Доступність посилання

ТОП новини

Як українська енергетика постраждала через знищення Каховської ГЕС? Пояснює голова «Укренерго»


Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго»
Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго»

«Укренерго» закликає українців зменшити споживання електроенергії. Міністерство енергетики ініціювало додатковий її імпорт через знищення Каховської ГЕС для балансування усієї енергосистеми країни. Навіть попри те, що гідроелектростанція була виключена з української енергосистеми з жовтня 2022 року, її знищення порушило цілісність всього гідровузла. Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко. Наразі знищення гідроелектростанції не впливає на енергетичну систему, але кілька ТЕС у Херсонській області можуть мати проблеми із функціонуванням через недостатню кількість води. В Міненерго запевняють, що електроенергії для споживачів нині достатньо. Але все одно закликали розподіляти споживання електрики впродовж усього дня і зменшувати використання у пікові години. Про наслідки знищення Каховської ГЕС в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) розповів Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго».

– Пошкодження Каховської ГЕС та спричинені цими руйнуваннями наслідки наразі не вплинули на стабільну роботу енергосистеми – це заяви українських офіційних джерел. Як тоді у майбутньому знищення дамби відобразиться на ситуації з електроенергією в Україні? І чи може відобразитися в цілому?

– У короткостроковій перспективі дійсно, оскільки станція не працювала на українську енергосистему, не можна сказати, що ми втратили в балансі якусь генерацію. Але, тим не менше, ми разом з «Укргідроенерго» (це оператор наших гідроелектростанцій дніпровського каскаду) переглядали режими роботи інших гідроелектростанцій таким чином, щоб пом’якшити наслідки тієї повені, яка зараз, на жаль, має місце на півдні України, затоплення наших територій. Тому певні ефекти від підриву дамби є також і на роботу інших ГЕС.

Цей терористичний акт, який призвів до гуманітарної і екологічної катастрофи, тягне за собою тяжкі наслідки для енергетики у довгостроковій перспективі

Що стосується більш довгострокової перспективи, то, безумовно, після деокупації, знищення дамби і зміна взагалі режиму роботи дніпровського каскаду негативно позначиться на наших перспективах запуску інших енергооб’єктів, таких, як Запорізька АЕС, Запорізька ТЕС. Тому, безумовно, цей терористичний акт, який призвів до гуманітарної і екологічної катастрофи, також тягне за собою тяжкі наслідки для енергетики у довгостроковій перспективі.

– Звідки тоді Україна братиме електроенергію в майбутньому? І чи буде її достатньо?

– По-перше, ми не можемо сказати, що все добре. Наразі ситуація в енергосистемі залишається непростою, має місце певний дефіцит потужностей. Навіть вчора ввечері «Укренерго» було змушене активувати аварійну допомогу з Європи, з європейських країн для того, щоб пройти максимум вечірнього споживання. Саме тому ми закликаємо українських споживачів ставитися економно до енергоресурсів, ощадливо споживати електроенергію, особливо в години вечірнього максимуму – з 18:00 до 22:00 або з 19:00 до 22:00.

Ми закликаємо українських споживачів ставитися економно до енергоресурсів, ощадливо споживати електроенергію, особливо в години вечірнього максимуму – з 18:00 до 22:00 або з 19:00 до 22:00

Що стосується того, де будемо брати електроенергію, то в Україні залишаються інші електростанції, які є в роботі зараз на контрольованій території. Відповідно, цими електростанціями, імпортом будемо покривати потребу українських споживачів в електроенергії.

– Чи варто вже говорити про можливі відключення світла для українських споживачів у короткостроковій чи у довгостроковій перспективі?

– Наразі у короткостроковій перспективі ми такої ситуації не прогнозуємо. Якщо не буде якихось нових катастрофічних подій, дай Боже, ми маємо пройти найближчі дні і тижні без якихось масових відключень споживачів.

Що стосується довгострокової перспективи, то існує план відновлення енергосистеми, її підготовки до осінньо-зимового періоду 2023-2024 років. Цей план включає в себе в тому числі відновлення генеруючих потужностей, які нам будуть потрібні на зиму. Виконання цього плану є передумовою для того, щоб уникнути відключень не тільки влітку і восени, а також і взимку.

– А наскільки високий рівень загрози сьогодні є для мешканців Енергодару? Напередодні перший заступник міського голови Енергодару Іван Самойдюк у коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» заявив, що ситуація на ЗАЕС може вийти з-під контролю і порадив мешканцям покинути місто. Яка в цілому ситуація на Запорізькій АЕС? І що потрібно у цьому контексті знати?

– Наскільки ми знаємо з повідомлень оператора атомних станцій України «Енергоатому», ситуація наразі на Запорізькій АЕС контрольована. Ясно, що така непересічна подія, таких масштабів, як підрив греблі Каховської ГЕС – ще належить оцінити її наслідки, коли вода спаде, коли можна буде зрозуміти, що саме зруйновано, який масштаб цих руйнувань.

Наразі, наскільки ми знаємо, ситуація на ЗАЕС є стабільною. Але, безумовно, органи місцевої влади мають прерогативу в комунікації з населенням і в тому, які рекомендації давати місцевим жителям. Для цього треба знати оперативну обстановку в самому Енергодарі, на місці. Такої інформації в «Укренерго» немає. Тому, звичайно, треба прислухатися і до наших органів місцевої влади.

– Зрозуміло, що різні прогнози, різні сценарії є того, як будуть розвиватися події. Як російські сили, які нині контролюють Запорізьку АЕС, можуть вплинути на роботу станції у майбутньому? Тобто якої шкоди вони можуть завдати і вона може нанести збитки енергосистемі України тощо? От у цьому контексті які прогнози є сьогодні від вашої інституції?

Ми знаємо, що вони зробили з енергетичними об’єктами, які належать «Укренерго», при відступі з правого берега Херсонщини. Вони практично знищили те, що вони могли знищити

– Дуже важко давати прогнози. Тому що ми не знаємо насправді, що будуть робити росіяни під час деокупації наших українських територій. Абсолютно складно сказати. Ми знаємо, що вони зробили з енергетичними об’єктами, які, наприклад, належать «Укренерго», при відступі з правого берега Херсонщини. Вони практично знищили те, що вони могли знищити. У тому числі розстрілюючи обладнання з автоматів Калашникова і мінуючи все, що можна було замінувати. Що вони будуть робити при відступі з інших територій півдня, на який ми дуже очікуємо і сподіваємося, дуже важко сказати.

– Все ж таки, план дій на випадок надзвичайної ситуації є зараз чи немає? Тобто є прописаний якийсь алгоритм, як буде працювати держава Україна?

– Безумовно, план дій, план реагування на різні сценарії є. Я не можу його в етер озвучувати. Але, безумовно, на різні сценарії у держави Україна будуть різні плани реагування. Готова.

На світанку 6 червня стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили і контролюють гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російські окупаційна влада натомість стверджує, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Водночас Україна ще минулого року повідомляла про мінування окупантами ГЕС і небезпеку підриву.
Аналітики американського Інституту вивчення війни, ISW, заявили напередодні, що не можуть дати остаточної оцінки щодо відповідальної сторони за руйнування Каховської ГЕС, але, за їхніми словами, баланс доказів свідчить про те, що російські війська навмисно пошкодили дамбу.
Руйнування гідроелектростанції, кажуть фахівці, наразило на ризик велику кількість цивільного населення, можливе затоплення 80 населених пунктів, і створило загрозу для системи охолодження реакторів Запорізької АЕС.

  • Зображення 16x9

    Олег Галів

    Кореспондент/ведучий проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок». У радійній команді – з січня 2023 року.

    До цього працював шеф-редактором новин та ведучим телеканалу НТА. Викладає на кафедрі журналістики у Національному університеті «Львівська політехніка».

  • Зображення 16x9

    Анна Тохмахчі

    Виконавча продюсерка проєкту «Свобода.Ранок». В команді Української служби Радіо Свобода з грудня 2022 року.

    Раніше – мультимедійна продюсерка ранкової програми проєкту «Настоящее время». В минулому кореспондентка та редакторка hromadske. Родом з Маріуполя.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG