Російська Держдума 18 травня змінила федеральний виборчий закон – заради того, щоб провести так звані вибори на захоплених територіях навіть на тлі боїв із українською армією. Про те, що на осінь 2023-го, у єдиний день голосування 10 вересня, Кремль планує вибори в окупації, було оголошено давно: заважало лише те, що проводити їх в умовах воєнного стану за російськими законами не можна. Тепер і ця перепона – знята. Чому Путіну так важливо показати виборчі кабінки у Донецьку, Луганську, Мелітополі та Бердянську? Змінить він гауляйтерів – чи й далі користуватиметься послугами Дениса Пушиліна, Леоніда Пасічника, Володимира Сальдо і Євгена Балицького? Та що він робитиме, якщо у цей час на територіях розгорнуться активні бої?
У часи гібридної окупації, коли Москва формально визнавала захоплені території Донбасу «незалежними», там створили квазі-політичну систему: «парламентами» були «Народные советы», партіями – «громадські рухи», виконавчою владою – «уряди». Тепер, коли Кремль оголосив захоплені частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей суб'єктами РФ, ця конструкція змінюється. Тепер усе це підганяють під російський зразок.
Хто там кандидати?
Російське видання «Коммерсант» підрахувало, що 80% так званих депутатів угруповань «ЛДНР» подалися на місцеві російські вибори. Якщо раніше вони входили до громадських рухів – так в ОРДЛО називали партії – «Донецкая республика» і «Свободный Донбас» (у Донецьку) та «Мир Луганщине» і «Луганский экономический союз» (у Луганську), то тепер масово вступили у російські партії. Переважно – «Единую Россию».
Ба більше, донецькі колаборанти перевершили у своїй активності всіх російських політиків: голова центрального виконкому «Единой России» Олександр Сидякін повідомив, що угруповання «ДНР» стало лідером за кількістю поданих заяв на праймеріз (етап внутрішньопартійних виборів, який в РФ передує загальному голосуванню) «серед усіх суб'єктів федерації».
У грудні 2021-го, за три місяці до повномасштабного вторгнення, членами «Единой России» стали ватажки угруповань «ЛНР» і «ДНР» Леонід Пасічник і Денис Пушилін. Тим самим давши відмашку підтягуватися й іншим.
Попри доволі кволе політичне життя окупованих Донецька і Луганська, деякі з цих кандидатів уже зараз дбають про свою передвиборчу кампанію. Приміром, ось нагадує про свою участь у російському праймеріз місцева політикиня Світлана Гізай, яка змінила рух «Мир Луганщине» на путінську партію:
Це буде одна провладна партія?
Ні, частина з колаборантів розійшлася по інших російських політсилах, які в Росії відіграють роль опозиційних. Це «Справедливая Россия – за правду», ЛДПР та КПРФ.
Усі вони підтримують російську агресію на Донбасі, а «Справедливая Россия – за правду» була першою російською партією, яка взагалі розпочала агітацію в окупованому Донецьку: це було ще під час думських виборів 2021 року.
А що як ітимуть потужні бої?
Жителів окупованої частини Донбасу вже двічі залучали до голосувань у Росії: під час референдуму щодо поправок до Конституції у 2020-му та під час думських виборів у 2021-му.
Це було мало схоже на реальне волевиявлення: жителів ОРДЛО, які отримали російські паспорти, організовано звозили автобусами до прикордонних міст і сіл Росії, де вони вкидали бюлетені в урни, а до частини людей застосовували й адміністративний примус.
Тому варіантів організації нібито голосування у Росії багато. Крім того, існує і система дистанційного голосування.
Восени 2022-го, вже під час повномасштабного вторгнення, окупанти провели в Херсоні псевдореферендум про «приєднання» до Росії . Вже за півтора місяці місто було звільнене українською армією.
Сьогодні Кремль усе ще вважає його своїм, але в каналах російських воєнкорів Херсон присутній лише у контексті «ЗСУ висадились на лівому березі» й «куди атакуватимуть далі», а от про те, що сам обласний центр нібито є Росією, там тепер немає ні слова.
Так звані місцеві вибори на Херсонщині росіяни проведуть лише на невеликій площі області, яка лишається захопленою.
Росія захопила території. Навіщо їй вибори?
Очевидно, що ці «вибори» можна було й не проводити, посилаючись якраз на воєнний стан на територіях – все одно ними б керували призначені Кремлем люди.
Зрозуміло також і те, що Захід не визнає їхні результати так само, як не визнав усі попередні голосування на «референдумах» і «виборах», що їх проводила Росія на окупованих територіях України.
Для чого тоді потрібен цей процес?
Хоча території й захоплені і захоплення це не визнане ні Україною, ні усім цивілізованим світом, для Росії важливо вписувати їх у своє правове поле: створення ілюзії політичного життя – з тієї ж категорії. Суть цього прагнення пояснює журналіст видання «Спектр» Дмитро Дурнєв.
«В Росії та на окупованих територіях – абсолютне беззаконня, але водночас усе наповнено різноманітними юридичними ритуалами. Путін і його оточення – легалісти. Там завжди була величезна кількість різноманітних беззв'язних, незрозумілих стороннім – але юридичних ритуалів. Наприклад, ці нібито вибори, а швидше – підготовка до них. Бо підготовка до них – це єдина реальна дія у відповідь на можливе звільнення незабаром цих територій Україною. Вони так пояснюють місцевим колаборантам, що Росія звіди не піде. І коли ти розмовляєш з колаборантами, ти раптово на будь-яке своє запитання можеш отримати несподівану, нелогічну відповідь: але ж Росія тут назавжди. Це – єдиний підсумок багаторічної окупації», – каже Дмитро Дурнєв.
Це підтверджує і наратив російської пропаганди: про те, що задача губернаторів цих території – демонструвати населенню слідування федеральному курсу.
Британська розвідка стверджує, що призначення місцевих виборів в анексованих РФ районах України продовжує зусилля з їхньої «русифікації», й нагадує, що вільний демократичний вибір жителям захоплених Росією територій недоступний.
Пушилін, Пасічник, Сальдо і Балицький: у відставку чи в губернатори?
Окрім складу місцевих законодавчих зборів, у Росії 10 вересня обиратимуть і губернаторів.
Усі ватажки окупаційних адміністрацій вже зареєструвалися як кандидати на партійні вибори, а Пушилін з Сальдо оголосили, що балотуватимуться і на губернаторів (висування там поки не проводилось).
У російських ЗМІ звучать думки як на користь того, що Путін замінить ставлеників на захоплених землях, так і на користь того, що залишить їх.
Також пропагандисти додають, що функціонал «керівників» захоплених територій буде обмеженим порівняно з традиційними повноваженнями російських губернаторів. Також допускають, що ватажків угруповань можуть і взагалі відрядити до регіонів Росії: досвід раптового перекидання бойовиків з Донбасу вглиб РФ уже був.
Наслідки
Для українців, які проживають на окупованих територіях, цей перехід хоч і є формальним, але все ж спричинить зміни:
- Можлива депортація. Відповідно до указу, який 27 квітня підписав Володимир Путін, українці, що не візьмуть російські паспорти до 1 липня, будуть визнані іноземцями, а тим, у свою чергу, загрожує депортація (щоправда, незрозуміло, куди) у разі, якщо вони загрожуватимуть національній безпеці Росії. «У Сватовому 30% зарплати вираховують, якщо ти не прийшов одразу після першого повідомлення, а від травня почали погрожувати взагалі позбавленням грошей, та подальшою депортацією, – говорить голова Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор. – Найстрашніше те, що діти, які зараз повинні складати іспити, не допускають до іспитів, доки вони не отримають паспорт».
- Мобілізація до російської армії. Так, на окупованих територіях вже мобілізували більшу частину чоловічого населення, але зараз у РФ підняли призовний вік до 60 років, а на захоплених територіях викликають для постановки на облік молодь 2005 року народження. Тобто розширюють масив можливих мобілізованих.
- Остаточних вихід з обігу українських документів. Усі 9 років в окупованих Донецьку і Луганську було можливо користуватися українськими паспортами, хоча паралельно запроваджувалися й так звані паспорти «ЛДНР» та російські. Тепер сфери ужитку українського паспорта там не лишиться.
Зрозуміло, що ні для Заходу, ні для України так звані вибори на окупованих територіях нічого не змінять ані у легітимності російської влади над ними, ані у воєнних планах. Проте, місцевим жителям стає дедалі складніше уникати контактів з цією системою, а виїзд із захоплених територій – вкрай складна та дорога задача, яка не усім під силу.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.