Колишнього голову Комітету національної безпеки Казахстану Каріма Масімова включили до переліку осіб, повʼязаних із фінансуванням тероризму та екстремізму, повідомляє informburo.kz. Масімов уже засуджений до 18 років позбавлення волі у справі про державну зраду та захоплення влади.
Крім Масімова, до реєстру внесли його колишніх заступників Ануара Садикулова та Даулета Єргожина, також засуджених до позбавлення волі на строк 16 років.
Вирок Масімову та його заступникам суд у Казахстані ухвалив у квітні 2023 року. За словами генерального прокурора країни Беріка Асилова, 5 січня 2022 року Масімов та його заступник «наказали залишити будівлі КНБ в Алмати, Кизилорді, Алматинській області. Також були залишені будівлі поліції Алматинської та Жамбилської областей». «Там було вкрадено близько трьох тисяч одиниць зброї, більшу частину не знайдено досі», – додав генпрокурор Казахстану.
Масімова затримали 6 січня 2022 року під час січневих протестів у Казахстані. Пізніше були затримані його колишні заступники.
56-річний Карім Масімов, давній соратник експрезидента Нурсултана Назарбаєва, був призначений на посаду голови КНБ у вересні 2016 року. Раніше він обіймав посаду голови уряду. Вперше він обіймав посаду премʼєр-міністра з 2007 по 2012 рік. Вдруге – з квітня 2014 року до свого призначення головою КНБ.
Масові протести в Казахстані розпочалися 4 січня 2022 року з мітингів проти зростання цін на газ, які згодом переросли в масові акції з вимогами відставки влади та знесенням памʼятників Назарбаєву, а закінчилися 7 січня 2022 року заворушеннями в Алмати, Костанаї та інших великих містах, а також введенням військ ОДКБ та відключенням інтернету в країні.
За офіційними даними, під час січневих протестів та заворушень загинули 238 людей, у тому числі шість – унаслідок тортур після затримання. Кілька тисяч людей були затримані, сотні заявили про тортури, але більшість порушених за скаргами на жорстоке поводження кримінальних справ була припинена.
