Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» 10 березня оголосив про розірвання договору оренди з Українською православною церквою (Московського патріархату) з 29 березня 2023 року на підставі висновків міжвідомчої робочої групи й листа Міністерства культури та інформаційної політики від 9 березня. Пізніше міністр Олександр Ткаченко зазначив, що це стосується усіх приміщень, які орендує УПЦ (МП) в лаврі.

В самій УПЦ (МП) заявили, що в листі керівництва Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» «жодної інформації про юридичні підстави для таких дій не зазначено. Що ж до роботи згаданої у листі групи (Міжвідомчої робочої групи), то про зміст її висновків ніде не повідомлялося, а складалися вони, вочевидь, упереджено та з грубим порушенням юридичних норм».

Раніше, наприкінці 2022 року заповідник «Києво-Печерська лавра» поінформував УПЦ (МП), що з 1 січня не продовжує з нею договір користування Успенським собором та Трапезною церквою.

У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).

В ефірі передачі Радіо Свобода «Свобода Live» ситуацію прокоментував релігієзнавець Андрій Смирнов. Розмова з ним відбулася 10 березня.

– Пане Смирнов, про що нинішнє рішення Мінкульту? Чи правильно я зрозуміла, що Мінкульт розриває договір оренди з УПЦ (МП) і після 29 березня представників УПЦ (МП) взагалі не має бути на території лаври? Чи там є якісь нюанси?

– Урядова група перевірила умови використання Нижньої лаври. І відповідно були знайдені суттєві порушення, які дозволили заповіднику на підставі пункту 8.1 договору про постійне користування попередити монастир Києво-Печерської лаври УПЦ (МП) про розірвання цього договору. Тому що були знайдені суттєві порушення. Це передбачено договором. Якщо є неналежне використання або є якісь інші порушення, тоді це є підстава в односторонньому порядку розірвати договір.

Нагадаю, що ще в 2013 році уряд Азарова передав в постійне, таке безстрокове, безоплатне користування УПЦ (МП) всю Нижню лавру. І вже в цьому була закладена така міна уповільненої дії. Не може державне майно передаватися безстроково!

Тим більше, що було багато порушень, на які влада роками не реагувала. І громадськість, і журналісти, в тому числі Радіо Свобода, фіксували цю незаконну забудову, перебудову, це висвітлювали в ЗМІ. Але, на жаль, тоді політичної волі вживати якихось заходів щодо монастиря не було.

– А які інструменти впливу тепер можуть застосувати представники УПЦ (МП)? Вони справді можуть звільнити 29 березня територію лаври? Чи в них є можливість звернутися до суду? Чи які ще інструменти ви в них бачите?

– Я думаю, що 29 березня лавру ніхто звільняти не буде.

По-перше, це лише попередження про те, що договір буде розірваний. Отже, Києво-Печерська лавра на чолі з митрополитом Павлом (Лебедем) має час для того, щоб оскаржити дії заповідника у суді.

По-друге, хочу звернути увагу на те, що ситуація у Верхній лаврі і Нижній лаврі кардинально відрізняється. Якщо у випадку з Верхньою лаврою просто закінчився договір 1 січня 2023 року, і митрополит Павло в принципі не чинив якихось перешкод для того, щоб повернути це майно в користування заповідника, а просто забрав речі якісь церковні, ікони, і безболісно, безконфліктно, я вважаю, завершилася ця ситуація, то з Нижньою лаврою буде набагато складніше.

Тому що там, нагадаю, мешкає понад 200 монахів Києво-Печерської лаври, там резиденція самого намісника митрополита Павла. Тому я думаю, по-перше, будуть оскаржувати, по-друге, добровільно просто так ці корпуси монастирські і храми ніхто не віддасть.

– Ось така технічна деталь, на яку я звернула увагу. Сьогодні повідомлення про те, що УПЦ (МП) отримала лист від заповідника, з’явилося на сайті УПЦ (МП), а потім воно так делікатно зникло. Ви звернули на це увагу?

– Цей лист почав ширитися і соцмережами, і ЗМІ. Є короткий коментар на ресурсах УПЦ (МП), і лаври про те, що вони, звичайно, не визнають цього розірвання договору, а отже, будуть захищатися як в судах, так і фізично будуть перешкоджати здійсненню інвентаризації майна.

Адже має бути проведена передача цього майна, має бути складений акт. І в першому випадку з Верхньою лаврою митрополит Павло відмовився підписувати акт прийому-передачі майна. А з Нижньою лаврою я просто думаю, що будуть саботувати діяльність цих комісій.

– Я так розумію, що за умовами договору, 14 березня вже має відбутися передача майна. Я у вас хотіла запитати про майно. А як це технічно, фізично має відбуватися? Прийдуть представники Мінкульту і будуть там по якихось актах звіряти все, що лавра мала від самого початку, і назад передавати? Чи як?

– Йдеться про те, що має бути спільна комісія, щоб зрозуміти, яке майно є державне, а яке майно є церковне. Відповідно понад 70 об’єктів свого часу було передано в користування монастиря Києво-Печерська лавра УПЦ (МП). Тепер треба звірити, чи є це майно, чи його немає.

Якщо якісь особисті речі монахів чи придбані власним коштом, то вони мають право їх, звичайно, забрати. Власне, для цього зараз до 14 березня потрібно таку комісію створити і спільно з представниками монастиря з’ясувати, де і яке майно є, в якому стані. А лише з 29 березня теоретично монахи мали би залишити ці корпуси.

– А куди вони можуть переміститися? Не те, що я дуже переживаю, де буде жити Павло (Лебідь), але тим не менше, вони ж не зникнуть, вони як релігійна організація продовжать існувати.

– Так, така юридична особа продовжує далі існувати. Вона не є припинена.

Владика Павло має багато різноманітних маєтків і власності поза межами монастиря. Про це також писали журналісти. А от монахам діватися немає куди. Тому, я думаю, що вони там будуть продовжувати мешкати і не будуть виселятися.

– А хто на їхнє місце може заїхати, приїхати, поселитися? Це ж теж дуже цікаве і, з іншого боку, навіть дражливе питання. Це може бути духовенство ПЦУ чи навряд чи?

– Наразі ПЦУ не має такого кадрового потенціалу для того, щоб повністю взяти у своє користування Нижню лавру, не має ані достатньої кількості монахів, ані не має такого, мабуть, великого бажання.

Наразі ПЦУ користується Верхньою лаврою. Найближчої неділі митрополит Епіфаній буде служити в Успенському соборі. І поки що ця ситуація ПЦУ задовольняє.

Натомість найкращим виходом було би, якби самі монахи перейшли до ПЦУ і там продовжили далі молитися.

– А чи очікуєте ви якихось акцій протесту, рухів, заяв з боку пастви цієї церкви? У них дуже багато прихильників, людей, які ходять у цю церкву. Чи можуть вони влаштовувати мітинги, протести і так далі?

– Допоки не будуть вживатися якісь силові заходи проти монастиря, то я думаю, що мітингів і протестів не буде. Але інформаційна кампанія впродовж найближчих двох тижнів буде велика.

Усі ресурси інформаційні УПЦ (МП) і пов’язані з УПЦ (МП) будуть нагнітати цю ситуацію. Але ще раз хочу наголосити, що виселити монахів можна лише за рішенням суду. І це виконавча служба разом з правоохоронними органами тільки мають право застосовувати якусь фізичну силу.

– Ви сказали, що вони можуть застосовувати якісь різні ресурси, інформаційні. А які у них інформаційні ресурси залишилися в Україні? Ми ж можемо зараз провести паралелі і порівняти, якою була реакція після того, як з ними розірвали договір оренди про користування приміщеннями Верхньої лаври. Чесно кажучи, багато хто очікував, що будуть якісь сутички, можливо, протести. Нібито все пройшло спокійно. Є у вас якісь підозри, що тут буде все інакше?

– Так. Адже монахи на території Верхньої лаври ніколи не мешкали. Вони лише там служили час від часу за відповідним графіком. Тому, власне, там було набагато простіше заповіднику повернути те майно, яке і так належить державі. А от вже у випадку з Нижньою лаврою все набагато складніше. І просто так добровільно ніхто залишати келії чернечі не буде.

Тим більше, що саме на території Нижньої лаври є Ближні печері і Дальні печері, де спочивають мощі києво-печерських угодників, де є Христо-Воздвиженський храм, в яких монахи щоденно моляться. І, звичайно, що просто так вони їх не віддадуть.

– А як ви гадаєте, чим продиктоване таке рішення? Формально – так, ми вже проговорили. Були там порушення в договорі оренди, є рішення РНБО і так далі. Але ви самі на початку сказали, що до всіх цих моментів завжди були питання. І журналісти розслідували, і суспільство говорило. Але ніхто їх не чіпав аж настільки. Що сталося тепер?

– Змінилася суспільно-політична ситуація, російська збройна агресія вплинула і те, що керівництво УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Онуфрієм займає таку деструктивну позицію, дотепер не засудили колабораціонізм. Ба більше, в самій Києво-Печерській лаврі ще нещодавно лунали російські піснеспіви про «святую Русь» і про Росію.

І були такі м’які прохання від влади, наприклад, якось все-таки звільнити одіозного митрополита Павла (Лебедя) з посади намісника Києво-Печерської лаври.

На жаль, синод не дослухався і залишив його там надалі керувати. Тоді влада застосувала санкції проти митрополита Павла. Але поки що ці санкції не дають бажаного результату. Тому влада продовжує далі тиснути.

– На які результати сподівалася влада, коли застосовувала санкції до митрополита Павла? Може, у вас є версія, а чим митрополит Павло такий цінний?

– Митрополит Павло такий цінний для УПЦ, тому що, по-перше, багато знає, по-друге, має величезні зв’язки як у владі, так і в правоохоронних органах.

Тому є дуже сильне проросійське лобі і в синоді, і в самій УПЦ, яке належить до цієї умовної групи владики Павла. І воно має великий вплив і на синод, і на митрополита Онуфрія.

Тому поки що його не звільнили. Але іншого виходу я не бачу. Найкращий вихід з цієї ситуації, щоб монахи самі собі обрали ігумена.

– А на що сподівалася влада, коли санкції проти духовенства запроваджувала, зокрема і проти Павла?

– Влада сподівалася, що церква буде гнучкішою і буде якось краще реагувати на прохання влади.

Але поки що санкції не дають бажаного результату. Тому що кримінальні провадження проти прихильників «рускава міра», проти колаборантів, проти тих, хто не підтримує Україну, а підтримує Росію – ось це найкращі санкції проти цих ієрархів.