Майор ВПС США у відставці Гізер Пенні стала відома після того, як 11 вересня 2001 року піднялася у повітря на винищувачі F-16 – щоб завадити атаці терористів «Аль-Каїди» на Вашингтон, коли вони захопили пасажирські літаки. Робити цього не довелося: літак розбився у штаті Пенсільванія після того, як пасажири на борту почали чинити опір терористам. Потім Пенні пройшла війну в Іраку, а тепер працює страшим науковим співробітником в американському Інституті аерокосмічних досліджень Мітчелла. Кореспондент Російської служби Радіо Свобода поговорив з нею про те, з якими викликами доведеться зіткнутися українським льотчикам під час переходу з радянської техніки на F-16 та які переваги перед противником може дати використання цих літаків українськими Повітряними силами.
«Один із наших військовослужбовців увійшов і сказав: у Всесвітній торговий центр врізався літак. Ми подумали: як таке можливо? Але великого значення цьому не надали. Вирішили, що це якийсь маленький літак. А ми знаємо, що легкі літаки не можуть пошкодити будівлю. Але потім військовий повернувся з новиною про другу вежу. І ми зрозуміли: ці зіткнення навмисні», – згадує Гізер Пенні ранок 11 вересня 2001 року
Тоді Гізер Пенні була пілотом 121-ї ескадрильї Національної гвардії США. За усталеною практикою, якщо інші нацгвардійці отримували накази від губернаторів штатів, то пілоти 121-ї ескадрильї, розташованої в окрузі Колумбія, – безпосередньо від президента.
На момент, коли такий наказ надійшов, льотчики навіть не встигли озброїти свої літаки. Головним їхнім завданням було знайти останній літак, що залишався у повітрі, «Боїнг-757» авіакомпанії United, що прямував з Ньюарка в Сан-Франциско. Після викрадення терористами борт різко змінив курс і прямував у бік американської столиці.
Літак розбився у штаті Пенсільванія.
«Через два тижні моя мама усвідомила: пілотом рейсу №93 міг бути мій батько. Він працював у United і зазвичай здійснював рейси зі східного узбережжя. Капітаном рейсу виявився Джейсон Даль, батьків близький друг. Ми тоді на завданні розуміли: збити викрадений літак – це протаранити його. Успіх операції означав одне: назад ми не повернемося», – розповідає Гізер Пенні.
Після тих трагічних подій Пенні пройшла дві ротації на війні в Іраку, де отримала звання майора.
Як колишній пілот із бойовим досвідом Гізер Пенні позитивно оцінює можливості F-16. Вона стверджує, що це одна з найпростіших в управлінні машин, і що повернутися за штурвал (вірніше, за джойстик) цього винищувача вона готова будь-якої миті.
Пенні припускає, що ця простота допоможе українським пілотам швидше оволодіти F-16 під час навчань, які ось-ось мають розпочатися.
Ми мали зробити це на самому початку російської агресії проти УкраїниГізер Пенні
Самі українські військові кажуть, що були б раді і кільком винищувачам, але розраховують отримати від союзників щонайменше 12–16 літаків, тобто повноцінну ескадрилью. І експерти, і представники Повітряних сил України кажуть, що першочерговим завданням F-16 буде протиповітряна оборона. Якщо Київ, як показують російські чи не щоденні ракетні атаки, більш менш надійно прикритий ППО після поставок Україні систем Patriot, то в українських регіонах російським військовим все частіше вдається вражати намічені цілі.
Для повного закриття неба і панування у повітрі, за словами бригадного генерала Повітряних сил ЗСУ Сергія Голубцова, Україні потрібно 3–4 ескадрильї західних винищувачів.
Гізер Пенні впевнена, що українські військові зможуть отримати перевагу перед противником не лише за рахунок кількості переданих їм F-16, а й завдяки вже не раз виявленій кмітливості та готовності гнучко використати можливості тієї чи іншої західної техніки.
Льотчиця уважно стежить за подіями в Україні ще з 2014 року та вважає, що сучасні літаки треба було передати Києву ще тоді.
«Це може докорінно змінити динаміку бойових дій»
– Що ви думаєте про рішення США дозволити передачу винищувачів F-16 Україні? Як ви оцінюєте можливі наслідки цього рішення?
– Я думаю, що це рішення запізнилося на місяці, а то й на роки. Ми мали зробити це на самому початку російської агресії проти України. Військова авіація існує для того, щоб надати бойовим діям третій вимір. Наразі бойові дії в Україні нагадують окопні бої Першої світової війни.
Це жорстока війна на виснаження. Саме для запобігання цьому і були створені сучасні повітряні сили. Мене підбадьорює новина про те, що американська адміністрація та наші європейські союзники, хай і з запізненням, взяли на себе зобов’язання забезпечити Україну передовою військовою авіацією.
Я щиро вірю, що це буде мати велике значення, якщо постачання відбудеться вчасно.
– Чи зможе Україна, отримавши F-16, змусити Росію змінити свою тактику у повітрі, чи ці винищувачі потрібні їй лише для того, щоб у принципі зберегти дієздатність своїх повітряних сил – за умов дефіциту запчастин для радянських літаків та неможливості поповнити їхні запаси?
Мене підбадьорює новина про те, що американська адміністрація та наші європейські союзники, хай і з запізненням, взяли на себе зобов’язання забезпечити Україну передовою військовою авіацією
– F-16 допоможуть їм бути більш ефективними, у тому числі й тому, що запчастини та матеріали для обслуговування цих літаків набагато доступніші, ніж запчастини для радянських МіГ-29. Разом з цим F-16 та інші просунуті західні винищувачі четвертого покоління мають значний потенціал, здатний докорінно змінити динаміку бойових дій.
Це вимагатиме від України інтеграції додаткових можливостей цих літаків, таких, як радіоелектронна боротьба, цілевказівка в реальному часі тощо. Українці довели, що вони вміють швидко вчитися, змінювати свою тактику, адаптуючись до умов, успішно застосовувати новації.
Я сподіваюся і впевнена, що вони не будуть використовувати F-16 «під копірку» до того, як їх використовують армії країн Заходу, знайшовши свої оригінальні рішення, які допоможуть Збройним силам України стати ефективнішими, ніж за наявності лише радянських винищувачів.
F-16 – це насамперед універсальна платформа, саме це і дозволило літаку прожити таке довге життя, маючи модифікації.
– У чому основні переваги F-16 як такої платформи перед літаками, які є у Росії та українських Повітряних сил, крім її масовості?
F-16 – це всепогодні високоточні винищувачі, здатні виконувати завдання у будь-який час доби
– F-16 – це всепогодні високоточні винищувачі, здатні виконувати завдання у будь-який час доби, забезпечені передовими датчиками та каналами передачі даних.
МіГ-29 та інші радянські літаки, що залишилися в України після розпаду СРСР, мають непогану маневреність, але мають слабші аеродинамічні характеристики, не кажучи вже про сучасну авіоніку, сенсори та інші можливості, які роблять сучасні західні винищувачі четвертого покоління такими ефективними.
Потрібно також пам’ятати, що F-16 створювалися спеціально для європейського театру бойових дій, що робить їх ідеальним варіантом для українських Повітряних сил.
Складність в обслуговуванні як плата за досконалість
– Коли говорять про сучасні західні танки, серед їхніх переваг у порівнянні з радянськими та російськими машинами часто називають комфорт, який дозволяє екіпажу економити сили та концентрацію в бою. У той же час ці танки складніші в обслуговуванні та ремонті. Чи можна сказати це про західні та радянські винищувачі?
– Я згодна з тим, що технічне обслуговування, підтримка та експлуатація винищувачів четвертого покоління складніші, бо вони досконаліші.
Я повністю впевнена в самовідданості, цілеспрямованості, інтелекті українців
Філософія радянських ВПС полягала в тому, що дизайн такої техніки має бути максимально простим і зрозумілим, щоб з нею могла мати справу призовна армія.
Щоб мати можливість обслуговувати ці літаки, знадобиться навчання, потрібна підтримка, але я повністю впевнена в самовідданості, цілеспрямованості, інтелекті українців та їхній готовності опанувати необхідні навички.
– З якими викликами доведеться зіткнутися українським пілотам під час переходу на F-16 із винищувачів радянської розробки? Яку пораду ви їм дали б на правах колишнього пілота цього літака?
– Я думаю, що найбільшим викликом буде зміна тактики та оперативної стратегії у бік західного зразка, що передбачає тісну інтеграцію та співпрацю повітряних сил з іншими родами військ, координацію з ними, яка дозволить відкрити простір для бою, закріпити за собою сфери гарантованої повітряної переваги, а також завдавати ударів по критично важливих цілях за лінією фронту – щоб перервати війну на виснаження, що триває.
В іншому літати на F-16 легко.
Найбільшим викликом буде зміна тактики та оперативної стратегії у бік західного зразка
Зчитування інформації, взаємодія пілота з авіонікою та системою озброєння на цьому літаку є інтуїтивними.
Українські пілоти поступово відвикатимуть від звичок, напрацьованих за час польотів на радянських винищувачах, і набуватимуть нових.
Повторюся, головними труднощами будуть інтеграція своїх дій із засобами РЕБ, цілевказівка в реальному часі, кібероперації для того, щоб підвищити ефективність F-16 проти сучасних систем ППО, які розгорнула Росія.
– Зараз багато розмов про те, що у США та Європі багато колишніх пілотів F-16, готових допомогти Україні літати на цих літаках, поки українські льотчики тільки проходять навчання. Ви хотіли б сісти в кабіну українського F-16, якби з’явилася така законна можливість?
– Тут ключові слова – «законна можливість».
В історії такі прецеденти були: наприклад, американські пілоти у перші роки Другої світової війни воювали у лавах британської армії, допомагаючи захищати Європу від нацистів.
Якщо ця можливість з’явиться, моїм найсерйознішим побоюванням за таких пілотів-добровольців будуть ті воєнні злочини, які Росія вчиняє, порушуючи Женевські конвенції про поводження з військовополоненими.
«Світ мав згуртуватися навколо України ще 2014 року»
– Коли Росія вперше проявила агресію проти України у 2014 році та анексувала Крим, ви були чинним пілотом на службі. Чи пам’ятаєте ви, що відчули на той момент? І що спадало вам на думку у лютому минулого року, коли почалося повномасштабне вторгнення?
– Я була стривожена, збентежена та розгнівана відсутністю належної міжнародної реакції на вторгнення Росії до Криму, на незаконний метод «гібридної війни».
Міжнародне співтовариство побічно потурало повномасштабному вторгненню Путіна в Україну.
Шкода, що міжнародне співтовариство не одразу згуртувалося, щоб підтримати Україну так, як воно мало зробити ще в 2014 році. Я вважаю, що російське вторгнення в Україну 2022-го було природним продовженням путінської агресії 2014-го.
Міжнародне співтовариство мало передбачати це, але натомість побічно потурало повномасштабному вторгненню Путіна в Україну.
– Коли драматичні події розгорталися 11 вересня 2001 року, ви піднялися в повітря на F-16 без будь-якого озброєння, щоб не дати терористам направити один із захоплених ними літаків на Вашингтон. Після тієї трагедії здавалося, що Росія і США мають щонайменше один спільний інтерес – боротьба з міжнародним тероризмом. Що сталося потім, що призвело до тієї ситуації, яку ми маємо зараз?
– Я впевнена, що Путін мав давні амбіції переписати історію і відновити контроль над територіями, які він вважає колишніми територіями Росії.
Це не була імпровізація, Путін до цього давно йшов
Той факт, що Сполучені Штати були глибоко залучені до операцій на Близькому Сході, створив вакуум, який дозволив Росії і, скажімо чесно, Китаю розширити свої амбіції.
Ймовірно, Путін вирішив, що США надто захопилися, що їхня участь в інших конфліктах прискорила старіння та знос нашої військової техніки та обладнання. Я думаю, це було частиною його розрахунку при оцінці здійсненності свого плану щодо розширення російської території за рахунок військової агресії.
Я не думаю, що це була імпровізація, впевнена, що він до цього давно йшов.
– Чи має українців по-справжньому хвилювати те, що F-16, які вони отримають від європейських союзників США, будуть не найсучаснішими модифікаціями, наприклад, щодо радарів?
– Україні потрібні винищувачі. Багатоцільові винищувачі. Будь-який подібний літак, який вони отримають, буде для них покращенням тієї ситуації, яку вони мають зараз.
– І все-таки, на вашу думку, чи є ймовірність того, що в майбутньому Україна отримає більш сучасні модифікації F-16, у тому числі безпосередньо від США?
– Я думаю, США мають дивитися у цей бік. Очевидно, коли цей конфлікт закінчиться, Україні треба буде розбудовувати свою армію та оснащувати її такою передовою технікою, як F-16 більш сучасних модифікацій. Це допоможе українській армії забезпечити суверенітет країни та її територіальну цілісність.
Війна – це породження марнославства Путіна
– З якими словами ви звернулися б до громадян Росії та України?
– Українцям я хочу сказати, що вони ведуть праведний бій. Вони – це єдине, що стоїть між путінською агресією та скочуванням Європи у війну зовсім іншого масштабу, потенційно – Третю світову.
Весь світ у боргу перед Україною, яка благородно жертвує найціннішим, що має.
Весь світ у боргу перед Україною
Подібно до Великобританії у 1940 році, українці зараз практично наодинці протистоять тому злу та жаху, який несе з собою Росія.
Щодо росіян, то я закликаю їх припинити підтримувати цю війну. Ця війна не дає їм нічого, лише перемелює життя молодих людей.
Ця війна приведе Росію до економічного краху, вона руйнує її репутацію в очах усього світу.
Та невелика територія, яку Путін намагається незаконно захопити – лише породження його марнославства, і ця афера приречена на провал.
Путін не лише не зможе завоювати всю Україну, а й зіткнеться із запеклим опором на вже окупованих землях, жителі яких боротимуться і знекровлюватимуть окупаційний режим.
«Як ми взагалі вижили там?» Кияни після того, як російський дрон зруйнував їхній будинок
