Вранці 24 липня український порт «Рені» на Дунаї зазнав масованого удару російських безпілотників. Атака освітила небо в Румунії, всього за 200 метрів на іншому березі річки, однієї з головних водних артерій Європи. Це була найближча точка війни до Румунії з тих пір, як Росія почала повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
Удар стався на тлі майже щоденного обстрілу російськими військовими Одеси та інших українських продовольчих експортних об’єктів протягом останнього тижня після того, як президент Росії Володимир Путін 17 липня вивів свою країну з укладеної за посередництва ООН угоди про морський коридор, що дозволяла безпечне транспортування українського зерна. Київ звинувачує Москву в обстрілах зерна та інфраструктури, життєво важливих для угоди.
На думку аналітиків, тривожним знаком того, що Росія може посилити свої атаки, є те, що Кремль не лише намагається витіснити український експорт зерна зі світових ринків, але й підриває підтримку Києва в ЄС, особливо серед країн Центральної та Східної Європи, порушуючи внутрішні сільськогосподарські ринки країн.
Крім того, потенційний хаос у румунських портах може не лише вплинути на експорт українського зерна, а й ускладнити транспортування – у протилежному напрямку – палива та військової допомоги – «все, що дозволяє Україні протистояти» агресії Росії, за словами Косміна Попи, дослідника Інституту Ніколае Йорги Румунської академії в Бухаресті.
Націлювання на Дунай не лише вплине на експорт баржами, але й може створити додаткове навантаження на залізничні та автомобільні транзитні маршрути через Румунію та Молдову, сказав Попа в коментарі Румунській службі Радіо Свобода.
Ситуація буде погіршуватися за відсутності чіткої та рішучої реакції Заходу, яка б показала Путіну, що існують межі, які він не може перетнутиКосмін Попа
«Атаки Росії є також непрямими атаками на сусідні з Україною країни. Тож, з цієї точки зору, ситуація буде погіршуватися за відсутності чіткої та рішучої реакції Заходу, яка б показала Путіну, що існують межі, які він не може перетнути», – сказав Попа.
«[Військові РФ] ціляться як з прямими, так і з непрямими цілями. Вони прагнуть порушити річкову та залізничну транспортну інфраструктуру в Румунії, щоб створити затори та хаос у румунських портах у гирлі Дунаю», – сказав Попа.
Ознаки цього підтверджують цю думку.
25 липня кораблі перешкоджали західному краю Чорного моря біля входу в Дунай і за межами румунського чорноморського порту «Констанца» на тлі, як зазначають аналітики, невизначеності щодо того, чи варто надалі використовувати цей потенційно ризикований маршрут.
24 липня майже 30 кораблів кинули якір біля портового терміналу в Ізмаїлі, повідомляє Reuters. Через кілька годин після нападу можна було побачити довгу чергу вантажівок, які чекали біля порту в Рені.
Під час атаки 24 липня три склади зерна були знищені в Рені, семеро працівників порту були поранені. На тлі побоювань щодо зриву експорту та доставки зерна світові контракти на пшеницю та кукурудзу різко зросли 24 липня, повідомляє Reuters.
Через кілька годин після атаки генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав Росію повернутися до Чорноморської зернової угоди, попередивши про руйнівний вплив на «вразливі країни, які намагаються нагодувати своїх людей».
Президент Румунії Клаус Йоганніс, один із кількох високопоставлених румунських чиновників, які засудили атаку, назвав її «ескалацією», яка створює «серйозні ризики для безпеки в Чорному морі».
Після повномасштабного вторгнення Росії Київ збільшив експорт зерна через ЄС приблизно до 1 мільйона тонн на місяць, причому великі обсяги експортуються з румунських портів і вздовж Дунаю.
Потяги, вантажівки та баржі використовували для транспортування української сільськогосподарської продукції з малих дунайських портів, таких, як «Рені» та «Ізмаїл», до Румунії.
Межуючи з Україною, а також маючи вихід до Чорного моря, Румунія – і зокрема її порт «Констанца» – також відіграє невід’ємну роль в зусиллях України обійти морську блокаду Росії. З початку війни «Констанца» обробляла третину загального експорту зерна України, що становить трохи менше ніж 49 мільйонів метричних тонн.
Україні доведеться ще більше покладатися на експорт вантажівок і залізницьКрістіан Влас
Румунські портові оператори відвантажили 8,6 мільйона метричних тонн українського зерна у 2022 році та 6,3 мільйона метричних тонн за перші п’ять місяців 2023 року, повідомила адміністрація порту «Констанца» Reuters. Загалом за перші п’ять місяців порт перевантажив 12,2 мільйона метричних тонн зерна, що на 21% більше, ніж у попередньому році.
Інші наслідки?
Російська атака на «Рені» може мати й інші наслідки, зазначив Крістіан Влас, румунсько-молдовський аналітик.
«Тепер ризик полягає в тому, що Україні доведеться ще більше покладатися на експорт вантажівок і залізниць, що вже є спірним питанням у відносинах з країнами Центральної та Східної Європи, особливо з Польщею та Румунією, які вважаються найсильнішими українськими союзниками в ЄС», – сказав Влас Радіо Свобода.
2 травня ЄС дозволив п’ятьом країнам – Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині – заборонити внутрішні продажі української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, дозволивши при цьому транзит через них для експорту в інші країни, зокрема в ЄС.
Минулого року Європейська комісія оголосила, що встановлює так звані «лінії солідарності», щоб гарантувати, що Україна зможе експортувати зерно, пообіцявши мільярди євро інвестицій в інфраструктуру. 15 червня Європейська комісія продовжила цю угоду до 15 вересня.
«Росія використовує перебої з чорноморськими постачаннями зерна, щоб ускладнити і зіпсувати відносини щонайменше п'яти країн-членів ЄС з Україною. Ці країни ЄС на чолі з Польщею хочуть продовжити обмеження на певні категорії українського зерна після 15 вересня», – сказав Радіо Свобода Діоніс Ценуза, експерт вільнюського Центру досліджень Східної Європи.
Крім того, що РФ сіє хаос в ЄС, а Путін намагається витіснити Україну і показати Росію як потенційного продовольчого рятівника, сказав Ценуза.
І це те повідомлення, яке Путін, ймовірно, поширить, коли прийматиме десятки глав африканських держав у Санкт-Петербурзі 26-29 липня на другому щорічному саміті «Росія-Африка».
Росія використовує нову динаміку війни проти України, щоб отримати переваги на Глобальному ПівдніДіоніс Ценуза
«Путін відверто говорив про здатність Росії замінити український експорт зерна як для задоволення західних ринків, так і для надання гуманітарної допомоги Африці», – сказав Ценуза.
Путін неодноразово заявляв, що Росія запропонує безкоштовне зерно африканським країнам з низьким рівнем доходу після розірвання зернової угоди. «Хочу запевнити, що наша країна здатна замінити українське зерно як на комерційній, так і на безоплатній основі», – сказав російський президент Володимир Путін у заяві 24 липня, стверджуючи, що Росія відправила в Африку майже 10 млн тонн зерна у першому півріччі цього року.
«Очевидно, що Росія використовує нову динаміку війни проти України, щоб отримати переваги на Глобальному Півдні, який потерпає від посухи та зростання цін на продовольство, – сказав Ценуза. – Росія повільно замінює енергетику зерном як інструмент глобального впливу».
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди, що була укладена окремо Росією й Україною з ООН і Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року.
Після виходу Росії з Чорноморської зернової угоди, яка реалізувалася, зокрема, через порти Одеси, армія РФ посилила атаки на портову інфраструктуру півдня України.
Cекретар РНБО України Олексій Данілов 23 липня заявив, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря.
Він додав, що через акт залякування Москва намагається упередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору.
