Російська влада, схоже, стурбована зростаючою втратою важелів впливу на Сербію, яку Росія багато років намагалася інтегрувати в свою сферу впливу, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали, що речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 2 березня заявила, що повідомлення про таємну передачу сербською владою Україні боєприпасів до реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) викликають «найглибше занепокоєння».
Читайте також: Кулеба закликав Сербію синхронізувати політику щодо Росії з Євросоюзом
«Пов’язаний із державою російський агрегатор новин Mash 27 лютого заявив, що сербська оборонна компанія Krusik поставила в Україну понад 3500 реактивних снарядів РСЗВ «Град», але додав, що незрозуміло, чи Krusik знав, що Україна була кінцевим покупцем ракет. Водночас фінансист ПВК «Вагнер» Євген Пригожин відповів на скаргу президента Сербії Александара Вучича про те, що його ПВК набирає бійців у Сербії. Пригожин заявив, що в 2023 році серби не служили у ПВК, і охарактеризував реакцію Вучича як «марну істерику», – йдеться в повідомленні.
В ISW зауважують, що скарги на спроби «Вагнера» вербувати бойовиків у Сербії є одним із факторів можливого перегляду Вучичем тісних зв’язків Сербії з Росією.
За неофіційними даними, в Сербії тимчасовий притулок знайшли кілька десятків тисяч росіян, переважно осіб молодшого віку. Вони тут вільно займаються бізнесом, оскільки проти компаній зареєстрованих у Сербії не запроваджують міжнародні санкції.
Сербія не визнала російську анексію Криму й псевдореферендуми в окупованих областях України. Водночас президент Сербії Александар Вучич не став запроваджувати санкції проти Москви через масштабну російську агресію проти України, чого вимагав Європейський союз. Більшість громадян Сербії, згідно з результатами парламентських виборів й останніми опитуваннями, підтримують проросійську політику голови держави.