Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
«Ніхто мене не зупинить» – Залужний про деокупацію Криму
Українські військові намагатимуться звільнити окупований Крим, вкотре запевнив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в інтерв’ю The Washington Post.
«Щойно в мене з’являться засоби, я щось зроблю. Мені начхати – ніхто мене не зупинить», – наголосив генерал. Як зазначає видання, така заява прозвучала нібито на тлі побоювання деяких західних чиновників «щодо реакції президента РФ Володимира Путіна, якщо українські захисники зможуть розпочати звільнення півострова».
Також він сказав, що «на війні можна і потрібно вбивати ворога на його території».
«Якщо наші партнери бояться використовувати свою зброю, ми будемо вбивати зі своєї. Але лише стільки, скільки буде необхідно», – заявив генерал. Про це тут
Результати саміту НАТО для України: реакції на те, що Зеленський назвав «абсурдним» і на те, що «гарним»
Cаміт НАТО, що пройшов 11–12 липня 2023 року, не став історичним для України, бо не зазначив чітких перспектив вступу до цього безпекового Альянсу, але підтримка України, яка вже 1,5 роки стримує широкомасштабну агресію Росії, була наскрізною темою усіх обговорень.
У перший день зібрання, дізнавшись про те, яким буде комюніке саміту, президент України, назвав рішення НАТО «абсурдним», а вже наступного дня, за результатами усіх обговорень із лідерами країн Альянсу та спільної заяви країн G7 – Володимир Зеленський сказав, що «результати саміту гарні, але якби було запрошення, були б ідеальними». Що ж так змінило оцінку президента України?
Радіо Свобода зібрало реакції посадовців та експертів на те, що ж отримала Україна на саміті НАТО у Вільнюсі? І прогнози щодо того, як це може наблизити завершення російсько-української війни. Читайте за лінком
Як САУ Caesar знищує базу російських дронів? Ексклюзивний репортаж
Франція передала Україні самохідні артилерійські установки (САУ) Caesar навесні 2022 року. Відтоді ці гармати активно працюють на лінії фронту.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» спостерігали за бойовою роботою українських артилеристів, а також поспілкувалися з екіпажем Caesar про особливості ведення вогню, нюанси експлуатації гармати, а також про досвід участі в операції по звільненню острова Зміїний. Текстова публікація тут
Рада змінила дати святкування Різдва, Дня захисників та Дня державності
Верховна Рада змінила дати святкування Дня української державності, Дня захисників і захисниць, а також Різдва Христового.
«За» схвалення президентського законопроєкту №9431 проголосував 241 народний депутат.
Згідно з документом, День української державності перенесено з 28 липня на 15 липня, а День захисників і захисниць України – на 1 жовтня (згідно з чинними нормами законодавства, зараз це 14 жовтня), а Різдво відзначатимуть 25 грудня. Про це тут
«Відбирають продукцію і техніку». РФ хоче створити «вільну економічну зону» в окупації
Навіщо окупаційна влада обіцяє підвищення рівня життя жителям захоплених українських територій? Яким є реальний стан економіки на окупованих частинах Херсонської й Запорізької областей? Які підприємства окупаційні чиновники відібрали у власників і кому їх віддають? Де Росія бере кошти для ведення війни й утримання окупованих територій?
Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Текстова публікація тут
Далі коротко про те, що могли пропустити:
- У ЗСУ підтвердили отримання касетних боєприпасів від США
- ISW: українські військові «вдосконалюють стратегію контрнаступу»
- Українські суди винесли вироки понад 50 російським військовим через воєнні злочини – Костін
- Держінспекція дала дозвіл на встановлення тризуба на щиті монумента «Батьківщина-мати» у Києві
- «Порушив накладені обов’язки»: суд узяв під варту митрополита УПЦ (МП) Павла
- Удари по Бердянську вбивають російських генералів? Що відомо про наслідки вибухів в окупованому місті
- США, Британія та ЄС привітали рішення Ердогана щодо вступу Швеції до НАТО
- Резніков у Вільнюсі підписав оборонну угоду з Францією
- Володимир Путін: ПВК «Вагнер» не існує
- Олімпіада в Парижі: МОК не надсилатиме запрошень Росії та Білорусі
Київська влада заборонила публічне програвання пісень і творів російською
Київська міська рада заборонила публічне використання російськомовного контенту в столиці. Таке рішення підтримав 71 депутат.
За словами депутата Київської міської ради, голови постійної комісії з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадима Васильчука, необхідно захистити український інформаційний простір від гібридних впливів держави-агресора, яка намагається зруйнувати українську національну ідентичність, культуру, традиції, звичаї та історичну пам’ять.
«Передбачено заборонити публічне висвітлення та демонстрацію російськомовних товарів та послуг, які створені у процесі провадження діяльності у сфері культури. Це книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори, музичні звукозаписи, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти та культурно-освітні послуги. Російська – мова країни-агресора, і їй не місце в серці нашої столиці», – наголошує Васильчук. Більше про це тут
Петиція на захист українського дубляжу в кінотеатрах набрала мінімум голосів для розгляду
Петиція із вимогою залишити український дубляж в кінотеатрах на сайті Кабінету міністрів набрала мінімальні для розгляду 25 тисяч голосів – за даними на 12 липня, її підтримали 25 027 людей.
Петиція вимагає переглянути пункт законопроєкту «Про застосування англійської мови», за яким англомовні фільми мають демонструватися в кінотеатрах мовою оригіналу з субтитрами.
Автор петиції – Максим Левенець – аргументує свою незгоду тим, що український дубляж сприяє поширенню української мови, а за його відсутності глядачі будуть переглядати натомість фільми в російському дубляжу онлайн. Про це тут
Російський паспорт та 255 днів в окупованому Криму: «Схеми» виявили ще одну українську суддю з громадянством РФ
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Витяг вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014 році, згідно з яким громадяни України та особи без громадянства, які на той момент постійно проживали на півострові, визнавались громадянами РФ. Про це йдеться у розслідуванні «Схем» (проєкт Радіо Свобода).
Журналісти також з’ясували, що у період з 2018-го по січень 2022 року суддя відвідувала окупований Крим. Загальна кількість днів, що Арестова провела на півострові – понад 250 днів.
Сама суддя у коментарі заявила, що «не має російського громадянства», водночас припустила, що паспорт їй «можливо, дійсно був виданий», як і решті зареєстрованих мешканців Криму після псевдореферендуму. Свої поїздки на окупований півострів Арестова пояснила необхідністю відвідувати батьків. Читайте і дивіться про це тут
Протидія російській пропаганді. Як Україна повертає мовлення на окуповані території
Як Україна намагається поширювати своє мовлення на окуповані території півдня України? Чи зникло російське радіо і телебачення на звільненій частині Херсонщини? Як боротися з поширенням російської пропаганди, і чому це актуально не лише для України?
Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Текстова публікація тут
Публікації, які можуть вас зацікавити:
- Rheinmetall відкриє завод бронетехніки в Україні протягом наступних кількох місяців – гендиректор
- Єврокомісія продовжила безоплатний роумінг для українців ще на рік
- Депутати підтримали законопроєкт про легалізацію медичного канабісу
- «Всі радянські пам’ятники мають бути демонтовані»: як на Львівщині проходить декомунізація
- У Києві перейменували ще 14 об’єктів
- «Доносьте у чат»: як Росія знищує залишки українського в окупованому Донецьку
- «Скіфські кургани, фортеці, будинок Поліни Райко»: пам'ятки, зруйновані російською окупацією та потопом
- На території Нижньої лаври у Києві комісія оглянула і опечатала ще два корпуси – Мінкультури
- «Ти вже трохи пожила, достатньо тобі». Українки розповіли про тортури та знущання у російському полоні
- Мінкульт погодив передачу будинку Сікорського громаді Києва. Її має розглянути уряд
80-і роковини Волинської трагедії: що заважає українсько-польському історичному порозумінню
80 років тому, влітку 1943 року, відбулася найактивніша фаза кривавого українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни. Епіцентром кровопролиття стала Волинь.
У Польщі День пам’яті жертв Волинської трагедії припадає на 11 липня, причому офіційна польська назва цього дня: «Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польської». Рішення, щоб офіційно так тлумачити цю дату й ті події, польський Сейм ухвалив у 2016 році. В Україні на це відреагували вкрай критично. Офіційний Київ виказав жаль і неприйняття з цього приводу, а українські політики називали це антиукраїнським випадом з польського боку.
Більше про те, як тут наблизитися до порозуміння, як прибрати найгостріші та найконфліктніші кути, проєкт Радіо Свобода «Історична Свобода» поспілкувався з істориком і публіцистом, ініціатором Українсько-польського форуму істориків Олександром Зінченком. Читайте за лінком
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут
