Внаслідок руйнування Каховської ГЕС і затоплення населених пунктів Херсонщини постраждали не лише люди, але й тварини. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поспілкувалися із волонтерами, які рятували чотирилапих і дізналися з якими складнощами доводиться стикатися під час таких місій.
«Собаки та коти дуже налякані»
Зооволонтерка, власниця притулку для тварин інвалідів в м. Ірпінь «Дім хвостів» (Київська область) Анастасія Тиха розповіла, що відбувалося в Херсоні в перші дні після затоплення.
В перші дні взагалі нікого спіймати нереально булоАнастасія Тиха
«Дуже сильна течія і наш човен надувний з веслами не підходив, ми шукали моторний. Це було дуже важко усвідомити, що весь Херсон знаходиться у воді. Ти пливеш не рікою, ти пливеш між подвір’ями. Собаки та коти були дуже налякані. В перші дні взагалі нікого спіймати нереально було, а через два дні більш менш почали ловитися. Єдині тварини, які не кусалися це ті, які пливли й ти їх з води в човен діставав», – розповідає зоозахисниця.
Анастасія каже, що власники деяких тварин знаходилися в Херсоні, але більшість довелося забрати на Київщину і вже там шукати господарів. У соцмережах є група, де волонтери ведуть каталог вивезених з Херсону тварин, каже Анастасія.
«Тварини перелякані, вони втікають, пливуть геть. Люди теж рятуються і спіймати своїх тварин не можуть, вони швидко губляться. Переважна частина тварин залишилася покинутими, але були випадки, коли господарі їх забирали», – поділилася Тиха.
«Тварини досі на заспокійливих»
За кілька поїздок волонтери привезли із затопленого Херсона 19 собак і 24 коти. Волонтерка розповіла в якому стані були врятовані тварини.
«Насправді вони приїжджали в набагато кращому стані, ніж тварини з Бахмута, але вони всі були в кліщах. З деяких тварин познімали 100-150 кліщів. Велика проблема – це психічний стан тварин. Собаки приїжджали в шоку, дуже налякані, є пара собак, у яких досі стрес не минув, вони зараз на заспокійливих. А більшість за 3-4 дні оговтувалися», – пояснила зоозахисниця.
Власниця притулку зауважила, що знайти нових господарів для цих тварин було нескладно, адже були люди, які хотіли взяти чотирилапого саме з Херсонщини.
За її даними, після обстеження у багатьох тварин з Херсонщини виявили лейкоз, імунодефіцит або котячу чуму. Вона розповіла скільки коштує лікування та стерилізація врятованих тварин.
«Перший рахунок за 16 собак і 18 котів був 74 тис. грн у ветклініці, другий рахунок – 55 тис. грн. Це достатньо дешево для такої кількості тварин, але сама я б це ніколи не оплатила, тому я відкриваю збори й люди нам допомагають», – каже Тиха.
«Хтось хотів хайпувати»
Також Анастасія розповіла, що до Херсона приїхала така кількість волонтерів, що вони, за її словами, «створювали натовп, заважаючи військовим».
Вона стверджує, що були випадки, що забирали у господарів тварин, думаючи, що їх покинули.
«Було таке, що люди біля затопленої території, а волонтери подумали, що це покинута собака. Зараз зооволонтери з цим розбираються, бо всі хотіли похайпувати дуже сильно, врятувати тварин з Херсону, а вилилося це в не дуже гарну річ», – зауважила вона.
Про волонтерський бум під час потопу
Власник притулку для котів «Бородата котоматуся» із Ірпеня Олексій Суровцев також розповів у коментарі «Новинам Приазов’я» про «волонтерський бум» із допомоги постраждалим на затопленій Херсонщині.
«Волонтерів було більше, ніж людей. Всі склади гуманітарної допомоги були перевантажені, всі дороги були забиті човнами, були затори з човнів і ДСНСники вже просили всіх не їхати в Херсон. Недосвідчені люди виходили на воду на гумових човнах, їх там пробивали та ДСНСникам доводилось витягати вже волонтерів», – розповідає Олексій.
Суровцеву разом з іншими зооволонтерами вдалося дістатися до затопленої прифронтової Федорівки. Там вдалося врятувати кілька десятків тварин, каже він.
Вісім котів волонтер забрав до Київщини, решту розподілили в місцевих притулках.
«Я забрав найважчих котиків, які зараз перебувають на лікуванні. Звичайно там були переохолодження, рани рвані, налякані вони були, мокрі», – розповів волонтер.
«На кожному даху була якась тварина»
Власник притулку розповів, з якими труднощами в Херсонщині зіткнулася їхня команда.
Їжачок навіть був, який тримався ледь лапками за паркан
«Уявіть, ви пливете, а під вами згороди, стовпи, дахи стирчать. Ти не зовсім розумієш де, куди і як тобі плисти. Але майже на кожному даху була якась тварина: котик, собака, нутрії, їжачок навіть був, який тримався ледь лапками за паркан», – згадав чоловік.
Суровцем вважає, що господарі мали б рятувати своїх тварин.
«Як зоозахисник я б не віддавав тварину таким власникам, які її залишили. Це не обстріл, це повінь, вода приходить поступово, дуже поступово. У людей було 10-12 годин навіть доба для того, щоб спокійно без паніки зібрати свої речі, зібрати своїх тварин і просто евакуюватися. Я знайду більш достойну родину для цієї тварини», – каже Суровцев.
Втім знайти нових добрих господарів теж нелегко, зауважує Суровцев.
«В мене притулок, в якому зараз понад 40 котиків, я роздаю на місяць максимум 3-4. Ми не для того їхали до Херсона, щоб потім знов рятувати котика від безвідповідального власника. В мене є анкета, яку треба заповнити, там десять основних питань, які показують чи готова людина, чи хоче дійсно взяти тваринку, чи ні»
- Руйнування контрольованої і замінованої Росією греблі Каховського водосховища спричинило підтоплення 600 квадратних кілометрів Херсонської області, з них 32% – правобережжя, 68% – лівобережжя, як на підконтрольній уряду України, так і на окупованій російською армією території. Це змусило тисячі людей тікати та призвело до екологічної катастрофи із тривалими наслідками.
- Українська влада звинувачує російську армію у підриві машинного залу ГЕС і руйнуванні греблі. Росія каже, що ЗСУ обстріляли греблю західною зброєю. Обстрілів з боку ЗСУ ніхто не підтверджує, а супутники та сейсмологічні станції зафіксували після години ночі на 6 червня удари теплові викиди та струси, що можуть свідчити про вибухи в основі греблі.
- Через два тижні після руйнування Каховської ГЕС і підтоплення значних територій півдня вода відступила від 32 населених пунктів на Херсонщині, повідомили в ОВА.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.