Деякі з російських дипломатів, яких після початку повномасштабного вторгнення вислали з країн ЄС, все одно залишилися в Європі, влаштувавшись на роботу до посольства в Сербії. Про це йдеться в розслідуванні Російської служб Радіо Свобода.
Як вдалося з'ясувати журналістам, щонайменше двоє з цих дипломатів мають зв’язки з російськими спецслужбами.
11 квітня 2022 року Хорватія оголосила, що висилає з країни 18 російських дипломатів та 6 адміністративно-технічних співробітників посольства. Серед висланих був 2-й секретар посольства, 38-річний Олексій Іваненко. Через півроку після висилки з Хорватії, у жовтні ім'я Олексія Іваненка та його дружини з'явилося у дипломатичному списку МЗС Сербії. У новій країні російський дипломат пішов на підвищення та став першим секретарем посольства. До дипломатичної кар'єри у 2010-2011 роках Іваненко працював інженером у 16-му центрі ФСБ, який влада США вважає відповідальним за хакерські атаки на американські об'єкти критичної інфраструктури.
Крім того, за даними журналістів, серед висланих у березні минулого року Польщею був радник російської дипломатичної місії Михайло Генералов. За даними контррозвідки Польщі, всіх висланих тоді 45 російських дипломатів запідозрили у шпигунстві. Тепер Генералов у тому ж статусі на сайті сербського МЗС серед співробітників російського посольства в Сербії.
Автори розслідування додають, що у Москві Михайло Генералов був зареєстрований у відомчому будинку служби зовнішньої розвідки.
Радіо Свобода вдалося встановити ще одного дипломата, який зараз працює у посольстві Росії у Белграді і при цьому залишив свою посаду в країні ЄС після початку російського вторгнення в Україну. Це Петро Долгошеін, який є радником посольства Росії у сербській столиці. До літа 2022 року він обіймав посаду другого секретаря посольства Росії у Гельсінкі.
Також помічником військового аташе у посольстві Росії у Белграді став Євген Анпілов, який, за даними ЗМІ, раніше (у 2017 році) був співробітником російського представництва у Польщі.
Міністерства закордонних справ Росії та Сербії, представники уряду Сербії чи президента країни Александра Вучича не відповіли на прохання Радіо Свобода про коментарі.
З початку російського вторгнення і до кінця 2022 року країни ЄС надіслали майже 500 російських дипломатів та адміністративних співробітників. Багато з цих країн, наприклад, Нідерланди, Хорватія, Польща, Чехія та Естонія скоротили чисельність російських дипломатичних місій на кількість висланих, унеможлививши їх заміну. Водночас у Сербії, яка декларує бажання увійти до Європейського союзу, російська дипломатична присутність зросла: у лютому 2022 року в країні працювали 54 російські дипломати, а в березні 2023 року – вже 62, про це свідчать дипломатичні списки, які публікує на своєму сайті МЗС Сербії.
Прес-секретар глави зовнішньополітичної служби ЄС Жозепа Борреля Пітер Стано сказав Радіо Свобода, що лише сама Росія може вирішити, чи направляти висланого із країни-члена ЄС дипломата до іншої держави Євросоюзу. Кожна з країн ЄС, за словами Стано, у свою чергу сама вирішує, чи допускати таку людину до себе в країну. Інший високопоставлений європейський чиновник розповів Радіо Свобода на умовах анонімності, що формальної заборони для переведення висланого з однієї країни ЄС дипломата в іншу немає, але така заборона є негласною практикою.
