Рід Стендіш
Новий звіт Німецького фонду Маршалла (The Alliance for Securing Democracy) показує, що рік широкомасштабної війни Росії проти України зблизив Китай і РФ, принаймні в інформаційному просторі.
Очевидним є факт, що в рамках ширшої стратегії із підриву авторитету колективного Заходу, Китай та Росія часто повторюють тези один одного в державних ЗМІ.
Дослідження, проведене протягом року Альянсом із захисту демократії Німецького фонду Маршалла (ASD), показало, що після масштабного вторгнення Росії в в Україну 24 лютого 2022 року меседжі китайських чиновників і ЗМІ змінювалися в бік риторики «прикриття Кремля», незважаючи на офіційно задекларовану Пекіном позицію «нейтральності в конфлікті».
Із початку війни Китай повторює проросійські тези, одночасно применшуючи російські воєнні злочиниЕтьєн Соула
«Безумовно, відбулося зближення. Із самого початку війни Китай повторює проросійські тези, одночасно применшуючи російські воєнні злочини і даючи простір російським голосам», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Етьєн Соула, аналітик Альянсу із захисту демократії і один з авторів звіту.
У звіті, опублікованому 24 лютого 2023 року, зазначається, що «здатність Китаю використати свій вплив для підриву Заходу» дає йому унікальну можливість відіграти важливу роль у формуванні поглядів нейтральних країн так званого Глобального Півдня (термін, яким Світовий банк позначає країни Азії, Африки, Південної Америки та Карибського басейну з низьким або середнім доходом на душу населення – ред.) .
«Щоб послабити західні демократії та їхніх союзників, Китай намагається ізолювати ці країни, звертаючись із антизахідними меседжами до Глобального Півдня. У контексті війни в Україні китайські меседжі постійно стверджують, що країни, які підтримують Україну, лицемірять і байдужі до решти світу», – йдеться у звіті.
Рік війни і десятиліття дезінформації проти Заходу
Строго контрольовані китайські ЗМІ утримуються від того, щоб називати війну Росії про ти України «вторгненням» чи «війною», а використовують кремлівську термінологію – «спеціальна військова операція».
В інших випадках китайські ЗМІ поширювали дезінформацію та конспірологічні теорії, популяризуванні російськими державними каналами, наприклад про те, що «США мають в Україні лабораторії з розробки біологічної зброї», що «вбивства цивільних осіб російськими військами в Бучі є містифікацією», а також припускали, що президент України Володимир Зеленський є «маріонеткою американського мільярдера Джорджа Сороса».
Поглибленню зближення анатизахідних наративів Кремля і Пекіна передувало майже десятиліття наростаючої дезінформаційної кампанії, спрямованими проти Західного світу.
Тож, подальше поглиблення зв’язків Китаю із Росією, яке вже назвали партнерством «без обмежень», лише посилило тенденцію поширення кремлівських наративів про про війну в китайських ЗМІ, як для внутрішньої аудиторії Піднебесної, так і за її межами.
Результати аналізу, викладеного у звіті, підтвердили, що ця ж сама тенденція спостерігається і на всіх платформах соціальних мереж.
У період з 24 лютого 2022 року по 23 січня 2023 року китайські дипломатичні та державні акаунти в Твіттері цитували міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова «в три рази частіше», ніж міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу.
Президент Росії Володимир Путін також у вісім разів більше згадувався, аніж президент України Володимир Зеленський.
Як зазначається у звіті, надання більшого простору для поширення російських наративів в китайських ЗМІ, також розширило і можливості Китаю докоряти Сполученим Штатам і підживлювати давні критичні тези Пекіна щодо зовнішньої політики Білого дому.
У перший рік війни китайські дипломатичні та державні акаунти в Твіттері згадували в контексті війни в Україні Сполучені Штати вдвічі частіше, ніж Росію, яка власне і розв'язала цю війну. Також китайський офіційний Твіттер-канал почав приділяли увагу НАТО, що до початку війни «було незвичним для китайських ЗМІ».
Так, у 2021 році, згідно із зібраними Альянсом із захисту демократії даними, китайські державні ЗМІ згадували «НАТО» лише у понад 1200 твітах, «розширення» Альянсу – у 52 . Після російського вторгнення в Україну частота використання слів «НАТО» і «розширення» зросла на понад 540%, на 1 700% відповідно.
Тайвань – це ще одна тема, про яку після початку масштабного російського вторгнення в Україну китайські ЗМІ почали писати набагато більше. Хоча сам контекст російсько-української війни ускладнив інформаційні виклики для Китаю у висвітленні цієї дражливої для Піднебесної теми.
Чітко наголошується, що Україна і Тайвань – це не одне і те ж, чим російський наратив кидається під колеса автобусаСоула
Китайські акаунти згадували Тайвань, який офіційний Пекін вважає своїм, в одному твіті з Україною понад 500 разів, хоча у звіті зазначається, що переважна більшість цих акаунтів були китайські чиновники або ЗМІ, які прагнуть розвіяти порівняння між цими країнами.
Пекін розглядає Тайвань як провінцію-ізгоя і часто наводить «суверенітет і територіальну цільність» як причину, чому країни не повинні співпрацювати з офіційним Тайбеєм як з незалежною державою.
«Китайська підтримка Росії не є однозначною. Червоною лінією є те, що китайські інтереси стоять на першому місці, незважаючи ні на що. Тому цілком зрозуміло, що коли згадується Тайвань, то чітко наголошується, що Україна і Тайвань – це не одне і те ж. Таким чином, російський наратив «кидається під колеса автобуса»», – сказав Соула.
Китай і Росія на глобальному Півдні
У звіті Альянсу із захисту демократії Німецького фонду Маршалла (ASD)цитуються коментарі Джеймса Рубіна, координатора Центру глобальної взаємодії при Державного департаменті США. Ця інституція була створена для «викриття та протидії» іноземній пропаганді та дезінформації.
Захід не встиг завчасно зреагуватиРубін
Джеймс Рубін під час своєї нещодавньої поїздки Європою, зокрема наголосив, що на його думку Захід запізнюється із реагуванням на поширювані Китаєм наративи і на зміцнення зв’язків між Пекіном і Москвою.
«У комунікаційному просторі зближення Китаю і Росії завершилося. Ми, як нація, і цілий Захід не встигли завчасно зреагувати, і факт такий, що стоїмо перед дуже, дуже великою проблемою», – сказав Рубін журналістам 28 лютого.
За останнє десятиліття Китай і Росія інвестували значні кошти в залучення нової аудиторії в Африці, Латинській Америці, на Близькому Сході та в Азії, причому, як стверджує Рубін, що обидві країни витратили мільярди на розширення своєї діяльності в глобальному масштабі.
Китайські державні ЗМІ відірають головну роль у спробах Пекіна вплинути на інші країни, контролювати інформацію про Китайську комуністичну партію і поширювати китайські наративи про політику та роль КНР у світі.
На тлі війни Росії проти України ці наративи знаходять свою аудиторію у країнах Глобального Півдня.
Ніхто не каже, що поставить Китай під санкції за підтримку РосіїСоула
Опитування, проведене наприкінці лютого Європейською радою з міжнародних відносин, показало, що в той час, коли переважна більшість західних країн підтримує Україну, респонденти з країн Глобального Півдня, менше підтримують підтримку України, більш співчувають Кремлю і сумніваються у мотивах західних лідерів.
На думку аналітика Соули, це означає, що зближення Пекіна і Москви буде й далі розширювати, Китай і Росія разом посилюватимуть свій вплив, навіть якщо у них є принципові розбіжності щодо певних речей.
«Інформаційний простір – це як фрукти, що низько висять на дереві. Ніхто не каже, що поставить Китай під санкції за підтримку Росії. Це робить Росію щасливою, а також служить ширшим інтересам Пекіна, прискорюючи втрату західного впливу в таких місцях, як Африка. В таких країнах лише Китай має реальну можливість заповнити порожнечу, залишену західними державами», – стверджує Етьєн Соула, аналітик Альянсу із захисту демократії і один з авторів звіту.
- МЗС Китаю 24 лютого представило план щодо врегулювання війни Росії з Україною. Документ містить 12 пунктів, які, на думку Пекіна, сприятимуть завершенню бойових дій. Серед них – припинення вогню і бойових дій, початок мирних переговорів, припинення односторонніх санкцій та інше.
- США, ЄС і НАТО висловили свою критику щодо запропонованого Китаєм плану, оскільки на їхню думку, «він не відрізняє агресора від жертви».
- 7 березня на своїй першій пресконференції після вступу на посаду міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган заявив, що Захід «провокує збройний конфлікт», «розпалює вогонь війни», надаючи Україні зброю. Він повторив тезу про нейтральну позицію Пекіна у війні, але також наголосив на «безмежній дружбі» з Росією.
