Обвуглені дерева, вирви від снарядів, згоріла російська військова техніка. Так виглядають зараз ліси Донеччини, які побували під окупацією або обстрілами армії РФ. Заходити в них, навіть з самого краєчку – смертельно небезпечно: території засипані боєприпасами, які не здетонували, кажуть сапери. Попри це, на невеликих вже розмінованих ділянках цієї весни лісівники встигли висадити нові дерева. Сосна звичайна – невибаглива й добре приживається саме в цьому краї, адже вирощена з місцевого насіння.
В якому стані зараз ліси Донеччини й інфраструктура лісництв, як відбувається розмінування територій, та як швидко на місці згарищ зазеленіють нові дерева? Про це – в репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Почорнілі сосни різко контрастують з молодою травою й квітами. Цей хвойний масив відноситься до національного природного парку «Святі гори».
Російські військові навмисне підпалювали наші ліси, щоб знищитиСергій Олійник
Директор держпідприємства «Слов’янське лісове господарство» Сергій Олійник розказує: 2022 року російські війська підійшли практично впритул.
За кілометр була окупована територія, а це місце війська РФ рясно «поливали» з важкої артилерії. Постраждали не тільки дерева, а й лісова підстилка. Збитки – мільйонні.
«Сюди прилітали різноманітні снаряди, і навіть – запалювальні. Тобто російські військові навмисне підпалювали наші ліси, щоб знищити. Кожне двадцяте дерево – поки зелене, але може засохнути впродовж року. Кожна сосна обвуглена від низу – на три метри», – розказує він.
Збитки від російських військ керівник лісогосподарства оцінює в десятки мільйонів гривень – по 10 тисяч гривень за сосну, для вирощення якої треба 60-70 років. І це вже не кажучи про кисень, які ці сосни могли б виділити, та постраждале біорізноманіття.
Понівечений ліс рубатимуть вибірково
Оскільки це – природно-заповідна зона, пояснює фахівець, проводити суцільну вирубку й насаджувати нові дерева тут не можна. Сосни видалятимуть вибірково, спершу ті, які вже засохли. Деревина піде, в основному, на дрова.
Далі – фахівці робитимуть нові огляди й оцінюватимуть стан дерев.
«Якщо ми зараз не приберемо оці сухі дерева, в них буде розводитися шкідник, і він буде переходити на здорові. А дерева ослаблені. Якщо в сосни не вистачить сил живицею видавити відкладені (паразитами – ред.) яйця, то все – вона загине. Літо покаже. Якщо воно буде сухе, то це також вплине на стан цього масиву», – додає Сергій Олійник.
Читайте також: «Так тікали, що труселя свої позабували». Репортаж зі звільненої від російських військ Кам'янки під Ізюмом
Розмінування: «Ніхто не дає гарантії, що сюди щось ще не прилетить»
Але перш ніж лісівники зможуть розпочати свою роботу, мають попрацювати вибухотехніки. У саперів бракує фахівців. Передусім вони зараз розміновують лінії електропередач та інфраструктуру, а вже потім – ліси.
Цього дня триває знешкодження боєприпасів у Дробишевському лісництві. Це – деокупована територія. Тут щодня знаходять залишки касетних елементів, артснаряди, гранати, кажуть вибухотехніки.
Валентин – керівник групи розмінування на території Донецької області ДСНС України. Розповідає: за пів дня пройшли близько 400 квадратних метрів території, і це – немало.
«Ми йдемо за приладом. Бувають ділянки місцевості, яка «фонить», але боєприпасів там нема. Є осколки – і воно «фонить». Такі ділянки проходимо швидше, до 200 метрів за день. Але є ділянки, де можна пройти всього 2-3 метри за день», – розповідає представник ДСНС.
Стовідсоткової гарантії, що територія чиста, навіть після проходження саперів, дати ніхто не може, каже начальник групи піротехнічних робіт Михайло. Він – із Чернівецької області. На Донбасі – це його друга ротація. Працює сапером 12 років.
Що найскладніше в роботі? Трава!Михайло, вибухотехнік
«Ніхто не дає гарантії, що сюди щось ще не прилетить, не порозкидає касетні боєприпаси. Періодично ми навіть ту територію, яку пройшли, проходимо іще раз візуальним оглядом – чи нічого не «насипало», – розповідає фахівець.
За його словами, тут знаходять касетні елементи РСЗВ, гранати, гранатометні ВОГи, патрони. А можна наткнутися і на склад боєприпасів російських військових, які вони покинули, тікаючи від ЗСУ.
«Що найскладніше в роботі? Трава! Коли земля чорна, видно і візуально – чи горбик, чи граната. А зараз почався сезон, в траві нічого не побачиш. Удома – над головою не літає, і всі свої, рідні. А тут – невідомо, хто вийде з лісу, тому треба бути дуже обережним», – ділиться Михайло.
За даними лісівників, приблизно 27 тисяч гектарів лісів Лиманщини забруднено вибухонебезпечними предметами.
Читайте також: «Застрелили, відрубали голову і підпалили тіло»: терор російських військ у селищі Шевченкове
Постраждали будівлі та екологічна стежка
Від російських обстрілів в лісгоспах Донеччини постраждали не тільки зелені масиви, а й інфраструктура.
Ось ці руїни до війни були будівлею Лиманського лісгоспу.
А ці – Ямпільського лісництва.
Це ж – унікальна екологічна стежка поблизу Ямполя, яку любили відвідувати родини з дітьми, і яка давала лісництву 2 мільйони гривень прибутку на рік.
Вона знищена. Під час перших же обстрілів тут загинули тварини, серед інших– альпаки.
Дерев’яні альтанки, будиночки, скульптури, які з такою любов’ю створювали лісівники, – перетворилися на купу сміття.
Там, де вирощували сіянці
Насіннєво-селекційний центр в Лиманському лісгоспі – унікальний для регіону. Його відкрили два роки тому. Завод займався вирощуванням сіянців із закритою кореневою системою, які добре приживаються й витримують посухи. Технологія – надсучасна, шведська.
Наповнення контейнерів ґрунтом, закладання насінин, мульчування (вкривання ґрунту деревом, камінням чи соломою для його захисту – ред.) та інші процеси були повністю автоматизовані.
Директор держпідприємства «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько показує свою колишню гордість – теплицю та ангар, де стояло дороге обладнання. Частину встигли перемістити на Черкащину.
По території ж було багато «прильотів»: від теплиці лишився «кістяк», дах ангара – пробитий. Всі вирощені рослини загинули.
Кілька місяців тут «хазяйнували» окупанти, говорить Олексій.
«Остання наша машина звідси пішла 1 чи 2 травня. Росіяни сюди зайшли 15 травня. Під час окупації тут хазяйнували буряти – пиячили, каталися на квадроциклах, залишили по собі свинарник, недоїдки, якісь онучі. Травень, все літо, вересень... », - пригадує керівник.
Читайте також: «Росія зруйнувала моє життя». Як живуть і чого очікують колективи зруйнованих обстрілами шкіл?
ЗСУ звільнили територію насіннєвого центру 2 жовтня, а вже 14, одразу по завершенню стабілізаційних заходів, сюди повернувся і його директор. Каже – за покликом серця.
«Керівником бути добре в мирний час, але це накладає відповідальність і в неблагополучний час – я так вважаю. Будемо відновлювати!», – посміхається Олексій.
Про те, щоб цьогоріч відновити виробництво сіянців на території Лиманського лісгоспу, зараз не йдеться. Але наступного року – можливо. Для цього треба буде повернути обладнання із евакуації, запустити його та доукомплектувати персонал.
Роботи не бракуватиме, бо місцеві ліси гостро потребуватимуть власного посадкового матеріалу, адже попереду – відновлення, впевнений лісівник.
«Ми плануємо відновити роботу цеху, як тільки дозволить безпекова ситуація. На жаль, зараз лінія зіткнення – дуже близько, за 10 кілометрів. Для відновлення треба повернути обладнання, відновити цех, теплицю й частину обладнання, яке не вціліло. Це коштуватиме: цех – 6-7 мільйонів, теплиця – ще мільйон, обладнання – пів мільйона. Все решта у нас є», – зазначає керівник.
Тільки в його лісгоспі, за даними аеророзвідки, пошкоджено 6,5 тисяч гектарів лісів. Фахівець каже: найближчими роками для відновлення лісових масивів сходу України треба буде мільйони дерев.
На 1 гектар лісу треба 3 тисячі сіянців. Якщо порахувати, то така потреба забезпечуватиме наш цех роботою на багато роківОлексій Приходько
«На 1 гектар лісу треба 3 тисячі сіянців. Якщо порахувати, то така потреба забезпечуватиме наш цех роботою багато років. А якщо додати обсяги Луганської, Донецької й Харківської областей, які також потребуватимуть сіянців, то я впевнений, що наше підприємство має розширюватися», – говорить фахівець.
За його словами, до війни вони виробляли близько мільйона сіянців на рік, але потужностей вистачить і на 10 мільйонів – головне, аби вистачило робочих рук. Частина людей, які працювали на підприємстві і евакуювались через бої, досі не повернулася.
Відродження лісів Лиманщини розпочали з трьох гектарів
Відновлювати ліси Донбасу, постраждалі від війни, вже розпочали. Працівники Лиманського лісгоспу цієї весни висадили 9 тисяч деревець на розмінованих 3 гектарах лісу. Цю ділянку війська РФ знищили вщент – дерева погоріли або були побиті осколками ворожих снарядів.
Новий ліс створюють з хвойних. Сосна звичайна – невибаглива й добре приживається саме в цьому краї, адже вирощена з місцевого насіння. Щоправда – на Львівщині.
«Це найпоширеніша порода для бідних, посушливих ґрунтів. Сіянці взяли зі Львівського селекційно-насіннєвого заводу, дякуючи колегам та друзям, які допомогли. Вони виростили сіянці з насіння, яке було зібране лиманськими лісівниками в лісах Лиманщини», – каже Олексій Приходько.
Сосна звичайна на незвичайному місці
Відродити ліс на побитій війною ділянці непросто, але можливо. Заступник начальника Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко – лісівник з майже 20-річним стажем – показує територію, засаджену молодими деревцями ще на початку першої фази війни, 2014 року.
Цей ліс був знищений 2014-го року. 2015-2016 року тут була висаджена молода посадкаВіктор Сторженко
Ця територія Лиманщини тоді також була під окупацією, її звільнили.
«Цей ліс був знищений 2014-го року. 2015-2016-го року тут була висаджена молода посадка сосни звичайної. І ви бачите: сосна росте і приріст дає», – говорить Віктор Стороженко.
Про бої на цій території нагадують не лише молоді сосни, що зеленіють рядками. Ця земля полита кров’ю українських солдатів – про це свідчить гранітний пам’ятник під синьо-жовтим прапором.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
