РИМ – Кардинал Маттео Марія Дзуппі, посланець папи Римського з питань миру в Україні, відвідав 5–6 червня Київ для пошуку шляхів зменшення напруженості у війні. Як наголосив Святий престол, не йшлося про місію посередництва, а лише про створення атмосфери, щоб рухатися до справедливого миру. До ініціативи хоч і прикута неабияка увага, релігійні й політичні оглядачі майже одностайні у попередніх висновках: мирного плану Ватикан не має. То що може зробити дон Маттео?
Власне, про свій мирний план Апостольська столиця наразі і не говорить. На першому, київському етапі місії Дзуппі стояло завдання створювати умови для діалогу сторін або для організації переговорів.
«Співрозмовниками поки що будуть Москва і Київ, потім побачимо», – попередив державний секретар Ватикану П’єтро Паролін. І при цьому зауважив, що в діалозі «ми не хочемо вилучати жодного співрозмовника». Місію до Києва назвали розвідувальною. Зустріч кардинала Маттео Дзуппі, спецпредставника папи Римського Франциска, із президентом України Володимиром Зеленським відбулася.
Зустріч із російським президентом Володимиром Путіним найближчим часом не запланована, повідомили з Кремля. За ватиканськими джерелами, подорож до Росії однак готується. Про час, звісно, не оголошується. Не виключено, що за необхідності, користуючись приватними дипломатичними каналами так званої ватиканської «м’якої сили», Святий престол долучить інших геополітичних гравців.
Завдяки такому обережному діалогу папа Римський має можливість просити Путіна про звільнення полонених і депортованих українських дітейІриней Білик
«Головною метою місії кардинала Дзуппі є всього-на-всього глибоке вислухання української влади про можливі шляхи досягнення справедливого миру та підтримки жестів гуманності для послаблення напруженості. А президент Зеленський давно озвучив правильні кроки до миру в Україні. Понтифік є найвищим моральним авторитетом у світі, і тому шукає кроків та способів посприяти миру. Наш президент відкритий до діалогу, але протилежна сторона відкидає діалог з папою. Завдяки такому обережному діалогу папа Римський має можливість просити Путіна про звільнення полонених і депортованих українських дітей», – зазначив у коментарі для Радіо Свобода римський єпископ УГКЦ Іриней Білик.
«Справедливий мир» очима кардинала
Зрозуміло, що є агресор і є жертва і що мир потрібен так само, як і справедливістьМаттео Дзуппі
Експедиція представника понтифіка почалася із уважного вислуховування української сторони для досягнення «справедливого миру». Та що сам кардинал Маттео Дзуппі вкладає у це поняття? На початку цього року прелат, виступаючи в одному з римських університетів, сказав стосовно російсько-української війни: «Зрозуміло, що є агресор і є жертва і що мир потрібен так само, як і справедливість». Водночас, додав архиєпископ, необхідно «вірити, що мир завжди можливий, це важко, але можливо».
Протосинкел Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії отець Теодосій Грень каже, що ватиканський посланець дуже добре розуміє біль українського народу. Як архиєпископ дієцезії у Болоньї Дзуппі часто відвідує там українську громаду і спілкується з жінками, котрі мають особисті історії, пов’язані з війною.
Українське духовенство в Італії сприймає цей візит як певну надію, щоб скоротити дні випробування, які долає наша державаТеодосій Грень
«Я йому неодноразово наголошував, що українці найбільше прагнуть миру, але миру не будь-якою ціною, а миру справедливого. І з уст кардинала Дзуппі я почув подібну фразу, бо він також наголосив, що мир і справедливість йдуть у парі. Українське духовенство в Італії сприймає цей візит як певну надію, щоб скоротити дні випробування, які долає наша держава, можливо, дослухаються і залишать нашу землю, залишать у спокої наш народ і будуть дбати про виплату репарацій. Це і буде справедливий мир, на який чекає наш народ», – додав у розмові з Радіо Свобода отець Теодосій Грень.
Шукач миру дон Маттео
Донині ім’я 67-літнього кардинала Дзуппі не було серед чільних посадовців, які активно допомагали папі Римському будувати дипломатичну стратегію довкола трагедії війни. А проте Маттео Дзуппі є одним з найвідоміших авторитетних прелатів і радників папи Франциска, котрий возвів його у сан кардинала 2019 року. Архиєпископ Болоньї та голова Італійської єпископської конференції, знаний представник релігійної спільноти Святого Егідія – римської групи за мир і справедливість. Ця відома і впливова в Італії благодійна організація була серед ініціаторів пацифістських маніфестацій у Римі, на яких лунали московські наративи про бажану капітуляцію Києва для завершення війни.
Він знову говоритиме Святішому отцю про біль українського народу і його велике бажання мируТеодосій Грень
«У спільноті Святого Егідія є різні люди, однак на кардинала Дзуппі я дивлюся інакше. Важить його особистий досвід, який він мав з нашими вірними. Я переконаний, що це залишило у ньому певний слід. Під час різних розмов він чутливо ставиться до українського питання. Якщо йому не вдасться зробити конкретні кроки, він знову говоритиме Святішому отцю про біль українського народу і його велике бажання миру», – вважає отець Теодосій Грень, викладач у папських університетах Рима.
Найвідомішим фактом у миротворчій біографії папського посланця та громади Святого Егідія згадують їхню вирішальну роль у завершенні громадянської війни в Мозамбіку 1992 року. Втім, уважні оглядачі зауважують, що паралелі з Мозамбіком абсолютно недоречні і той досвід переговорів навряд чи допоможе. В африканській країні, колишній колонії Португалії, йшлося про відносно рівномірну відповідальність сторін конфлікту. А у випадку протистояння між Росією та Україною маємо агресора (ядерну державу), якому не підкоряється та протистоїть суверенна нація (без’ядерна держава). «Не може бути рівності між жертвою та агресором», – нагадав президент України Володимир Зеленський папі Римському під час зустрічі у Ватикані 13 травня цього року.
В особі Дзуппі католицька церква просто демонструє жест доброї воліКарло Марроні
З огляду на надмірні очікування, дехто сумнівається і каже, що переговорна місія Дзуппі майже неможлива. «Сподівання щодо можливостей Маттео Дзуппі дійсно перебільшені на цей момент. Але не тому, що це Дзуппі, він є авторитетним прелатом і всі знають, що говорить від імені папи. Ватикан насправді не має важелів, щоб дати гарантії можливого миру чи запропонувати якісь конкретні пропозиції. В особі Дзуппі католицька церква просто демонструє жест доброї волі, мовляв, і ми зі свого боку робимо, що можемо», – виклав свою точку зору для Радіо Свобода ватиканський оглядач Il Sole 24 ore Карло Марроні.
Гуманітарна складова місії
Тому, на думку експерта, більш правдивою і результативною у цій місії є її гуманітарна складова, а саме – звільнення полонених та доля українських дітей, незаконно депортованих Росією. Власне, цій темі були присвячені київські зустрічі кардинала Дзуппі із Дмитром Лубінцем, уповноваженим Верховної Ради з прав людини та з Іриною Верещук, віцепрем’єр-міністеркою з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Українські посадовці ще раз наголосили на поверненні цивільних заручників, зокрема і священиків, утримуваних Москвою, та дітей-сиріт, вивезених до Росії і тимчасово окупованих нею територій України.
У цьому ж контексті слід розглядати наступну важливу зустріч, що відбудеться вже у Ватикані 10 червня. Туди на запрошення папського престолу прибуде Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, лауреата Нобелівської премії миру. Як повідомила Радіо Свобода Матвійчук, вона говоритиме з папою про допомогу у звільненні українських полонених. Саме це вона вважає пріоритетним завданням ватиканської миротворчої місії – повернення усіх українських військовополонених та незаконно ув’язнених цивільних. Росія взагалі не має права їх утримувати, наголошує правозахисниця.
Більше 600 звернень від рідних військовополонених та незаконно ув’язнених цивільних. Вони просять допомоги папи Римського у їх звільненніОлександра Матвійчук
«А до цього часу дотримання усіх норм Женевських конвенцій, щоб людей не катували, надавали їм медичну допомогу, забезпечували належні умови утримування. Усе це зараз, відповідно до свідчень звільнених з російського полону людей, звучить як космос. Ми вже зібрали більше 600 звернень від рідних військовополонених та незаконно ув’язнених цивільних із Криму та інших регіонів України. Вони просять допомоги папи Римського у їх звільненні», – додала Олександра Матвійчук.
Папа Франциск минулого року на прохання української сторони особисто долучився до обміну 300 полонених, ставши посередником у переговорах з російськими дипломатами при Святому престолі.
За даними ЗМІ, в полоні окупантів перебувають сотні громадян України.
Відповідно до офіційних даних, Росія викрала з України понад 19 тисяч дітей.
Фальсифікація реальності?
Деякі оглядачі однак застерігають, що оголошена місія, окрім її гуманітарного аспекту, ризикує залишитися жестом доброї волі або й зовсім провалитися. Католицький теолог і публіцист Джордж Вайґель у своїй статті висловлює сумнів, чи Ватикан цілком усвідомив фундаментальну асиметрію російсько-української війни та її наслідки для післявоєнного миру. За спостереженнями фахівця, в Апостольській столиці занепокоєні з приводу нібито радикальних позицій щодо війни, які займають Польща та балтійські країни. Також, за оцінками Вайґеля, певні ватиканські кола налаштовані підтримувати екуменічні контакти з РПЦ, попри факт, що керівництво цієї церкви повністю підпорядковане Кремлю, тобто є інструментом російської державної влади.
Ватиканська дипломатія без визнання основних моральних і політичних асиметрій у цій жорстокій війні може погіршити ситуаціюДжордж Вайґель
«Все це не обіцяє нічого доброго для «миротворчої місії» Ватикану. Це навіть підвищує ймовірність того, що ватиканська дипломатія без визнання основних моральних і політичних асиметрій у цій жорстокій війні може погіршити ситуацію, коли неправильно продумана і погано виконана «миротворча місія» сприятиме поширенню брехні про те, що в цьому конфлікті є рівноцінні сторони, які необхідно об'єднати в рамках «посередництва». Ця фальсифікація реальності підкріплена тим, що дехто сприйматиме як моральний авторитет Святого престолу, може підірвати рішучість Заходу підтримати постраждалу сторону в цьому конфлікті – Україну – заради досягнення того, що неминуче буде тимчасовим миром з безсумнівним агресором – Росією», – підсумовує теолог Вайґель.
Передумови ватиканської ініціативи
Одним із чинників надати старт миротворчій місії називають рішучість папи Франциска зменшити ризик ідеологічного зіткнення («яке було б дуже небезпечним»).
Папа намагається спробувати зруйнувати тенденцію, яка набирає обертів щодо зіткнення між Сходом і ЗаходомСтефано Капріо
«Очевидно, що Ватикан не має жодного політичного чи військового мирного плану, який він міг би запропонувати сторонам. Це виключено. З іншого боку те, що папа намагається зробити, відправляючи свого посланця до Києва та Москви, – це спробувати зруйнувати тенденцію, яка набирає обертів щодо зіткнення між Сходом і Заходом», – вважає отець Стефано Капріо, доцент Папського східного інституту, автор численних публікацій про східну церкву.
Про ініціативу миротворчої місії для пошуку завершення війни в Україні папа Франциск оголосив 30 квітня журналістам, повертаючись з апостольської подорожі Угорщиною. Не надавши тоді подробиць, усі звертали погляди у бік Києва та Москви, щоб дізнатися бодай якісь деталі. В обох столицях відповіли, що нічого не чули про план папи Римського. А під час візиту у Ватикан 13 травня президент України дав зрозуміти понтифіку, що Україна не потребує ватиканських посередників і взагалі «війна йде в Україні, тому й план має бути українським».
20 травня Ватикан оголосив про спеціальну місію очільника італійського єпископату з дорученням від Святішого отця відвідати Україну. На сьогодні можна стверджувати, що папська ініціатива набрала обрисів і це тепер доконаний факт, зазначає оглядач Ріккардо Крістіано у дописі для італійського порталу formiche.net, ще пару тижнів тому ця мета виглядала недосяжною.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
