні депутати офіційно.
– А чи можливо, наприклад, частково відкрити реєстри? Тобто щодо тих чиновників, які на окупованих територіях або їхні рідні зараз перебувають, або виїхали звідти, щоби не нашкодити людям там, а от щодо чиновників столиці чи можна так зробити, щоб це частково працювало?
– Можливо. На перемовинах з МВФ обговорювалося відкриття декларацій високопосадовців. Це 2 135 осіб, включаючи народних депутатів, міністрів, їх заступників і так далі. Тобто це найпростіша опція – відкриті дані щодо 2 135 осіб.
На перемовинах з МВФ обговорювалося відкриття декларацій високопосадовців. Це 2 135 осіб
Щодо всіх інших є певна проблема з відкриттям даних щодо, наприклад, посадовців, які декларуються і зареєстровані в місті Києві. Оскільки більшість командного складу української армії зареєстрована в Києві. А, отже, таке просте рішення вимагало би від нас відкриття даних і щодо декларацій військових.
– А чи є ще якісь підводні камені у цьому основному законопроєкті, щодо яких ви бачите небезпеку?
– Ми публічно заявляли про дві небезпеки, які були в редакції закону до першого читання. Сподіваюся, що там не з’явилося до другого читання інших небезпечних речей.
По-перше, це фактично відміна правила, що все, що ти використовуєш на 31 грудня, треба декларувати. Парламент хоче це зміни і зробити: два місяці ти маєш користуватися до кінця періоду декларування. По-перше, це важко декларанту. Він тепер мусить відміточки робити, скільки він прожив.
По-друге, це дозволить, наприклад, користуватися 60 днів в листопаді і в грудні елітним авто або будинком і не декларувати відповідне майно. Це величезна лазівка, закладена парламентом в законопроєкті до другого читання. Тому розслідування «Схем», «Української правди» або «Слідство.Інфо» щодо посадовців, використання ними майна, скоріш за все, тепер не знаходитиме юридичного вирішення. Оскільки одна справа довести, що особа на 31 грудня користувалася майном, а інша справа – що конкретні два місяці наприкінці відповідного періоду. Ми прогнозуємо, що десь половина розслідувань журналістів тепер втратять сенс.
– На обов’язковості відновлення декларування і покарання за брехню в цьому декларуванні наполягають партнери України, зокрема «Група семи», ЄС, а також МВФ, від якого залежить велика частина українського бюджету на наступний рік. Як ви вважаєте, як оцінять партнери проголосовані сьогодні закони, якщо в них будуть ось ці проблемні поправки? Чи для них важливо лише факт відновлення е-декларуванні, чи важливі умови, в яких це декларування відбуватиметься?
Ми впевнені, що ні ЄС, ні МВФ з такими корупційними нормами, які є в кінцевих текстах цих законів, не сприймуть їх імплементацію як виконання вимог наших міжнародних партнерів
– Ми впевнені, що ні ЄС, ні МВФ з такими корупційними нормами, які є в кінцевих текстах цих законів, не сприймуть їх імплементацію як виконання вимог наших міжнародних партнерів. Тому ми будемо вимагати вето президента на законопроєкти, якщо вони будуть містити відповідні небезпечні корупційні норми. І сподіваємося, що президент, як і народ України, має нульову толерантність до корупції і ветує їх, змусивши парламент переголосування законів після вето президента.
Особливо хочу відмітити роботу голову монобільшості Давида Арахамії. Він зробив все, щоб зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення небезпечні не були включені до кінцевої редакції закону. Однак не всі депутати погодилися з позицією голови монобільшості.
– Чи ви можете назвати цифру тих, хто при необов’язковості декларування таки подає дані про свої статки? Чи проводить НАЗК сьогодні перевірку тих чиновників, які подали декларації?
– Понад половина декларантів за відсутності обов’язку їх подати подали декларації за 2021 рік. І вже близько половини за 2022 рік. Це свідчить про те, що бути доброчесними, звітувати про свої статки перед суспільством стало звичкою для державних службовців в Україні.
– А якщо говорити про народних депутатів, то чи є у вас дані про них? Наскільки вони активно готові добровільно подавати декларації?
– Народні депутати належать до тієї категорії публічних службовців, які не поспішають подавати декларації. Лише 10% приблизно народних депутатів подали декларації. На відміну від інших публічних службовців, серед яких половина подала декларації. Тобто в 5 разів менше, ніж інші декларанти.
– Це за 2022 рік?
– За 2021 рік. І так само за 2022-й, приблизно однакова статистика.
|
Депутати повідомили, що законопроєкт №9534, про повернення декларування, ухвалили в цілому 329-ма голосами.
Депутат Ярослав Железняк пояснив суть трьох підтриманих правок: «Правка №1 – уточнює перелік посадових осіб юридичної особи публічного права, які підпадають під антикорупційне законодавство; правка №246 – про те, що якщо вказали майно в одному розділі, а не вказали в іншому, то це не вважається злочином; правка №277 – якщо майно декларується декілька років і його вже раз перевірили, то не можна повторно перевіряти».
У контексті непідтриманої правки №371 – про відкриття декларацій – він додав: «Не впевнений, що це зарахують як виконання одного зі структурних маяків МВФ».
Депутат Олексій Гончаренко зазначив також у Telegram: «Відновлення електронного декларування передбачає: подачу декларацій за поточний рік, а також за 2021, 2022 роки; відновлення спецперевірок; військові, які беруть участь в бойових діях, подаватимуть декларації через 90 днів для подання е-декларації після закінчення бойових дії або демобілізації. Але, наприклад, радники ОП не будуть декларуватися, а ось військовим буде потрібно».
4 вересня, напередодні голосування у ВР Анастасія Радіна у фейсбуці повідомила, що комітет з антикорупційної політики, який вона очолює, затвердив редакцію законопроєкту про відновлення декларування до другого читання з нормою, яка передбачає залишити реєстр декларацій закритим ще на один рік з можливістю для декларантів добровільно подати в НАЗК заяву щодо персонального відкриття декларації впродовж цього року.
Обов’язкове декларування для чиновників було тимчасово зупинене в перші тижні повномасштабної війни Росії проти України. Вже у вересні 2022-го голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зареєстрував законопроєкт, який має відновити е-декларування.
27 липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №9534 про відновлення електронного декларування для посадовців держави та місцевого самоврядування.
У меморандумі з МВФ за програмою розширеного фінансування ухвалення закону про відновлення декларування є «структурним маяком».
|
