Державний секретар США Ентоні Блінкен завершив свій візит до Китаю – перший такий візит після понад дворічної перерви. Цей візит китайська сторона вже назвала «новим початком» у відносинах зі США. Блінкен також застеріг Китай щодо поставок зброї Росії, а в Україні також очікують, що США надіслали і посил Пекіну щодо потреби поваги територіальної цілісності України в кордонах 1991 року.
США та Китай домовились спробувати «стабілізувати» їхнє активне суперництво задля того, щоб не допустити сповзання в конфлікт. І хоча якогось значного прориву під час візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Пекіну не було оголошено, МЗС Китаю вже назвало візит «новим початком».
Блінкена прийняв президент Китаю Сі Цзіньпін – причому у Великому народному залі, де зазвичай приймають голів держав.
До цього п’ять років держсекретар США не зустрічався в Пекіні з китайським лідером.
І хоча – незважаючи на запропоновану Блінкеном пряму «гарячу лінію», яку, на його думку, варто встановити між американськими та китайськими військовими для уникнення напруги та непорозумінь – цього поки що не досягнуто, однак було домовлено про низку контактів на високому рівні найближчими тижнями.
Зустріч Сі і Блінкена тривала приблизно 30 хвилин і, як очікується до кінця року може відбутися саміт Сі і Джо Байдена.
Байден і Сі зустрілись у листопаді минулого року під час саміту «Групи двадцяти» в Індонезії, але з того часу відносини погіршились через Тайвань, звинувачення у шпигунстві (запуску китайських аеростатів над США) та інші питання – в тому числі й китайську позицію щодо війни Росії проти України.
Застереження щодо зброї
Під час візиту до Пекіну Ентоні Блінкен застеріг Китай щодо можливих поставок зброї Росії.
Китай говорив, що не давав і не надасть летальну допомогу Росії для використання в Україні. Це важливе запевненняЕнтоні Блінкен
«Що стосується запевнень щодо надання допомоги летальною зброєю Росії для використання її в Україні, сьогодні це не нове. Це те, про що Китай говорив останні тижні і неодноразово запевняв – не лише нас, але й багато інших країн, які висловлювали занепокоєння – що Китай не давав і не надасть летальну допомогу Росії для використання в Україні. Це важливе запевнення, важлива політика. І, як я вже сказав, ми не бачили нічого наразі, що суперечило б цьому», – сказав Блінкен за підсумками свого дводенного візиту до Китаю.
Також Блінкен закликав Китай більше приділяти уваги китайським приватним компаніям, щоб вони не допомагали пом’якшувати ефект санкцій проти Росії.
Бо часом, як він висловився, ці компанії постачають товари подвійного призначення, «в деяких випадках посилюючи військові можливості Росії в Україні».
«Це турбує. Це те, на що я вказав нашим китайським колегам і закликав їх до пильності», – додав Блінкен.
Назагал – якщо справді йдеться нехай лише про початок певної відлиги між США та Китаєм – це може мати вплив на російсько-українську війну.
Китай раніше цього року оприлюднив мирний план» із 12-ти пунктів – чи радше набір принципів щодо врегулювання конфлікту.
Дуже важливо, щоб США донесли Китаю свою позицію щодо територіальної цілісності і суверенітету УкраїниГанна Гопко
«Дуже важливо зараз для України, зважаючи на ті напружені відносини між США та Китаєм, щоб Сполучені Штати чітко донесли Китаю свою незмінну позицію щодо територіальної цілісності і суверенітету України в міжнародно визнаних кордонах 1991 року», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Ганна Гопко, голова комітету з закордонних справ Верховної Ради попереднього скликання.
«Із початку повномасштабного вторгнення за голосуванням Пекіну в ООН, наданням гуманітарної, – а за деякими підозрами не лише гуманітарної – допомоги Росії з боку Китаю… Тому дуже важливо, щоб Вашингтон прокомунікував це Китаю чітко – питання територіальної цілісності України. Бо той «мирний план« Китаю не вів до стійкого, сталого миру, а був посяганням на суверенітет України», – додає Гопко. В китайського мирному плані справді не згадувалась Україна конкретно в питанні територіальної цілісності і суверенітету, а лише говорилось про повагу до цілісності всіх країн.
Блінкен під час візиту до Пекіну сказав, що США розуміють виклики, які створює Китай, але США будуть рухатись, за його словами, до бачення майбутнього як вільного, відкритого, стабільного та заможного світу, базованого на правилах зі збереженням миру та безпеки в глобальних масштабах. «Для побудови такого майбутнього ми починаємо з дипломатії – включно з Китаєм», – сказав держсекретар США.
Фактор Росії
Якщо справді Китай почав налагоджувати відносини зі США, а потім і ширше – із Заходом – що це означатиме для Росії, яка веде агресію проти України? Чи потягне це за собою більшу міжнародну ізоляцію Москви?
Китай в послабленні Росії бачив можливість власного зміцненняГанна Гопко
«Ми розуміємо, що це зустріч – США-Китай – це зустріч демократії з авторитаризмом, і ніхто не скасував амбіції Китаю щодо глобального домінування. Але США, зважаючи на економічну залежність Китаю від них, якраз і мають пояснити позицію США щодо перемоги України і що це американське бачення перемоги збігається з українським баченням», – каже в інтерв’ю Ганна Гопко.
«Насправді Китай в послабленні Росії бачив можливість власного зміцнення. З одного боку, повна, вщент, поразка Росії китайцям невигідна, але послаблення як доступ до ресурсів, технологій, доступ до Арктики – надзвичайно важлива можливість для Китаю. Китай вже «царює», як кажуть, в Сибіру, користується водними ресурсами Байкалу», – пояснює Гопко, яка зараз є також експертом-міжнародником.
Під час зустрічі з Блінкеном китайський президент Сі зауважив, що США не повинні «завдавати шкоди законним правам та інтересам» Китаю – маючи на увазі, на думку оглядачів, тему Тайваню, який Китай вважає своєю невід’ємною частиною. Блінкен підтвердив, що США дотримуються політики «одного Китаю».
Але, як зауважує Ганна Гопко, яка недавно відвідала Тайвань, має бути й меседж Пекіну, що силою тайванську проблему не вирішити.
Вона каже: «Один із важливих посилів цього візиту має бути, що представники авторитарного клубу мають зрозуміти наслідки своїх посягань на незалежні суверенні держави, посягань на права людини, посягань на демократичні цінності».
