Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження усі вісім контрактів на харчування армії, укладених між Міністерством оборони та приватними фірмами у грудні 2022 року, та порівняли ціни у них із оновленими додатками до цих контрактів, які були переукладені після скандалу із завищеною вартістю на продукти для ЗСУ, що розгорнувся у січні навколо одного такого постачальника.
Журналісти дійшли висновку, що навіть після того, як більшість постачальників справді частково знизили вартість у каталогу на продукти для армії, а дію контрактів обмежили трьома місяцями, з багатьох ключових позицій ціни все одно залишаються вищими за середньоринкові. При цьому, «Схеми» проаналізували фінансово-господарську звітність цих фірм та виявили, що самі вони закуповують найбільш «ходові» продукти для армії (картоплю, яблука, яйця, капусту тощо) за цінами, удвічі-тричі нижчими, ніж зрештою постачатимуть їх для війська. Таким чином маржа для приватних фірм по цих позиціях на багатомільярдних контрактах може скласти від 30 до 70 відсотків.
Про це йдеться в розслідуванні «Меню для армії».
Наприклад, фірма «Актив Компані» залишила в оновленому контракті для армії ціну на яблука на рівні 51 гривня за кілограм, і вже почала постачати їх у військові частини саме по такій ціні, що підтверджується видатковою накладною, оприлюдненою журналісткою Тетяною Ніколаєнко. При цьому, проаналізувавши закриті фінансово-податкові звіти компанії «Схеми» з’ясували, що закупівельна ціна на яблука протягом листопада-лютого для цієї компанії становила всього 15 гривень за кіло. Тобто націнка для війська на яблука, виходить, більша ніж утричі.
Інші постачальники також закуповують яблука по 15-16 гривень за кілограм, але перепродають військовим у середньому майже вдвічі дорожче – по 25-28 грн за кіло.
Суттєво відрізняються закупівельні ціни і ціни в контрактах у випадку і з картоплею. У засекречені грудневі контракти з Міноборони постачальники заклали ціну на картоплю від 17,7 гривень до 27 гривень за кілограм. Після скандалу деякі фірми знизили ціну до 12,6 грн/кг, а деякі – залишили 17,7 грн/кг.
При цьому, як з’ясували «Схеми», у грудні-січні вони закуповували її по ціні від 7,6 до 10,8 грн за кілограм. «Тобто, «маржинальність» для приватників, на цьому найбільш «масовому» продукті все одно зберігається на рівні 40-50 відсотків навіть після зниження цін. Це стосується чотирьох із п’яти проаналізованих «Схемами» постачальників харчів для армії – вони продаватимуть армії картоплю майже вдвічі дороже, ніж самі її закуповують. І майже вдвічі дорожче, ніж вона представлена вроздріб у більшості мережевих супермаркетів України», – повідомляють розслідувачі.
«Саме на цей продукт йдуть найбільші суми у порівнянні з більшістю будь-яких інших продуктів для армії – виключно через масштабні обсяги. Тому рівень «маржі» на картоплю – це один із найпоказовіших індикаторів потенційних бюджетних перевитрат», – йдеться в розслідуванні.
Ще один приклад – вартість яєць для Міноборони. Після скандалу, в контракті «Актив Компані» вони тепер вказані не по 17 гривень, а по 9 за штуку. Така ж ціна і в більшості інших контрактів приватних армійських постачальників.
Водночас, як «Схеми» змогли побачити з закритої податкової документації компаній, самі постачальники закуповують яйця по ціні від 5,4 до 6,3 грн за штуку. Тобто на шляху до армії вони дорожчають в середньому на 30-40 відсотків, незалежно від регіону постачання.
Ще один овоч, який становить вагому частину раціону для війська і закуповується у великих обсягах – це капуста. Здебільшого – звичайна, білоголова. Фірма «Актив компані», за оновленим контрактом продаватиме її за 22 гривні. При цьому, «Схеми» виявили, що протягом грудня-січня ця фірма закупила цей товар у великих обсягах майже втричі дешевше, по 8,5 гривень за кіло.
Ще два постачальники закуповували її протягом зими в середньому по 10-12 гривень, а згодилися постачати для війська приблизно вдвічі дорожче.
Усі розрахунки у цьому розслідуванні виконані із врахуванням ПДВ.
Самі приватні постачальники харчів для ЗСУ в коментарі «Схемам» високу маржу між закупівельними цінами та вартістю для армії, а також суттєве завищення цін на низку «ходових» позицій порівняно з цінами у роздрібних магазинних мережах здебільшого пояснюють додатковими супутніми витратами, такими як фасування, зберігання, транспортування її у військові частини, а також витратами на комунальні послуги і заробітну плату працівникам.
Водночас, на думку експертки з публічних закупівель Неллі Стельмах, у цінах, які покупець бачить, наприклад, у мережевих роздрібних магазинах так само вже закладені усі ці супутні витрати – транспортування, зберігання, зарплати, комунальні послуги тощо.
«Коли ми дивимося на рітейл, то у вартості того, за яку суму ми купуємо будь-які продукти харчування, там вже закладені логістичні витрати, витрати на заміну бракованого або непотрібного товару, тобто всі ці позиції, які Міністерство оборони чомусь називає специфічними та унікальними», – резюмує Стельмах.
Коментуючи знахідки «Схем», експертка також зазначає, що логістичні витрати за певними позиціями, на її думку, перевищують розумні межі. «Звичайно, витрати на логістику будуть вищими для продуктів, перевезення яких вимагає дотримання температурного режиму тощо. Але яблука, капуста та картопля до них не відносяться», – розповідає Стельмах.
Наразі публічно відомі назви лише двох із восьми фірм, які годуватимуть українську армію. Це «Актив Компані», яка стала відома з публікації «Дзеркала тижня», та «Гарна страва». Розслідування про другого приватного контрактера армії напередодні опублікували колеги з видання «Bihus.Info», посилаючись в тому числі, на контракт, наданий їм редакцією «Схем».
При цьому, у Міністерстві оборони повідомили «Схемам», що, на їхню думку, розголошення назв підрядників МО без їхньої згоди «створює загрози національній безпеці України, сприятливі умови для враження елементів логістичної системи ворогом та можливих людських жертв».
З огляду на це, «Схеми» наразі не публікують назви усіх інших шести компаній, які раніше не були відомі, а ідентифікують їх в статті лише за номерами контрактів, які у лютому оприлюднило саме Міноборони. Редакція може переглянути це рішення, якщо суспільна вага в оприлюдненні цієї інформації переважатиме названі ризики, та/або якщо отримає згоду на це від компетентних органів.
Також редакція «Схем» ще наприкінці лютого звернулася за роз’ясненнями до Міністерства оборони з проханням надати по декілька видаткових накладних із військових частин у низці регіонів, без розсекречення чутливої для війська інформації – лише надати докладну інформацію, за якою вартістю для армії реально постачалися продукти у січні. Станом на час публікації цього матеріалу, у Міністерстві оборони не надали цю інформацію, зазначивши, що збирають дані з різних підрозділів Генштабу.
Щодо цін підрядників для Міноборони, у відомстві повідомили «Схемам», що 16 березня МОУ ухвалило рішення про утворення спеціального підрозділу, який займатиметься моніторингом цін як тилового забезпечення, так і озброєння. Окремо у відомстві наразі реорганізують і антикорупційний підрозділ. Також у МОУ не виключають, що після роботи Міжвідомчої робочої групи, можуть перейти на іншу модель організації харчування у ЗСУ.
21 січня видання Zn.ua із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів стверджувало, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Після цього стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки викликає на засідання керівництво Міноборони. Згодом міністр оборони Олексій Резніков заявив, що попросив запросити на це засідання представників НАБУ та ДБР.
23 січня у Міноборони заперечили інформацію про закупівлю продуктів для українських військових за завищеними цінами, назвавши найочевиднішою ціллю публікації спробу підриву довіри до Міноборони. Перед цим Міністерство оборони України заявило, що готує матеріали в Службу безпеки для проведення розслідування щодо «поширення завідомо неправдивих відомостей, які завдають шкоду інтересам оборони в особливий період».
25 січня, через чотири дні після публікації розслідування Юрія Ніколова, міністр Олексій Резніков повідомив членам антикорупційного комітету Верховної Ради, що директора департаменту закупівель у Міністерстві оборони Богдана Хмельницького відсторонили від обов’язків у грудні минулого року, а нещодавно звільнили.
Крім того, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. У Міноборони кажуть, що Шаповалов попросив звільнити його, щоб не створювати «загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування».
Після розголосу Міноборони України все ж були змушені вносити зміни до контрактів на харчування війська із новими цінами на продукти – вже зменшеними. Нові ціни в оборонному відомстві пояснили тим, що тепер вони позбавлені необхідності зважати на майбутню інфляцію та закладати її в ціни.
Водночас цей аргумент все ще викликає сумнів у експертів. Один із контраргументів – усі договори Міністерство підписало в грудні 2022-го – вже після того, як в жовтні того ж року Національний банк прогнозував Україні сповільнення інфляції, а на наступний рік – зростання економіки.
