Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов’язав Росію сплатити 5 мільярдів доларів компенсації «Нафтогазу» за збитки та втрачене майно в Криму.
Про які збитки йдеться? Як, наприклад, повідомив очільник «Нафтогазу» Олексій Чернишов, йдеться про відшкодування активів, що були спрямовані на розробку газових родовищ і розвиток іншої стратегічно важливої інфраструктури України, яка стала однією із головних мішеней агресора під час окупації українського півострова 9 років тому.
У «Нафтогазі» заявили, що тепер Росія має виконати це рішення суду, відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом. Сума компенсації встановлена рішенням суду, а це 5 мільярдів доларів, є найбільшою сумою, присудженою Міжнародним арбітражним трибуналом за примусове відчуження Росією активів у Криму.
Що означає таке рішення суду? Чи можливо його виконати? Як це зробити, наприклад, у разі, якщо Росія відмовиться компенсувати ці збитки?
Розповіла в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» Лана Зеркаль, радниця міністра енергетики України, надзвичайний і повноважний посол України. І зауважила, що 5 млрд дол – це справедлива компенсація від РФ для «Нафтогазу».
– Пані Зеркаль, я у тому числі можу і вас привітати з сьогоднішнім рішенням? Ви також дотичні принаймні до початку цієї роботи.
– Так, ми починали цю роботу ще в 2014 році, коли визначали механізми, які можна застосовувати для притягнення Росії до відповідальності і взагалі отримання компенсації за всі втрачені активи державних компаній і просто приватних компаній в Криму.
– Що ж ми маємо? Суд у Гаазі зобов’язав Росію виплатили 5 мільярдів компенсації за збитки, які поніс «Нафтогаз» у Криму. Чи можете ви деталізувати, що це за збитки? Йдеться про щось конкретно? Чи тут маються на увазі ті можливості, які були втрачені Україною через анексію Криму?
– Ні. Тут мова йде в принципі про матеріальні збитки, які понесла група «Нафтогазу», а саме: «Чорноморнафтогаз», який там втратив всі свої активи і вимушений був переїхати фактично у Київ. Але це вже останній етап судового процесу, який тривав упродовж багатьох років. Принаймні 6 останніх років відбувалися судові слухання, відбувалися процедурні рішення, ухвалювалися. Спершу по юрисдикції, коли було визнано, що арбітраж має право розглядати цю справу, потім по суті звернення «Нафтогазу» до арбітражу щодо порушення його прав і незаконної експропріації активів. І останній етап – це той, який зараз завершився. Це визначення суми компенсації.
У Росії ще є право оскаржити це рішення. Це найбільша сума, яка присуджена українським компаніям у зв’язку з втратою українських активів в Криму
І зараз вже має бути виконано це рішення в незалежності від бажання або небажання Російської Федерації. Тим більше, що її активи вже заарештовані. І ми як країна, юристи, які ведуть справу «Нафтогазу», вже, звичайно, знають, в яких юрисдикціях це буде легше виконати і як це можливо рухати вперед.
Дійсно, у Росії ще є право оскаржити це рішення по можливих процедурних порушеннях. Я думаю, що вони скористаються цим правом. Тому що в усіх подібних справах вони користалися цією можливістю. Але я хочу зазначити, що це найбільша сума, яка присуджена українським компаніям у зв’язку з втратою українських активів в Криму.
– А як і хто, в який спосіб Росію зможе примусити виплатити компенсацію? Якось реально? Якщо суд постановив, то Росія відразу виплатить всі гроші Україні? Чи тут доведеться застосовувати якісь механізми тиску, впливу, не знаю, що ще може бути?
Рішення можна виконати у будь-якій країні, яка є стороною Нью-Йоркської конвенції. А таких 162
– Якщо ви мене почули, то я говорила не про те, що Росія виплатить. Це рішення можна виконати у будь-якій країні, яка є стороною Нью-Йоркської конвенції. А таких країн 162.
– Як?
– Тобто у будь-якій країні подається позов про виконання рішення арбітражу. І вже судові інстанції цієї країни вирішують, в який спосіб і як буде виконуватися це рішення і які активи Російської Федерації будуть використовуватися для виконання цього рішення.
– А ви могли би приклад навести?
– Наприклад, є в Канаді заарештовані активи, які зберігалися в канадських банках, Російської Федерації. Канадський суд якоїсь провінції бере до виконання це рішення, якщо «Нафтогаз» і його юристи подають туди позов щодо виконання цього рішення арбітражу. І суд цієї провінції ухвалює рішення, відповідно до свого внутрішнього кодексу або процедурних правил, щодо способу виконання цього рішення саме в Канаді. Це як приклад. Але таких країн 162.
Можливості стягнення коштів, які належать РФ, набагато більші, ніж до початку повномасштабної війни
І тут зараз юристи «Нафтогазу» мають визначитися, в якій юрисдикції найлегше виконати це рішення, зважаючи на вже ухвалені законодавчі зміни щодо державних імунітетів Росії, зважаючи на позицію судових органів цих країн. Тобто тут вже ситуація щодо можливості стягнення коштів, які належать Російській Федерації, зараз набагато більше, ніж воно було до початку повномасштабної війни проти України.
– Якщо масштабувати цю історію, цей успішний кейс «Нафтогазу» на всю країну, адже від початку повномасштабного вторгнення всі довкола говорять, як змусити Росію компенсувати збитки. В принципі, мабуть, якщо ширше подивитися на це рішення суду, то можна його сприймати як таке, що дає зелене світло, ось в такий самий спосіб від Росії дістати компенсацію за інші збитки.
– Я вам дуже хотіла би сказати, що так. Але воно трошки так не працює. Тому що механізми міжнародного права інші. Тут мова йшла про збитки у зв’язку з інвестиціями і у зв’язку з експропріацією під час окупації Криму.
До 24 лютого Росію ще захищали її імунітети
Але якщо говорити про дійсно можливості компаній, то цими можливостями скористалися тільки кілька компаній державних в Україні. «Ощадбанк», всі решта – це приватні компанії. І всі вони отримали успішні рішення різних арбітражів. І я можу тільки всіх привітати з тим, що вони дочекалися і доборолися до фінального рішення, яке визначає саме суми. Тобто дійсно це можна вже зараз виконувати. І ці кошти, зважаючи на те, що вони заморожені в різних юрисдикціях, доступні до стягнення.
– А що ви скажете на це, якщо, наприклад, уявімо собі, завтра чи післязавтра, чи через місяць у будь-якому разі, якщо Україна ще не отримає цю компенсацію, але при цьому ЗСУ звільняють Крим. Це рішення суду все рівно до виконання актуальне?
Росія порушила все можливе і неможливе, судові інстанції різних юрисдикцій вже більш прихильні до виконання рішень арбітражів
– Це рішення суду буде актуальним до моменту його завершення виконання. Немає ніяких часових рамок, обмежень чи будь-яких умов. Немає обмежень щодо можливості подання позову про стягнення в різні юрисдикції. Тут є дуже велика дискреція для компаній вирішувати саме спосіб і юрисдикцію, де вони хочуть виконати це рішення. Тому що вони пройшли вже великий шлях. І це фактично вже останній етап. І зараз його реалізувати набагато легше, ніж було до 24 лютого 2022 року, коли Росію ще захищали її імунітети, і вона хоча би приблизно перебувала в рамках міжнародного права.
З огляду на те, що Росія не дотримується міжнародного права, з огляду на те, що вона порушила все можливе і неможливе, судові інстанції різних юрисдикцій вже більш прихильні до виконання рішень арбітражів, ніж це було до цього. І вони розуміють, що це необхідно виконати у якнайкоротші терміни.
– Якщо говорити про компенсацію, яку постановив виплатити суд у 5 мільярдів доларів – це саме те, що просив «Нафтогаз», більше, менше? Як можна оцінити цю компенсацію?
«Нафтогаз» очікував трохи більше. «Проси більше – отримаєш справедливо». Це дуже хороший результат
– Я вважаю, що це справедлива компенсація. Як я вже казала, що це найбільша компенсація, яка була присуджена за позовами українських компаній до Росії у зв’язку з окупацією і експропріацією активів у Криму. Я дійсно вважаю, що це відповідна сума. «Нафтогаз» очікував трохи більше. Тому що всі в арбітражах виходять з позиції «проси більше – отримаєш справедливо». Так воно і вийшло. Але я вважаю, що це дуже хороший результат. І я вітаю всіх, хто колись працював над цією справою, і тих, хто буде далі працювати по виконанню цієї справи.
– Ви просто як приклад навели Канаду гіпотетично, куди «Нафтогаз» міг би звернутися. І ви сказали, що понад 160 країн, куди може звернутися «Нафтогаз». Але, можливо, ви зараз назвете перелік країн, де це можна реалізувати найбільш швидше, найбільш вдало, і де буде грати, може, політичний фактор якусь роль на користь України? Чи тут взагалі не є важливим ніякий політичний фактор?
– Тут неважливий політичний фактор. Тут дуже важливий інший фактор. Це робота судової системи, і те, наскільки в цій юрисдикції буде легше виконати рішення, і де та які суми коштів російських заарештовані, і яке законодавство діє в цій країні. Тобто це трошки потребує аналізу від юристів. Але в цьому немає нічого важкого. І це робиться зазвичай командою, яка працює над справою.
