Доступність посилання

ТОП новини

Втікачі та обвинувачені у держзраді. З ким Медведчук намагається робити новий проєкт у Росії?


У січні 2023 року, після обміну обвинуваченого у держзраді Віктора Медведчука на українських військових, кум президента РФ Володимира Путіна дав інтерв’ю пропагандистському RT. Медведчук прийшов у студію, щоб поділитися новиною: він створює новий «політичний рух» у Росії. І цей рух, за його задумом, «розвінчає те, що Україна монолітна у своїх поглядах».

Відтоді Медведчук і учасники його проєкту, що отримав назву «Другая Украина», з’являються в російському і проросійському інформаційному просторі через соцмережі та російські державні телеканали. «Бек-вокалісти» Медведчука здебільшого повторюють або доповнюють меседжі російської пропаганди. Мовляв, Україною керують «божевільні нацистські бандити», які намагаються нав’язати «сатанізм та беззаконня», а Володимир Зеленський розв’язав «священну війну», «осквернивши Києво-Печерську лавру».

Кого Медведчук зміг долучити до своєї команди після власного обміну в РФ? Журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) встановили, що серед «другоукраїнців» є і чинні депутати українських міських рад, і регулярні спікери нині заборонених та уже закритих телеканалів Медведчука, і навіть ті, кого обвинувачували в Україні за важкими статтями – у поваленні влади та держзраді.

Чому їх так і не притягнули до відповідальності і як їм вдалося виїхати з України? Про це – у матеріалі проєкту «Схеми».

«Сатаністи воюють із прадідами»

Проєкт «Другая Украина» Віктор Медведчук запустив після обміну, вже перебуваючи в Росії. Офіційно «Другая Украина» не зареєстрована ні в Україні, ні в Росії як політична партія чи громадська організація. Бренд «Другая Украина» так само не зареєстрований як інтелектуальна власність Медведчука чи його соратників. Тому, схоже, наразі це віртуальний проєкт, спікери якого використовують соціальні мережі для поширення своїх меседжів, які підхоплюють і цитують підконтрольні Кремлю медіа. З кінця січня 2023 року канали і сторінки під назвою «Другая Украина» почали з’являтися в Telegram (наразі 15 тисяч підписників), YouTube (131 підписник), Facebook (8 підписників), «Вконтакте» (2230 підписників) і на «Одноклассниках» (404 учасники).

Про що говорять представники «Другой Украины» і до чого закликають? Сам Віктор Медведчук у січні 2023-го в інтерв'ю прокремлівському медіа окреслив місію руху так: «Рух розвінчує те, що Україна монолітна у своїх поглядах і в своїй нібито підтримці Зеленського». Фактично ж у текстах та відео «Другая Украина» просто нахвалює Путіна, Україну називає «нацистською» «державою-терористом», якій пропонується капітуляція у війні і дружба з Росією.

Час від часу в заявах «Другой Украины» ідеться про усіляку диявольщину і сатанізм. То сатаністи захоплюють лавру, то сатаністи беруть її в облогу, то «суспільство, уражене бацилою сатанізму», воює зі своїми прадідами. Спікери «Другой Украины» ходять на етери програми Володимира Соловйова. Але поки що нечасто.

Хто долучився до руху Віктора Медведчука? Хоча у Росії нині перебувають його соратники ще з часів існування фракції ОПЗЖ у парламенті (Тарас Козак, Ілля Кива і Олег Волошин), наразі ніхто з них публічно не доєднався до проєкту.

В «Другой Украине» – менш упізнавані особи. Із тринадцяти, нарахованих «Схемами», дванадцятеро мають українське громадянство, дехто додатково отримав і російський паспорт. Є ті, хто фігурував в Україні у кримінальних провадженнях, що стосувалися сепаратизму і держзради, але не отримав покарання. Декого розшукують українські спецслужби. Їх об’єднує те, що всі вони були політичними коментаторами на вже закритих українських проросійських телеканалах «112 Україна», NewsOne і Zik, а також на російському ТБ.

«Наберіть президента Росії і просіть паузу! Якщо треба – на колінах!»

Один із таких коментаторів – чинний депутат Одеської міськради Богдан Гіганов, який у 2020 році очолив одеську фракцію «Опозиційної платформи – За життя», який після повномасштабного вторгнення втік у Росію.

Гіганов протягом своєї політичної кар’єри неодноразово висловлював тези, які просувають наративи російської пропаганди. Наприклад, восени 2019 року Богдан Гіганов взяв участь у програмі «60 хвилин» Ольги Скабєєвої, у якій заявив: «На нашій землі дві наддержави вирішують свої питання, а в нас скоро і землі не залишиться, бо її продадуть».

Ольга Скабєєва та Богдан Гіганов
Ольга Скабєєва та Богдан Гіганов

Повномасштабне вторгнення Богдан Гіганов, схоже, зустрів дещо дезорієнтовним. 26 лютого на своїй сторінці у Facebook (тепер видалена) він закликав президента України Володимира Зеленського «збити пиху» і просити у Путіна «паузу», «якщо потрібно – на колінах». А наступного дня Гіганов уже постав перед публікою як український волонтер. На фото з посту волонтерки Наталії Терехової Богдан Гіганов позував біля мішків із крупою. Текст закінчується словами: «Разом ми сила! Тільки перемога!».

Через рік погляд на війну Богдана Гіганова знову змінився. У лютому 2023 року Гіганов з’явився на YouTube-каналі «Другой Украины» Віктора Медведчука із монологом під заголовком «Зеленський під оплески Заходу нищить український народ». А в одному із наступних звернень заявив: «Єдиним безпечним місцем, що дозволяє сховатися від білетів в окопи, стала Росія».

Точне місцезнаходження Богдана Гіганова невідоме. Держприкордонслужба не надала інформації про перетин ним державного кордону. За інформацією від джерел журналістів в оточенні Медведчука, Гіганов перебуває у Росії. Служба безпеки України і Офіс генпрокурора не відповіли на запитання, чи розслідують діяльність Богдана Гіганова.

«Україні не вигідно перемагати у війні»

Частого гостя російських телешоу, а до того відомого в Україні журналіста й автора текстів на прокремлівських ресурсах Володимира Скачка з березня 2019 року розшукує Служба безпеки України. Його обвинувачують за частиною другою статті 110 Кримінального кодексу. Ідеться про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

Володимир Скачко
Володимир Скачко

У 2019 році вдома у Скачка у Києві провели обшуки, під час яких, заявляли в прокуратурі, «було виявлено та вилучено низку матеріалів антиукраїнського спрямування, які, починаючи з 2014 року, розповсюджувалися в українських та російських ЗМІ, у тому числі і ті, що містять заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території України та ряд предметів із символікою держави-окупанта, що пропагує окупацію півострова». Скачко на це заявив: «Це маячня, я навіть не хочу це коментувати».

Речі, знайдені вдома у Скачка під час обшуків
Речі, знайдені вдома у Скачка під час обшуків

В етерах російського телебачення Скачко публічно виправдовує путінську агресію. Скачко називає її не інакше як «операцією звільнення, порятунку і помсти».

Подібні антиукраїнські тези Володимир Скачко висловлює і на платформах «Другой Украины» Віктора Медведчука. Тут і про те, що «Захід не допустить голоду, бо йому потрібні солдати – ті «останні українці», які мають померти на полі бою», і про «побудову антихристиянської віри, ватажком якої є антихрист». І про те, що Україні невигідно перемагати, бо «у неї залишиться половина населення, у неї буде знищена вся економіка, а за борги віддадуть всі землі».

«Схеми» встановили, що з травня 2014 року Володимир Скачко, крім українського, має і російський паспорт.

У Офісі генпрокурора журналістам «Схем» повідомили, що 19 жовтня 2021 року обвинувальний акт щодо Скачка направили до суду для розгляду по суті. При цьому прокуратурі відомо, що «обвинувачений перебуває на території РФ у м. Москва» і «відомостей про спосіб виїзду з території України досудовим розслідуванням не встановлено».

«Фашисти не намагалися розколоти православ’я»

Фігурантом іншого кримінального провадження є український проросійський «політичний експерт» Юрій Дудкін. У 2021 році Служба безпеки України повідомляла, що у діях Дудкіна знайшла «ознаки підривної діяльності на шкоду державній безпеці за завданням окремих організацій країни-агресора». За даними слідства, він створив кілька вебсайтів, групи у соцмережах, ютуб-канал та наймав блогерів, щоб поширювати «шкідливий для української нацбезпеки» контент, який замовляли та оплачували з Росії.

Юрій Дудкін
Юрій Дудкін

24 лютого 2021 року спецслужбісти приходили з обшуком до Юрія Дудкіна. Тоді йому повідомили про підозру за статтями 111 (державна зрада) та 161 (порушення рівноправності громадян, залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). Наступного дня Печерський районний суд Києва арештував Дудкіна на два місяці. А коли йому змінили запобіжний захід на можливість вийти під заставу, депутати фракції ОПЗЖ внесли заставу у 2 мільйони гривень за Юрія Дудкіна, і він вийшов на волю. Дудкін назвав звинувачення на свою адресу наступом на свободу слова.

У березні 2022-го Дудкін виклав відео, у якому закликав підтримати українську армію. Однак після того, як у червні перетнув українсько-польський кордон, повернувся до своєї звичної риторики. Дудкін доєднався до «Другой Украины» Медведчука і, за інформацією журналістів «Схем», перебуває у Росії. Блоги Дудкіна прогнозовано антиукраїнські, але часто виголошені тези суперечать одна одній.

Наприклад, Юрій Дудкін з легкістю у негативному контексті порівнює свій арешт Службою безпеки України із діями гестапо (таємної поліції нацистської Німеччини). А через три тижні уже нахвалює нацистський режим, бо «Німеччина в жодному разі не втручалася у справи церкви на території СРСР, а, навпаки, виганяючи жінок у Німеччину, дозволяла відвідувати православні храми», «фашисти жодним чином не намагалися внести розкол».

Щодо Юрія Дудкіна у Офісі генпрокуратура повідомили: 13 жовтня 2021-го обвинувальний акт щодо нього передано до суду для розгляду по суті, «водночас установлено, що 07.06.2022 він перетнув державний кордон України». Тому, зазначають прокурори, справу розглядатимуть за спеціальним судовим провадженням, тобто заочно. Відповіді на запитання, чому Дудкін безперешкодно виїхав із України у червні 2022-го, Офіс генпрокурора не надав.

«Війна йде між США і Китаєм»

У січні 2023 року втік із України в Росію і політтехнолог Андрій Мішин. Тепер він – також у команді «Другой Украины». Про свою втечу через Польщу і Білорусь Мішин сам розповів російським ЗМІ – начебто злякався українських спецслужб. Мішин – політтехнолог, який щонайменше десятиліття працює на Віктора Медведука: у 2013-му був спікером жіночого політичного клубу «Українського вибору», відвідував етери його проросійських телеканалів як експерт.

Андрій Мішин
Андрій Мішин

Зараз Андрій Мішин говорить про те, що на території Україні воює США та Китай: «Іде війна між США і Китаєм. І проксі-союзником Китаю є Росія, і для цього ми є проксі-полігоном і проксі-армією. Нічого хорошого нас на цьому шляху не чекає. «Другая Украина» категорично каже ні».

Мішину 57 років. За інформацією джерел журналістів «Схем» у одному з правоохоронних органів, він виїхав з України через пункт пропуску «Ягодин» 25 січня 2023 року. Прикордонна служба не надала відповіді на запитання, на яких підставах йому дозволили перетнути кордон під час воєнного стану.

«США деактивували біолабораторії, щоб вони не дісталися Росії»

У 2019 році профільне видання про ЗМІ «Детектор медіа» включило Кирила Молчанова до списку так званих «бек-вокалістів» Медведчука», який «займається критикою опонентів «ОПЗЖ» та прозахідних ініціатив, у «вільний час» критикує Українську помісну церкву».

Кирило Молчанов
Кирило Молчанов

Молчанов фігурує у базі псевдосоціологів і прихованих піарників «Продавці рейтингів» від видання Texty.org.ua.

Тепер Кирило Молчанов – в «Другой Украине». На початку квітня Молчанов відвідав програму «Вечір з Володимиром Соловйовим», у якій озвучив російський наратив щодо подій у лаврі: «Це духовне рейдерство, бо люди, які туди прийшли, – це або відверті сатаністи, або мракобіси, і взагалі метою вони бачать повну ліквідацію православ’я як такого». За інформацію від джерел «Схем» в оточенні Медведчука, Молчанов виїхав у Росію. Прикордонна служба не надала відповіді на запитання, чи перетинав український кордон 35-річний Молчанов, а якщо перетнув – на яких підставах.

Щодо громадянина України і Росії (з літа 2017 року), політолога Олександра Дудчака Нацагентство з питань запобігання корупції пропонує застосувати санкції з початку російського повномасштабного вторгеення. Бо Дудчак, за оцінкою відомства, «поширює наративи, відповідно до кремлівської пропаганди, на підтримку дій Росії» і «несе відповідальність за підтримку дій, які підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».

Олександр Дудчак
Олександр Дудчак

Один із прикладів таких дій – розповіді Дудчака про так звані біолабораторії США. На ресурсах «Другой Украины» Медведчука він пояснює, чому їх так і не виявили в Україні. Каже, «самі американці з початком спеціальної воєнної операції деактивували біолабораторії, щоб вони не потрапили під контроль російської армії». Дудчак, за інформацією «Схем», теж у Росії.

Держприкордонслужба не надала інформації про перетин ним державного кордону. Служба безпеки України і Офіс генпрокурора не відповіли на запитання, чи розслідують діяльність Олександра Дудчака.

«ЦРУ створило бен Ладена»

Колишнього українського журналіста Дениса Жарких громадський рух «Чесно» обвинувачує у здійсненні інформаційної діяльності в інтересах держави-агресора. У 2017 році в ефірі антиукраїнському каналу News Front Жарких заявляв, що українізація – це технологія психологічного тиску та розз’єднання народу, а у 2020 році писав, що Україна «відстрілює російськомовних» на Донбасі.

Тепер Жарких – в русі Віктора Медведчука «Другая Украина». Каже, неважливо, хто розпочав війну, головне – зупинити її будь-якою ціною: «Мені це нагадує дитсадок, коли дитина каже: он він перший почав, покарайте його, вихователько. Але якщо вихователька почне шукати, хто перший почав, то бійка не закінчиться ніколи».

Жарких є політичним коментатором на майданчиках Віктора Медведчука щонайменше з 2015 року, коли кум Путіна ще не був народним депутатом України, а очолював проросійський рух «Український вибір». Після того, як канал «112 Україна» став підконтрольним найближчому оточенню Медведчука, Жарких став ведучим програми «По суті» на цьому каналі.

Денис Жарких в ефірі російського телеканалу
Денис Жарких в ефірі російського телеканалу

У 2018-му тодішній генпрокурор Юрій Луценко ініційовував перевірку публічних висловлювань Жарких. Офіс генпрокурора не відповів на запитання журналістів «Схем» щодо наслідків тієї перевірки. Ексгенпрокурор Юрій Луценко також не відповів журналістам.

Денису Жарких 55 років. За інформацією джерел журналістів «Схем» у одному з правоохоронних органів, він перетнув україно-словацький кордон у вересні 2022 року. Прикордонна служба не надала відповіді на запитання, на яких підставах йому дозволили виїхати під час воєнного стану.

Є серед учасників руху Медведчука і Руслан Коцаба – обвинувачений в Україні у державній зраді. У січні 2023-го він не прибув на засідання суду і повідомив, що перебуває у США. На початку березня адвокатка Руслана Коцаби Світлана Новицька повідомила у суді, що її підзахисний отримав візу в жовтні 2022 року, дозвіл на в'їзд надав Департамент безпеки США і «Коцаба зараз оформлюється як політичний біженець».

У Штатах Руслан Коцаба записує конспірологічні відеоблоги про жахіття тамтешнього державного устрою: «В Америці немає свободи слова, а є FoxNews і CNN, і там, і там тупа пропаганда», «Бен Ладен був створений американськими спецслужбами, це був проєкт ЦРУ».

Також до руху «Другая Украина» долучилися: Максим Невінчанний (депутат Миколаївської міськради від ОПЗЖ, визнав, що втік із України), політолог Олександр Потьомкін (у 2021 році пропонував Володимиру Зеленському віддати владу Віктору Медведчуку, точне місце перебування невідоме), журналіст Олег Ясинський (мешкає в Чилі, критик декомунізації в Україні), Олена Броницька (агітувала щеплюватися російською вакциною і нахвалювала Медведчука, точне місце перебування невідоме), Павло Карназицький (білорус, депортований з України за антиукраїнські матеріали).

Чому вони не за ґратами і як утекли?

Усі учасники «Другой Украины» – до масштабного вторгнення не приховували своїх поглядів. Однак ніхто з них не поніс покарання в Україні тоді, коли у правоохоронців була можливість розслідувати і затримувати, а у судів – вершити правосуддя.

А вже після 24 лютого 2022-го майже всі вони вигулькнули за межами України і намагаються впливати на хід війни, перебуваючи у складі нового проєкту Віктора Медведчука, обвинуваченого у держзраді.

Постає запитання: чому ті учасники «Другой Украины», стосовно діяльності яких були порушені кримінальні провадження, не понесли відповідальності, а виїхали з країни?

На запит «Схем» Офіс генерального прокурора зміг частково надати відповіді лише щодо двох осіб: 63-річного Володимира Скачка (обвинувачений у фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу) та 62-річного Юрія Дудкіна (обвинувачений у державній зраді). Однак прокуратура не надала пояснень, чому їм дозволили покинути Україну.

У СБУ відмовилися надавати відповідь на запитання, чи фігурують 13 осіб з «Другой Украины» у кримінальних провадженнях, які розслідує спецслужба, посилаючись на заборону розголошення відомостей. А у Державній прикордонній службі не надали жодної інформації про те, у який спосіб і коли «другоукраїнці» покинули територію України. Зокрема, і ті особи, які не досягли 60-річного віку і є військовозобов’язаними.

Журналісти намагалися отримати коментарі від усіх згаданих у матеріалі осіб, однак ніхто з них не відповів.

  • Зображення 16x9

    Максим Савчук

    Журналіст-розслідувач телевізійної програми проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми». Автор книги «1937» про політичну та бізнесову діяльність Віктора Медведчука після Революції Гідності.

    Народився у селищі Баришівка на Київщині. Здобув освіту інженера в Національному транспортному університеті та філолога в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. Працював у бюро журналістських розслідувань «Свідомо», у газеті «Україна молода», у програмі журналістських розслідувань «Знак оклику» на телеканалі ТВі.

    У 2015 році розслідування «Questions Raised Over Poroshenko’s Role In Valuable Kyiv Land Deal» («Таємниці землі президента Порошенка») потрапило до шорт-листу міжнародного конкурсу асоціації мовників AIB.

    Переможець конкурсу журналістських розслідувань ім. В. Сергієнка (2019 рік) із матеріалом «Зелена родина ру» (про кінобізнес Володимира Зеленського у Росії).

    У 2020 році здобув друге місце на конкурсі журналістських історій DataUp із матеріалом «Американська мрія Віктора Медведчука» (співавтори - Любомира Ремажевська та Олександр Чорновалов).

    Розслідування «Американська мрія Віктора Медведчука» перемогло на Національному конкурсі журналістських розслідувань. Оголошення переможців та нагородження відбулося під час фестивалю розслідувальної журналістики «Межигір’я Фест» в колишній резиденції експрезидента-втікача Віктора Януковича у вересні 2021 року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG