Поліція на півночі Косова застосувала сльозогінний газ і шумові гранати, аби розігнати натовп у трьох містах, населених переважно сербами. Таким чином правоохоронці пробилися до муніципальних будівель на допомогу нещодавно обраним мерам-албанцям.
Заворушення 26 травня сколихнули Звечан, Лепосавич і Зубін Поток – громади, де нещодавно обрані мери з числа етнічних албанців намагалися увійти в муніципальні будівлі та зайняти посади в містах з сербською більшістю, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.
Правоохоронні органи в Звечані повідомили, що п’ятеро поліцейських були поранені і щонайменше чотири автомобілі були пошкоджені в сутичках. Повідомлень про поранених серед протестувальників, які оточили будівлі, намагаючись перешкодити мерам обійняти посаду, не надходило.
Читайте також: Косово та Сербія домовилися співпрацювати щодо пошуку зниклих безвісти під час війни у 90-х
Напруженість ще більше зросла ввечері після того, як президент Сербії Александар Вучич привів армію своєї країни в стан підвищеної готовності та наказав розгорнути війська ближче до кордону з Косовом.
У Звечані та Лепосавичі помітили транспортні засоби та вертольоти місії KFOR – міжнародного корпусу в Косово під проводом НАТО.
Державний секретар США Ентоні Блінкен 26 травня заявив, що уряд Косово застосував поліцію для розблокування муніципальних будівель всупереч порадам Вашингтону.
«Ми рішуче засуджуємо дії уряду Косова, які посилюють напруженість на півночі та посилюють нестабільність. Ми закликаємо прем’єр-міністра (Альбіна Курті – ред.) негайно припинити ці насильницькі заходи та переорієнтуватися на діалог за сприяння ЄС», – написав він у твітері.
Зовнішньополітична служба Євросоюзу також засудила сутички між протестувальниками та косовською поліцією.
«Всі мають вжити заходів, аби зменшити напружену ситуацію та негайно відновити спокій. ЄС не прийме жодних подальших односторонніх чи провокаційних кроків, і підтримка миру та безпека на місцях мають бути пріоритетом», – додається в заяві.
Міністерство внутрішніх справ Косово виступило на захист дій поліції, заявивши, що всі три мери «облаштувалися в своїх офісах у муніципальних приміщеннях».
«Вони продовжать виконувати свої повноваження, будучи на службі всім громадянам без винятку», – йдеться в повідомленні.
26 травня влада Косово звинуватила в заворушеннях у регіоні «злочинні та незаконні структури» Сербії.
«Насильство не переможе. Сербія несе повну відповідальність за ескалацію», – написав у твітері Блерім Вела, керівник апарату президентки Вйоси Османі.
Читайте також: Лідер боснійських сербів Додік закликав до приєднання Республіки Сербської до Сербії
Нові міські голови склали присягу 25 травня, щоб очолити сербські муніципалітети, замінивши сербських мерів, які пішли у відставку в листопаді минулого року на знак протесту проти транскордонної суперечки щодо реєстрації автомобілів.
Домінуюча сербська партія Srpska Lista (Сербський список) бойкотувала подальші вибори мерів, що уможливило перемоги етнічних албанських кандидатів із невеликою кількістю голосів.
Минулого тижня був приведений до присяги четвертий мер – у Північній Мітровиці – у процесі, який Вучич засудив як «окупацію» районів колишньої сербської провінції.
Явка на квітневих виборах склала 3,47% від загальної кількості виборців.
Сербська меншина становить 5 відсотків 1,8-мільйонного населення Косово, 90 відсотків якого складають албанці. Але вони мають більшість у регіонах біля сербського кордону.
Читайте також: Угода між Косовом і Сербією є «важливою віхою», але Євросоюз мав абмітніший план – Лайчак
Західні прихильники Косова, хоча й визнають, що муніципалітети є під контролем Пріштини, розкритикували косовську владу за агресивні дії поліції. Раніше Захід критикував рішення уряду провести вибори 23 квітня в умовах бойкоту.
Так звані держави QUINT – Сполучені Штати, Франція, Італія, Німеччина та Британія – 18 травня висловили стурбованість ситуацією в північному Косово, заявивши, що вибори не є довгостроковим політичним рішенням для залучених муніципалітетів через бойкот.
У березні Сербія та Косово досягли домовленості щодо втілення підтриманої ЄС угоди для нормалізації відносин після чергового періоду напруженості.
