ЛЬВІВ – Чи можлива справедливість після війни? Як забезпечити її відновлення та сталість? Як зміниться світ, якщо і далі використовувати слова «конфлікт», «українська війна» або «російська агресія»? Якою мовою слід говорити про Україну в світі? Чи варто цитувати офіційних осіб, якщо вони відверто говорять неправду? Як допомогти Україні довести справу з воєнними злочинами у суді? Щодо відповідей на ці та інші запитання дискутували міжнародні та українські експерти і журналісти протягом трьох днів медіафоруму у Львові.
Воєнна репортерка Джанін ді Джованні висвітлювала понад 30 років різні війни та збройні конфлікти у світі і була свідком трьох геноцидів. Документувати воєнні злочини та порушення прав людини вважає своєю місією. Під час Львівського медіафоруму вона розповіла про те, що з командою збирає свідчення жертв воєнних злочинів в Україні, щоб притягнути Росію до відповідальності. Але чи можлива справедливість після війни, що так важливо для жертв?
Завдання ‒ викорінити безкарність і говорити правду, щоб через 10 років ніхто не міг сказати, що цього не було в Херсоні, Маріуполі, Бахмуті, БучіДжанін ді Джовані
«Ми перевіряємо справи, факти і намагаємося створити справи для українських прокурорів і механізми для міжнародного правосуддя. Ми пишемо історії, які висвітлювали у міжнародних ЗМІ, щоб люди дізнались про це і про ситуацію в Україні.
Всі війни відбуваються двічі: перший раз на полі бою, другий раз ‒ у пам’яті. Для мене це дуже потужні слова, бо вони пояснюють, чому важливо бути воєнним журналістом, документувати історію. Я працювала понад 30 років у зонах війн. Чи це мене травмувало і чи я втратила надію? Ні.
Під час війни я маю велику честь бачити у людях найкраще і найбільше. Ми у першу чергу бачимо зло, але також ми бачимо надзвичайне добре, сміливість, стійкість. Я бачу, як звичайні люди стають величними Богами, бо вони роблять щось надзвичайне. Існують супергерої. Зараз вони в Україні.
Ми тримаємо ключі від історичної пам’яті
Всі ми ‒ журналісти ‒ маємо честь бути свідками, тому що ми тримаємо ключі від історичної пам’яті. Ми також несемо відповідальність, як і прокурори, юристи слідчі за те, щоб забезпечити правосуддя в післявоєнній Україні. У нас є свідчення свідків.
Наше завдання ‒ викорінити безкарність і говорити правду, щоб через 10 років ніхто не міг сказати, що цього не було в Херсоні, Маріуполі, Бахмуті, Бучі. Чи отримають правосуддя ті люди, які дали свідчення з Херсону, Маріуполя? Якщо не відчують правосуддя, то зцілення не почнеться.
Ми ще не відчули правосуддя. Журналісти, правозахисники не просто не стоять на боці катів, але роблять усе, щоб кати не уникнули відповідальності за свій злочин в Україні», ‒ каже Джанін ді Джовані.
Соня Делесаль-Столпер, головна редакторка відділу зовнішньої політики в Liberation розповіла, що їхнє медіа єдине у Франції змінило транскрипцію назв українських міст з російської на українську.
У цій війні не може бути нейтралітетуСоня Делесаль-Столпер
«Ми повинні змінювати звички читачів і вирішили, якщо потрібно змінити на Київ, Харків, Львів, а не так, як ми писали, «Кієв, Харков, Львов». Ми пояснили читачам, чому ми це хочемо так зробити. Ми – єдині ЗМІ у Франції, які впровадили таку зміну.
Варто вийти за рамки читача і ухвалити політичні рішення, які важливі і на часі. І журналісти повинні задумуватись над такими аспектами і пояснювати свою позицію. Маємо пояснювати, чому війна йде не лише в Україні.
У цій війні не може бути нейтралітету. У Франції можна почути, що «у цій війні не все так просто». Але все дуже просто ‒ одна країна захопила частину іншої країни», ‒ говорить Соня Делесаль-Столпер.
Більшість учасників ‒ із інших країн
Львівський медіафорум цьогоріч змінив формат спілкування.
Більшість із запрошених учасників була з Європи. Оскільки, зауважили організатори, було важливо почути думку західних журналістів, політологів, соціологів, які пишуть і говорять про війну РФ проти України, про реальну ситуацію в державі.
Франциска Дейвіс, історик з Мюнхена зауважила, що з 2014 року, коли Росія анексувала Крим, захопила частину території Донбасу, історики, інтелектуали, дослідники в Європі активно не протидіяли російським наративам. Про Україну, українську історію, культуру не говорили в західних медіа.
І нещодавно колега Франциски Дейвіс записав відео, в якому розвінчав 8 міфів Росії щодо України. Його запис має тисячі переглядів і багатьом німців таке пояснення допомогло зрозуміти Україну. Тому західні експерти, особливо історики та дослідники, повинні спілкуватись із журналістами, щоб розвінчувати російські міфи про Україну, подавати реальні факти, що відбувається в Україні, де вже десятий рік триває війна і українці захищають свою землю і право жити у своїй державі, про це мовилось під час медіафоруму.
Медійні експерти говорили про власний досвід, про те, який вплив російська агресія має на їхні суспільства, і які це має наслідки.
Ніно Робакідзе, директорка IREX в Грузії, досліджує медіа понад 15 років.
У Грузії перебуває величезна кількість росіян і це не створює відчуття безпекиНіно Робакідзе
«Нині у грузинському суспільстві активно обговорюється питання безпеки. Оскільки у країні в Грузії перебуває величезна кількість росіян і це не створює відчуття безпеки. Ми не можемо обговорювати певні питання у барах чи ресторанах, бо не знаємо, хто сидить поруч, чого приїхав у Грузію, що тут робить.
Якщо у країні є уряд, якому суспільство довіряє, то це одне. Але зараз в Грузії близько 70% грузинів або опозиційні, або вони ще не вирішили, на яку сторону схилитись, але цей уряд вони не підтримують. Це не просто складна ситуація для Грузії, але ми наближаємося до дуже небезпечних процесів», ‒ каже Ніно Робакідзе.
На Львівському медіафорумі говорили про складні питання, які стосуються ситуації не лише в Грузії, але Білорусі, як виграти війну, не програвши миру? А це все залежить від того, як розвиватимуться події в Україні, чи західний світ чітко визначиться з тим, що Україна має виграти цю війну.
Членство України в НАТО є надзвичайно важливим, з точки зору миру, наголосила Ребекка Гармс, німецька експертка з медійних питань, колишня депутатка Європейського парламенту.
«Якщо говорити про питання миру і питання війни, то членство в НАТО є набагато важливіше, ніж членство в Європейському союзі, і це має відбутися набагато швидше, ніж вступ в ЄС. З точки зору миру, членство у НАТО – це те, що Україні потрібно якомога швидше», ‒ каже Ребекка Гармс.
Україна та ЄС
А які шанси у найближчий час для України стати членом Європейського союзу?
Україні це може вдатися, Україна має досвід у плані інституційРебека Хармс
«Для України це був суттєвий крок вперед, що Київ спільно з президентом Європейської комісії набрався сміливості попросити про статус кандидата в члени ЄС. Це було дещо неочікуваним для більшості представників ЄС. Нарешті після 10 років, коли двері для України були закриті, а для Молдови і Грузії відкриті, через 10 років закритих дверей бачимо суттєвий крок вперед. Що робити з цим процесом опісля? Я добре знайома з усіма процедурами, і це буде непростий шлях. Дуже б не хотілося, щоб українці проходили шлях перемовин, як було із західними Балканами чи Туреччиною.
Спільно ми повинні подумати над оптимальним підходом, враховуючи поточні обставини. Як ми можемо скористатися тією відкритістю, яка по суті була досягнута сміливим кроком. Тут складно сказати, який шлях буде найкращим. Україні це може вдатися, Україна має досвід у плані інституцій.
Україна вже багато знає про європейське законодавство, стандарти, і це реалістично, і членства в ЄС можна досягнути у найближчому майбутньому. А що потрібно? Коли це буде зроблено, щоб це було предметом перемовин, до цих рішень потрібно підійти ретельно», ‒ говорить Ребека Гармс, експертка з питань ЄС.
- Львівський медіафорум зібрав 400 медійників, громадських діячів, інтелектуалів з різних країн світу.
- Торік цю подію не проводили через російсько-українську війну. Цього року, кажуть організатори, наважились зібрати багатьох експертів, щоб обговорити «Як цивілізації перемогти хаос?». Бо, зауважують, обов’язком медійної та правозахисної спільнот є відновити справедливість, змусивши відповідати перед судом тих, хто роками поширював дезінформацію та пропаганду, які підготували ґрунт для цього злочину.
- «Ми зможемо досягти сталого миру, лише наповнивши його ціннісним сенсом і поклавши повноту відповідальності за нього на власні плечі», – наголосила керівниця громадської організації «Львівський медіафорум» Ольга Мирович. Бо нині, каже, це час відповідальності.
Радіо Свобода ‒ інформаційний партнер Львівського медіафоруму
