Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що постачання Україні касетних боєприпасів є справою кожного конкретного союзника Альянсу.
«НАТО як Альянс не має позиції щодо Конвенції про касетні боєприпаси. Певне число союзників підписало Конвенцію, але певна кількість її не підписала. І тому кожен союзник сам ухвалює рішення, якого виду озброєння постачати Україні. Це вирішують уряди, а не НАТО як альянс», – сказав Столтенберґ на брифінгу 7 липня в Брюсселі у відповідь на запитання про те, як НАТО ставиться до ймовірного рішення США передати Києву таку зброю.
«Ми зіткнулися з жорстокою війною. І маємо пам’ятати, що ця жорстокість відображається в тому, що ми щодня бачимо жертв. І касетні боєприпаси використовуються обома сторонами. Росія використовує касетні боєприпаси у жорстокій агресивній війні з метою захопити іншу країну. Водночас Україна використовує їх для того, щоб захистити себе», – додав генсекретар.
Очільник НАТО також наголосив, що найкращим способом для завершення цієї «жорстокої війни, страждань і жертв» було б рішення президента Росії Володимира Путіна припинити атакувати іншу країну.
Напередодні про те, що Сполучені Штати Америки вирішили надати Україні касетні боєприпаси і, як очікується, 7 липня оголосять, що вони будуть включені в новий пакет військової допомоги, повідомили західні ЗМІ, зокрема агенції Reuters і AP.
Представники США, цитовані у цих повідомленнях від 6 липня, заявили, що касетні боєприпаси будуть частиною нового пакету військової допомоги Україні вартістю близько 800 мільйонів доларів. Посадовці говорили на умовах анонімності, оскільки вони не уповноважені публічно обговорювати цей крок до офіційного оголошення.
Відповідаючи на запитання щодо касетних боєприпасів, речник Пентагону бригадний генерал Пет Райдер сказав, що він знає про такі повідомлення, але сказав, що «не має ніяких конкретних оголошень».
Касетні боєприпаси – це бомби, які скидають з повітря, випускаючи при цьому велику кількість дрібних суббоєприпасів або бомб на широку смугу землі.
ООН повідомляє, що до 40 відсотків бомб не вибухають під час удару, і вони залишаються довгостроковою небезпекою для цивільного населення після закінчення війни.
Крім того, через широку зону падіння бомби не розрізняють цивільні та військові цілі.
Правозахисна організація Human Rights Watch заявила, що як російські, так і українські сили використовували касетні боєприпаси під час повномасштабного вторгнення Росії, що призвело до загибелі українських цивільних осіб. HRW разом із 35 іншими організаціями, зокрема ЮНІСЕФ США і Amnesty International США, підписала листа від 14 червня, в якому закликала президента США Джо Байдена не надавати Україні касетні бомби.
Заяву HRW 6 липня розкритикували в Офісі президента України.
Конвенція про касетні боєприпаси, міжнародний договір, підписаний у 2008 році, забороняє будь-яке використання, виробництво, передачу і накопичення касетних боєприпасів. Угода, яка набула чинності в 2010 році, імплементована в 123 країнах, але не в США, Україні чи Росії.
