Суддя Донецького окружного адміністративного суду Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Витяг вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014-му році, згідно з яким громадяни України та особи без громадянства, які на той момент постійно проживали на півострові, визнавались громадянами РФ. Про це йдеться у розслідуванні «Схем» (проєкт Радіо Свобода). Журналісти також з’ясували, що у період з 2018-го по січень 2022-го року суддя відвідувала окупований Крим. Загальна кількість днів, що Арестова провела на півострові – понад 250 днів. Сама суддя у коментарі заявила, що «не має російського громадянства», водночас припустила, що паспорт їй «можливо, дійсно був виданий», як і решті зареєстрованих мешканців Криму після псевдореферендуму. Свої поїздки на окупований півострів Арестова пояснила необхідністю відвідувати батьків.
Відповідно до витягу з «Роспаспорту», Людмила Арестова стала громадянкою РФ 5 квітня 2014 року, а сам паспорт безпосередньо був виданий 10 квітня. Причина набуття громадянства Росії, йдеться у витягу – стаття 5 так званого договору «між Російською Федерацією та Республікою Крим», ратифікованого 21 березня 2014 року. Тоді Росія оголосила про «включення» Криму до свого складу (це рішення суперечить міжнародному праву).
За допомогою сайту Податкової служби РФ вдалось встановити індивідуальний податковий номер платника податків в Росії Людмили Арестової, прив’язаний до її паспорта громадянки РФ.
Окрім того, у витоках із баз даних про клієнтів медичних організацій Росії «Схеми» знайшли інформацію із зазначенням даних російського паспорта на ім’я Людмили Арестової і податкового номера. Окрім того, там зазначена адреса поштової скриньки, яка, ймовірно, належить сину Арестової – Максиму.
Згадка про Арестову також є у базі даних російської медичної лабораторії «Гемотест», витік інформації з якої відбувся у 2022 році, через що російський суд оштрафував медзаклад на 60 тисяч рублів.
Ці записи свідчать про те, що Людмила Арестова при проходженні тесту на коронавірус вказувала дані російського паспорту.
У «Гемотесті» журналістам повідомили, що на відміну від інших аналізів, для здачі тесту на коронавірус обов’язково необхідно надати оригінал паспорту РФ. Така ж умова вказана і на офіційному сайті медлабораторії.
Станом на дату публікації Арестова не вийшла з громадянства РФ. Чинність документа журналісти перевірили за допомогою офіційного сервісу МВС Росії. Станом на 13 липня 2023 року російський паспорт Людмили Арестової серед недійсних не значиться.
«Схеми» також віднайшли фотографії судді Арестової, зроблені в окупованому Севастополі, у закладі «33 пингвина». Судячи з назви альбому «Наташа ДР» та світлин, опублікованих у 2018-му році, це було святкування дня народження доньки Арестової Наталії. На той час Крим вже був під російською окупацією.
Від джерел у правоохоронних органах «Схеми» отримали дані про перетин адмінкордону з Кримом суддею Людмилою Арестовою за останні п’ять років.
Щонайменше 6 разів суддя Арестова відвідала півострів у 2018 році, 7 – у 2019-му, у 2020-му – 1 раз, у 2021-му – 5 разів. Востаннє із подорожі в Крим (що тривала 31 день) Арестова повернулася за місяць до вторгнення – у січні 2022 року.
Якщо підрахувати загальну тривалість перебування української судді Арестової у Криму, починаючи з середини 2018 року, то виходить щонайменше 255 днів – сумарно понад пів року на окупованому Росією півострові.
На сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів журналісти знайшли анкету судді Арестової, яку вона заповнювала у 2018 році, коли проходила кваліфікаційне оцінювання. На запитання, чи має вона громадянство іншої держави, Арестова відповіла: «Ні, не маю».
У 2019 році Арестова заповнювала аналогічну анкету, коли подавалася на посаду судді Окружного адміністративного суду Києва. Тоді вона знову не повідомила про російський документ.
У коментарі «Схемам» суддя Арестова також стверджує, що не має російського громадянства.
«У мене немає російського громадянства. Я тільки знаю, що я мешкала в Криму і була там зареєстрована, і працювала в суді, і тому мені такий паспорт, можливо, дійсно був виданий. Бо, якщо я не помиляюся, там всі громадяни, хто мешкав в Криму, і хто був там зареєстрований на момент анексії, вони були всі визнані громадянами Росії», – повідомила Арестова.
На уточнення щодо схожості почерку та підпису у документах з суддівського досьє та у формі 1П, яка є у витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», Арестова повідомила, що це «підробка», бо там міститься інформація, «яка не відповідає дійсності».
На запитання щодо обліку даних паспорта на ім’я Арестової у витоках із баз російських медичних організацій, суддя відповіла: «Я не знаю, що це за інформаційні бази. Я проходила тести (на коронавірус – ред.) на підконтрольній території».
Інформацію відносно 255 днів, проведених сукупно у Криму за останні 5 років, Арестова прокоментувала так:
«Я до цього ставлюся нормально, тому що заборони для суддів, які мешкали в Криму і у кого живуть там родичі, якщо є майно, немає. Коли я проходила кваліфікаційне оцінювання, то ці питання ставилися членами комісії. Вони сказали, що до мене питань немає, тому що я не на відпочинок їжджу, а тому що в мене там батьки літні, які мають дуже серйозні захворювання».
Суддя додала: «У мене батьки – громадяни Російської Федерації, вони мешкали на Камчатці, а потім переїхали в 2007 році в Севастополь і отримали посвідку на постійне проживання».
Також Арестова стверджує, що начебто питання наявності в неї російського громадянства вже досліджувалося Державним бюро розслідувань.
«З 2021 року ДБР займається цим питанням. І мною подано вже кілька скарг стосовно цього, тому що це не нова інформація. Мене допитували в ДБР стосовно цієї інформації і мені показували форму (форма 1П – прим. ред.), яка є там, і я скажу, що там міститься завідомо неправдива інформація. У мене були обшуки вдома, в мене шукали цей паспорт, в суді шукали»
«Схеми» надіслали запит в ДБР із проханням повідомити, чи фігурує суддя Арестова у кримінальних провадженнях відомства, і якщо так, то за якими статтями.
«Повідомляємо, що слідчі Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000529 від 16.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111 (державна зрада) , ч.2 ст. 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення)», – відповіли в ДБР.
«У межах вказаного кримінального провадження перевіряється можливе внесення Арестовою Л.В. організації неправдивих відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, вчиненому службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, за попередньою змовою групою осіб», – додали в ДБР.
«На даний час не встановлено достатніх даних та доказів для підозри судді Донецького окружного адміністративного суду Арестової Л.В. у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень», – резюмували в Державному бюро розслідувань.
У коментарі журналістам щодо кримінального провадження Арестова заявила: «Органи сфабрикували відносно мене справу для того, щоб втручатися в діяльність суду. Щоб слідкувати за мною, щоб порушувати ті права, які мені дали. І я намагаюся захиститися уже як 2 роки. Зараз я подала скаргу в районний суд Києва на ДБР, розглядаються підстави вже рік в Європейському суді з прав людини, і зараз готуються вже інші скарги, щодо додаткових порушення».
Після розмови з журналістом до редакції Радіо Свобода надійшли адвокатські запити чоловіка судді – Сергія Васильєва – з вимогою надати інформацію про журналістів, які проводять розслідування щодо судді.
Згодом Арестова направила окремий запит до Радіо Свобода із запитаннями, яким саме обсягом інформації про неї володіють журналісти, і вимогою «знищити персональну інформацію судді», яка є у «Схем».
Пізніше до редакції також надійшов запит від Вищої ради правосуддя через скаргу, яку Арестова подала з формулюванням щодо «втручання в її роботу».
При цьому у своїй скарзі Арестова повідомила, що на момент окупації Криму вона мешкала та була зареєстрована у Севастополі.
«Схеми» також окремо направили запит до голови ВРП Григорія Усика з проханням повідомити, чи відомо йому або членам ВРП про наявність у судді російського громадянства і чи може це впливати на доброчесність судді. Редакція очікує на відповідь.
Суддя Людмила Арестова з 2001 працювала у Севастополі – пройшла шлях від помічника прокурора до заступника керівника апарату місцевого окружного адмінсуду.
На посаду судді Донецького окружного адміністративного суду у 2013 році своїм указом її призначив експрезидент-втікач Віктор Янукович строком на п’ять років. У 2019 році на цю ж посаду її знову призначив на той момент президент Петро Порошенко.
Донецький окружний адміністративний суд після початку збройної агресії Росії у 2014 році переїхав до міста Слов’янськ, а з початком повномасштабного вторгнення здійснює правосуддя у Дніпрі. Тут розглядають справи, пов'язані з суперечками фізичних або юридичних осіб із державними установами, оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності.
Наступне судове засідання за участю судді Арестової призначене на 10 серпня.
У статті 126 Конституції України йдеться, що набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. Зокрема, таке рішення може ухвалити Вища рада правосуддя – орган, на який покладено обов’язок ухвалювати кадрові рішення щодо судей.
Судді з російським громадянством – не вперше потрапляють у фокус уваги українських правоохоронців. У липні Офіс генерального прокурора звернувся до Вищої ради правосуддя з проханням надати згоду на утримання під вартою судді Брянківського міського суду Луганської області Віталія Снєгірьова, який за версією слідства у 2020 році отримав російське громадянство, а отже – не мав підстав для нарахування йому суддівської винагороди. Справу відкрили за статтею «шахрайство».
Утім Вища рада правосуддя 10 липня повідомила – оскільки у 2020 році суддя добровільно набув громадянство Росії, він автоматично перестав бути суддею та залишила заяву Офісу генпрокурора без розгляду.
У серпні 2021 року Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження щодо судді Селидівського районного суду Донецької області Юлії Переясловської. Підставою для відкриття провадження стало набуття суддею громадянства Російської Федерації у 2019 році. За даними СБУ, суддя отримала паспорт у Криму. У ВРП зазначали, що наявність у судді подвійного громадянства «є прямим порушенням головних конституційних принципів і засад держави, неминуче підриває авторитет правосуддя та ставить під сумнів додержання в Україні верховенства права».
Раніше «Схеми» опублікували розслідування, у якому розповіли, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. 3 жовтня 2022 року Богдан Львов був відрахований зі штату Верховного суду. Сам Львов заперечував, що має російський паспорт, попри те, що згодом його наявність підтвердили і в СБУ.
